Ухвала суду № 70648480, 01.12.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги

01 грудня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, ознайомившись із апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 12 вересня 2017 року в справі за поданням старшого державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2017 року подання старшого державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_3, погоджене з в.о. начальника Ковельського ВДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку – задоволено.

Звернуто стягнення на 38/100 ідеальної частини в новоствореному об’єкті нерухомого майна, а саме – в квартирі АДРЕСА_1, право на яку визнано за ОСОБА_2 згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2014 року, та право власності на яке зареєстровано в установленому законом порядку, - для виконання виконавчих листів №32713203 від 18.05.2012 року, №47375041 від 24.04.2015 року, виданих Ковельським міськрайонним судом Волинської області, відповідно, 18.05.2012 року по справі №159/6172/14ц та від 24.04.2015 року по справі №0306/1833/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на виконання виконавчих листів за зведеним виконавчим провадженням ЗВП №29220123 про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних і юридичних осіб заборгованості на загальну суму 520912, 93 грн.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2017 року у прийнятті заяви ОСОБА_2 про роз’яснення ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 серпня 2017 року про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку відмовлено та повернуто заяву заявнику.

Боржник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції від 12 вересня 2017 року. При подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір.

Ухвалою судді Апеляційного суду Волинської області від 01 листопада 2017 року апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 12 вересня 2017 року у даній справі залишено без руху. Надано апелянту строк тривалістю п’ять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою судді Апеляційного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2017 року в даній справі відмовлено. Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2017 року в даній справі повторно залишено без руху і надано строк для усунення недоліків – п’ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Копія вказаної ухвали отримана ОСОБА_2 21.11.2017 року, про що свідчить його особиста розписка, яка міститься в матеріалах справи.

На виконання вимог ухвали від 21 листопада 2017 року ОСОБА_2 29.11.2017 року подано заяву (клопотання) про продовження строку, встановленого судом для сплати судового збору. Просить продовжити строк для сплати судового збору або стягнути належну суми судового збору за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати процесуальні обов’язки. Дана цивільна справа знаходиться в провадженні апеляційного суду з 30.10.2017 року. ОСОБА_2 неодноразово заявлялись клопотання про відстрочення від сплати, зменшення, звільнення від сплати судових витрат, які вирішувались апеляційним судом. Двічі йому направлялись ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, і двічі надавався строк для усунення недоліків апеляційної скарги і, на думку суду, ОСОБА_2 мав достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги. Подання в черговий раз на виконання ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху чергового клопотання свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Згідно ч.3 ст. 73 ЦПК України одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. Заявляючи клопотання про продовження строку для сплати судового збору, ОСОБА_2 не сплатив судовий збір і не подав до суду документ, що це підтверджує.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що “характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду”.

Проте, Європейський суд з прав людини при розгляді справ, пов’язаних із необхідністю сплати судового збору виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).

Оскільки недоліки апеляційної скарги ОСОБА_2 не усунені – не сплачено судовий збір, то згідно ст. 121, ст. 297 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути.

Керуючись ст. 297 ЦПК України,

У Х В А Л ИЛА :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 12 вересня 2017 року в даній справі вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя