Ухвала суду № 70653463, 29.11.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/159/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.11.2017 Справа № 908/2301/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність вих. № 11/11-2017 від 11.11.2017;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 27.11.2017; ОСОБА_3, керівник, ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 16.05.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства “Омега-2000”, м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Агро-Клас”, м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 2 445 760,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 року до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство “Омега-2000” з позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Агро-Клас” про стягнення заборгованості за договором поставки мінеральних добрив № 1-15/02-2017 від 15.02.2017 року у сумі 1482624,00 грн., пені у розмірі 128399,30 грн., штрафу – 444787,20 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 389950,42 грн.

20.11.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/159/17 та призначено розгляд справи на 29.11.2017 року об 12 год. 30 хв.

29.11.2017 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову № 29/11-2017 від 29.11.2017 року відповідно до якої позивач зазначає, що відповідач борг визнає, але його не повертає. Господарська діяльність відповідача пов’язана з вирощуванням сільськогосподарської продукції (соняшник, пшениця, кукурудза тощо) та подальшої її реалізації. Після реалізації сільськогосподарської продукції відповідач направив кошти на погашення кредитної заборгованості перед ПАТ “МЕТАБАНК” не розрахувавшись за отриманий товар. Відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищі, товарні запаси на даний час відсутні, грошових коштів на рахунках не має.

З огляду на вищезазначене позивач зазначає, що все це дає підстави вважати, що відповідач не зможе розрахуватися за отриманий товар, взагалі намагатиметься відчужити належне йому нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка, вул. Шкільна, буд. 16 (нерухоме майно майнового комплексу), що зробить в свою чергу неможливим виконання рішення суду. Враховуючи значну ціну позову та збитки, яких може зазнати позивач внаслідок неможливості виконання рішення суду, останній просить суд вжити заходи по забезпеченню позову та накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка, вул. Шкільна, буд. 16 (нерухоме майно майнового комплексу), реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 9611652.

В судовому засіданні 29.11.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Також представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову № 29/11-2017 від 29.11.2017 року, просить суд накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка, вул. Шкільна, буд. 16 (нерухоме майно майнового комплексу), реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 9611652.

Представники відповідача у судовому засіданні 29.11.2017 року позов визнали у повному обсязі, заяву про забезпечення позову залишили на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що заява № 29/11-2017 від 29.11.2017 року про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.

Оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, на які останній посилається та докази того, що невжиття такого способу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. ОСОБА_2 того, саме лише припущення відповідача, що невжиття таких заходів забезпечення позову, як накладання арешту на майно відповідача утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду не є підставою для вжиття відповідних заходів забезпечення позову

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства “Омега-2000” про забезпечення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Приватного підприємства “Омега-2000” № 29/11-2017 від 29.11.2017 року про забезпечення позову відмовити повністю.

Суддя О.А.Топчій