Рішення № 70652669, 21.11.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2083/17

Справа №754/15088/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного Кредитного договору згідно з умовами заяви № 002-29502-050113 від 05.01.2013 року відповідачка отримав у позивача кредит у розмірі 50 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Правилами та Тарифами Банку, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідачка кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв'язку з чим Банк звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь Банку заборгованість у розмірі 70 729,60 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, надала письмові заперечення, в яких просила відмовити в позові, оскільки він поданий з порушенням строків позовної давності та є безпідставним і необґрунтованим.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_1, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно із укладеним Кредитним договором відповідно до умов заяви № 002-29502-050113 від 05.01.2013 року відповідачка отримав у позивача кредит у розмірі 50 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (картковий рахунок № НОМЕР_1) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних, після закінчення пільгового періоду в розмірі 42, 00% річних.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Правилами та Тарифами Банку, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із п. 2.1 ч. 3 Заяви момент прийняття (акцепту) Банком моєї пропозиції щодо укладення Договору, а отже моментом укладання Договору на умовах, описаних вище в цій Пропозиції та Правилах, вважається дата підписання Банком цієї Пропозиції та скріплення її печаткою.

Відповідно до п. 1.6.2 Тарифів Банку відсоток за користування відновлюваною кредитною лінією після закінчення пільгового періоду та для здійснення операцій з видачі готівки з карткового рахунку у банкоматах та/або касах банків складає 42, 00% річних.

Пунктом 2.4 ч. 2 Заяви передбачено, що строк ліміту кредитної лінії складає 364 (календарних) дні.

Відповідно до п. 2.4 ч. 3 Заяви кредитування рахунку в межах Кредитної лінії здійснюється протягом строку, визначеного у п. 2.4 ч. 2 цієї Пропозиції. Кожен наступний ліміт Кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених Сторонами у цій Пропозиції, та не потребує підписання додаткових угод до цієї Пропозиції.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме відкрив відповідачці картковий рахунок № НОМЕР_1 з кредитним лімітом 50 000, 00 грн.

Відповідачка зобов'язувалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка зобов'язання за вказаним вище договором не виконала.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань за Договором станом на 10.11.2016 року у неї виникла заборгованість перед Банком у розмірі 70 729, 60 грн., з яких:

- 46 481,36 грн. - прострочене тіло кредиту;

- 24 248,24 грн. - заборгованість за нарахуваннями (відсотки, комісія).

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за Договором не погашає.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідачка умови укладеного Договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню в повному обсязі й з відповідачки на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за Договором на загальну суму 70 729, 60 грн.

Відповідачка в письмових запереченнях посилається на пропуск строків позовної давності, а тому вважає, що є всі підстави для відмови з задоволенні позову.

Однак, суд не може погодитися з позицією відповідачки та не бере до уваги письмові заперечення ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Відповідно до виписки по рахунку приватного клієнту № 636168-2017/0406, розрахунковий період з 08.01.2013 року по 10.11.2016 року останній платіж за кредитом відповідачкою було здійснено 25.11.2014 року, що не заперечувала остання в своїх письмових запереченнях.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи, що позивач звернувся до суду 05.12.2016 року з позовними вимогами про стягнення з відповідачки суми простроченого кредиту в розмірі 46 481,36 грн. та відсотків 24 248,24 грн., до відповідних правовідносин застосовується саме загальна позовна давність, тривалість якої становить три роки, а не спеціальна позовна давність в один рік, як зазначає відповідачка в своїх письмових запереченнях.

Вищевикладене приводить суд до висновку, що Банк звернувся до суду за захистом своїх порушених прав в межах строку позовної давності, а письмові заперечення відповідачки є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 207, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 642, 1048, 1049, 1050, 1054, 1057 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за Договором від 05.01.2013 року у розмірі 70729, 60 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення.

Головуючий: