Постанова № 70653981, 29.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року

Справа № 922/889/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Алєєвої І.В., Данилової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду

від 27.07.2017

у справі

Господарського суду

№ 922/889/17

Харківської області

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Лан"

до

Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Барвінківська районна державна адміністрація

Харківської області

про

визнання поновленим договору оренди землі та

зобов'язання вчинити певні дії

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Лан" (далі – Товариство) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило визнати договір оренди землі від 18.11.2010 б/н (зареєстрований 26.12.2011 за № 632040004000971) поновленим на наступні п’ять років та зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі – Держгеокадастр) вчинити дії щодо укладення з Товариством відповідної додаткової угоди.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на положення Закону України "Про оренду землі", обґрунтовувало тим, що між ним та Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області (далі – Адміністрація) 18.11.2010 було укладено договір оренди землі загальною площею 130,3736 га. По закінченню строку дії вказаного договору, Товариство у встановленому законодавством порядку звернулось до нового розпорядника орендованої земельної ділянки – Держгеокадастру з пропозицією поновлення дії вказаного договору оренди землі, однак сторони не дійшли згоди щодо його поновлення. Станом на даний час Товариство продовжує фактично користуватися земельною ділянкою, здійснює оплату орендної плати за неї, рішення орендодавця щодо заперечення у поновленні договору оренди землі наразі відсутнє, відтак вважає, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах в судовому порядку на підставі частин 2-4, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Харківської області 24.04.2017 (суддя Чистякова І.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 (колегія суддів: Білоусова Я.О., Пуль О.А., Шевель О.В.), позов задоволено частково.

Визнано поновленим на наступні п'ять років договір оренди землі від 18.11.2010, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000971 (до 26 грудня 2021 року).

В іншій частині вимог відмовлено в зв’язку з обранням способу захисту, що не відповідає положенням статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України.

Судові рішення в частині задоволення вимог про поновлення договору оренди землі від 18.11.2010 прийнято з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві.

Держгеокадастр звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області 24.04.2017 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 та постановити нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Держгеокадастр обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи статей 288, 289 Податкового кодексу України, статті 122 Земельного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Товариство надіслало до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу Держгеокадастру в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін з підстав їх відповідності нормам матеріального та процесуального права.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Держгеокадастру підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

– 18.11.2010 між Адміністрацією (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 130,3736 га. із земель запасу для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Мечебилівської сільської ради;

– пунктом 8 договору оренди визначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору оренди має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити чи припинити його дію;

– згідно пункту 41 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації;

– договір був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000971;

– 16.08.2016 Товариство звернулось до Держгеокадастру із заявою № 143, в якій просило поновити діючий договір оренди землі на земельну ділянку площею 130,3736 га. із земель запасу на території Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 632048400:03:000:0102;

– 05.09.2016 Держгеокадарстр листом № 19-20-14-26907/0/19-16 повідомив Товариство про те, що відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Для встановлення факту належного виконання обов'язків за вказаним договором оренди землі Товариству необхідно надати інформацію щодо відсутності заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками. Також в даному листі відповідач вказав, для поновлення договору оренди землі позивачу необхідно надати до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2016 та рекомендовано повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з відповідною заявою про поновлення договору оренди землі, долучивши повний пакет документів, враховуючи викладені зауваження;

– 03.10.2016 Товариство повторно звернулось до Держгеокадастру з заявою в якій просило поновити діючий договір оренди землі;

– 03.11.2016 Держгеокадастр листом № 19-20-14-33538/0/19-16 запропонував Товариству, зокрема, викласти пункт 8 договору у такій редакції: "Договір укладено на 5 (років) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію". Також відповідач запропонував позивачу з метою стимулювання належності виконання умов договору оренди встановити розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та рекомендував повторно звернутись до Держгеокадастру з відповідною заявою про поновлення договору оренди землі, долучивши повний пакет документів, враховуючи викладені зауваження;

– 25.11.2016 Товариство знову звернулось з заявою та доданими до неї документами до Держгеокадастру, в якій просило поновити вищевказаний договір оренди землі. До заяви було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та внесення погоджених змін, а саме: погоджено встановлення Товариству розміру орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

– 26.12.2016 Держгеркадастр листом № 19-20-14-39402/0/19-16 повідомив Товариство про те, що до наданих ним документів не було додано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому було рекомендовано позивачу повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з відповідною заявою про поновлення договору оренди землі, долучивши повний пакет документів, враховуючи викладені зауваження.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що укладений між сторонами договір оренди землі від 18.11.2010 в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки після закінчення строку на який його було укладено та протягом місяця після цього Держгеокадастр письмо не повідомив Товариство про відмову у поновлені вказаного договору, Товариство продовжує використовувати земельну ділянку і у нього відсутня заборгованість зі сплати орендної плати.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх такими, що у повній мірі не відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частини 1– 5 вказаної статті).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частини 6 – 10 вказаної статті).

Отже, стаття 33 вказаного закону фактично об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі: 1) на підставі частин 1 – 5; 2) та на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У першому випадку орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. У цьому випадку поновлення дії договору оренди землі відбувається без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення вказаного договору. Однак закон вимагає обов’язкове укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі.

Таким чином, норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

При задоволені заявленого позову судами попередніх інстанцій було залишено поза увагою приписи частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами частин 6 - 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов’язків (складний фактичний склад).

З викладеного вбачається, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є позов про визнання поновленими спірного договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов’язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

За приписами частин 3 та 4 статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір – умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідні роз'яснення містяться і у пункті 9.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення", відповідно до якого у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18.11.2010 надано не було, що виключає можливість задоволення позову у даній справі.

Господарські суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували, тому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті з недотриманням норм процесуального права, при неповному встановлені усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, внаслідок чого суди дійшли передчасних висновків про задоволення позову Товариства.

Відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (розділом XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2017 у справі № 922/889/17 підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 24.04.2017 у справі № 922/889/17 скасувати.

Справу № 922/889/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя І.В. Алєєва

Суддя М.В. Данилова