Вирок № 70650356, 30.11.2017, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/280/17

Провадження № 1-кп/476/28/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2017 року Єланецький районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Чернякової Н.В.

при секретарі Минаєвій Н.П.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Бурдуна М.С.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого вчителем Миколаївської ЗОШ Братського району Миколаївської області, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України

В С Т А Н О В И В :

13 листопада 2014 року близько 22.00 год., в темний час доби, в умовах обмеженої видимості, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2106 реєстраційний номер 170-15НІ, рухаючись по дорозі з с.Ольгополь Єланецького району в напрямку автодороги Н14156 км+981 м Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України, та дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» продубльованого дорожньою розміткою 1.13 розділу 34 ПДР України, не зупинився та не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в цей час по головній дорозі з боку м. Кіровограда в напрямку м. Миколаєва, та через характер дій водія ОСОБА_2, перебуваючи в аварійній обстановці, не зміг уникнути зіткнення керованого ним автомобіля НОМЕР_1 з автомобілем ВАЗ-2106 реєстраційний номер 170-15НІ під керуванням водія ОСОБА_2

Внаслідок ДТП ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи № 24 від 23.01.2015 року спричинено тілесні ушкодження у вигляді перелому 4 ребра по лопатковій лінії, перелому акроміального кінця лівої ключиці, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден лівої скронево-вилицевої кістки, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості які викликали тривалий розлад здоров'я.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 90 від 10.03.2017 року в дорожній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України, та дотриманням вказаних вимог мав технічну можливість запобігти ДТП. Невідповідність дій водія ОСОБА_2 технічним вимогам п.16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, та відповідно наявними у ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесними ушкодженнями.

Відповідно до висновку додаткової автотехнічної експертизи №232 від 25.04.2017 року у вказаній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти виникненню ДТП, та саме невідповідність дій водія ОСОБА_2 технічним вимогам п.16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться у причинному звязку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України 23.11.2014 року приблизно о 22.00 годині на автодорозі Н 14 156 км +981 м Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 У вчиненому він щиро розкаюється, просив звільнити його від покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Крім пояснень вищевказаних осіб вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується також сукупністю письмових доказів, зібраних під час досудового розслідування і досліджених судом в ході судового розгляду, в тому числі:

-витягом з кримінального провадження № 12014150220000518 від 14.11.2014 року із якого слідує, що 13.11.2014 року до Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУ НП в Миколаївській області звернувся із заявою ОСОБА_3 про те, що 13 листопада 2014 близько 22.30 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 реєстраційний номер 170-15НІ, виїжджаючи на головну дорогу з с.Ольгополь Єланецького району на 157 км автодороги Н14"Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв", не надав переваги в русі автомобілю під його керуванням, який рухався по головній дорозі з боку м. Кіровограда в напрямку м. Миколаєва, в результаті чого водій ОСОБА_2 допустив зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій та пасажир автомобіля НОМЕР_2 з тілесними ушкодженнями доставлений до Єланецької ЦРЛ;

-заявою потерпілого ОСОБА_3 від 13.11.2014 року, із якої вбачається, що 13.11.2017 року водій автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_2, який порушив ПДР, здійснив зіткнення з його автомобілем ЗАЗ-TF696P, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.11.2017 року та схемою до нього із якої вбачається, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 реєстраційний номер 170-15НІ на дорозі з с.Ольгополь Єланецького району в напрямку автодороги Н14156 км+981 м Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі з боку м. Кіровограда в напрямку м. Миколаєва, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1;

-висновком експерта НДЕКЦ Управління МВС в Миколаївській області судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 2/353 від 04.03.2015 року, із якого вбачається, що в ході проведення експертного дослідження транспортний засіб ВАЗ-2106 реєстраційний номер 170-15НІ перебував у працездатному стані та не мав технічних несправностей, які б могли вплинути на його рух;

-висновком експерта НДЕКЦ Управління МВС в Миколаївській області судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 2/354 від 02.03.2015 року, із якого вбачається, що в ході проведення експертного дослідження транспортний засіб ЗАЗ-TF696P реєстраційний номер НОМЕР_3 перебував у працездатному стані та не мав технічних несправностей, які б могли вплинути на його рух;

-висновком експерта НДЕКЦ Управління МВС в Миколаївській області судової транспортно-трасологічної експертизи № 4/194 від 05.03.2015 року, із якого вбачається, що на час первинного контактування автомобіль ВАЗ-2106 реєстраційний номер 170-15НІ розташовувався правою частиною до передньої лівої частини автомобіля НОМЕР_1;

-висновком експерта НДЕКЦ Управління МВС в Миколаївській області автотехнічної експертизи № 90 від 10.03.2017 року, із якої вбачається, що в дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2106 реєстраційний номер 170-15НІ ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України, та мав технічну можливість запобігти виникненню даної ДТП шляхом дотримання технічних вимог п.16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-2106 реєстраційний номер 170-15НІ ОСОБА_2 технічним вимогам п.16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди;

-висновком експерта НДЕКЦ Управління МВС в Миколаївській області додаткової судової автотехнічної експертизи № 232 від 25.04.2017 року, із якого вбачається, що у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти виникненню ДТП, та саме невідповідність дій водія ОСОБА_2 технічним вимогам п.16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться у причинному звязку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди;

-висновком експерта КЗ "Кіровоградського обласного бюро СМЕ" ДОЗ Кіровоградської облдержадміністрації № 24 від 23.01.2015 року із якого вбачається, що у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому 4 ребра по лопатковій лінії, перелому акроміального кінця лівої ключиці, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден лівої скронево-вилицевої кістки, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості які викликали тривалий розлад здоров'я.

Оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд приходить до висновку, що його винуватість у вчиненому злочині доведено повністю.

Суд вважає, що органами досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи обвинуваченому міру покарання суд враховує як помякшуючі покарання обставини щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин для обвинуваченого суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, помякшуючі обставини, його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставини, та з урахуванням всіх викладених вище обставин суд вважає за необхідне призначити покарання яке, є достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів, у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про застосування до ОСОБА_2 амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має на утриманні малолітню доньку, не позбавлений батьківських прав, злочин який йому інкримінується вчинений з необережності, не є особливо тяжким, відповідно до ст. 12 КК України, а тому він підпадає під дію п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році», з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Потерпілий ОСОБА_3 на неодноразові виклики в судові засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про слухання справи. Оскільки потерпілий по невідомій суду причині жодного разу не з'явився в судове засідання, судом з урахуванням думки сторін кримінального провадження, ухвалено про розгляд справи в його відсутність.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

З'ясувавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України,Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Згідно п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ФП № 264984 від 16.06.2017 року (а.п. 74).

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_2 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює ОСОБА_2 наслідки застосування амністії, а саме: амністія в подальшому протягом останніх десяти років до нього не може бути застосована.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 про звільнення його від покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

ОСОБА_2 звільнити від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Миколаївського НДЕКЦ МВС України (р/р № 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110) судові витрати за проведення експертиз в сумі 8562 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн.

Речові докази: автомобіль ВАЗ-2106 реєстраційний номер 17015Н1, який передано на зберігання до Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївської області - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова