Ухвала суду № 70648085, 27.11.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/941/17

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кожух О.А. та Мацунича М.В.,

при секретарі:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду від 25 вересня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до ЦерцвадзеАнетти Валеріанівни, третя особа – орган опіки та піклування Виноградівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у квітні 2017 р.

Просив визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із ним як батьком.

На обґрунтування зазначав, що з 12.02.2009 р. перебував із ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, від якого народилося четверо дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

02.02.2017 р. його дружина померла.

Рішенням органу опіки та піклування Виноградівської РДА від 24.03.2017р. місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено з тіткою – ОСОБА_9

Позивач доводить, що саме він як батько дитини має первинне та невід’ємне право виховувати свою дитину.

Рішенням Виноградівського районного суду від 25 вересня 2017 р. у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Доводить про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.Указує, що суд першої інстанції по суті узаконив рішення органу опіки та піклування щодо місця проживання дитини та підмінив поняття «виконання рішення цього органу» з правом на судовий захист порушеного права чи інтересу.

Письмових заперечень або пояснень на скаргу відповідач і третя особа не подали, в судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце такого були належно повідомлені.

Суд першої інстанції виходив із того, що висновок органу опіки та піклування щодо предмету спірних правовідносин є обґрунтованим, відповідає інтересам дитини та згідно з вимогами ст. 19 ч.2 СК України підлягає виконанню, оскільки позивач звернувся у суд із позовною заявою із пропуском десятиденного строку для оскарження такого.

При цьому суд установив, що позивач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а матір’ю – ОСОБА_4 (померла).

24.03.2017 р. орган опіки та піклування Виноградівської РДА у своєму висновку, з яким погодився суд першої інстанції, визначив місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з тіткою – ОСОБА_9, оскільки дитина є немовлям, від самого народження з батьком не проживала, а з моменту смерті матері (ОСОБА_4В.) проживала з тіткою.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність повно з’ясованим фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та належно оціненим доказам.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться по суті оскарженого рішення до судово-правової оцінки висновку органу опіки та піклування, не заслуговують на увагу як суперечні обставинам справи та належним до застосування нормам матеріального права.

Так, згідно з положеннями ст. 19 ч.2 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Тобто, за змістом цієї норми рішення органу опіки та піклування підлягає обов'язковому виконанню, іноді й за допомогою державної виконавчої служби, через 10 днів від часу його ухвалення. У випадку звернення у зазначений термін заінтересованої особи до суду рішення органу опіки та піклування не виконується.

Як видно з матеріалів справи, рішенням органу опіки та піклування Виноградівської РДА від 24.03.2017 р. визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із тіткою ОСОБА_10 (сестра померлої матері дитини), до з’ясування питання щодо оспорення батьківства ОСОБА_2. (а.с.8, 64-65).

Позивач звернувся за захистом своїх прав або інтересів до суду із позовною заявою про визначення місця проживання малолітньої дитини 04.04.2017 р., тобто після закінчення установленого законом (ст. 19 ч.2 СК України) десятиденного строку, а тому вказане рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Водночас колегія суддів бере до уваги низку письмових доказів у підтвердження обґрунтованості висновку органу опіки та піклування та відповідності такого інтересам малолітньої дитини.

Зокрема, згідно з інформацією Виноградівського відділення поліції від 20.02.2017 р. ОСОБА_2 (позивач) неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та відбував покарання за вчинений злочин. Систематично зловживає спритними напоями, ніде не працевлаштований, участі у вихованні дітей і допомозі родині не бере, хоча за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.32-34, 73). Має ? частину права власності на квартиру по вул. Корятовича, 4/32, у м. Виноградові (а.с.69). За даними податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи – підприємця загальна сума отриманого доходу за 2016 р. складає 12450 грн. (а.с.80).

За приписами ст. 15 ЦК України, ст.ст. 10 ч.1, ч.3, ст. 60 ч.1, ч.4, ст. 213 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне, обґрунтоване та справедливе рішення. Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

2.Рішення Виноградівського районного суду від 25 вересня 2017 року залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: