Постанова № 70647805, 28.11.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11213/17

Провадження № 2-а/127/863/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2017 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.

секретаря Бондарчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання не чинним та скасування в частині рішення та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання не чинним та скасування в частині рішення та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.

Позов мотивований тим, що відповідно до пункту 19 додатку №2 «Перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2017 році способом аукціону (група А).», який затверджено п. 2 рішення Вінницької міської ради №687 від 24.03.2017 року, до об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2017 році способом аукціону віднесено підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 73,5 кв.м.

ОСОБА_1 є власником квартириАДРЕСА_1.

Позивач вважає, що рішення Вінницької міської ради №687 від 24.03.2017 року є незаконним у частині про приватизацію підвальних приміщень будинку АДРЕСА_1, адже зазначені приміщення не перебувають в державній та комунальній власності, що стало підставою звернення до суду з позовом.

В судовому засіданні позивач підтримала позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав. Згідно з його запереченнями з мотивами, наведеними позивачем він не погоджується, оскільки вони є безпідставними, не відповідають фактичним обставинам, а тому спростовуються нормами матеріального права та актами виконавчого комітету Вінницької міської ради. Вбудовані нежитлові підвальні приміщення , позначені літерою «п/А» - приміщення №16; №17; №31; №32; № 33 площею 73,5 кв.м, розміщені по АДРЕСА_1, належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради та становлять 6/25 часток підвального поверху. Цей факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.05.2017 р. №88044133.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

24.03.2017 року Вінницькою міською радою було прийнято рішення №687, відповідно до пункту 2 якого затверджено додаток 2 «Перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2017 році способом аукціону група А».

Відповідно до п. 19 цього додатку до об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2017 році способом аукціону, віднесено підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 73,5 кв.м.

Тобто визначальною підставою для прийняття рішення про приватизацію певного майна міською радою є факт його перебування у комунальній власності.

Вбудовані нежитлові підвальні приміщення позначені літерою «п/А» - приміщення №16; №17; №31; № 32; №33 площею 73,5 м2, розміщені по АДРЕСА_1, належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради та становлять 6/25 часток підвального поверху.

Цей факт підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме тайно про реєстрацію права власності від 25.05.2017 р. № 88044133.

Відповідно до положень ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, а також викупу. Зі змісту цієї норми вбачається, що саме місцеві ради є органами, які здійснюють функції щодо розпорядження комунальною власністю. Способи приватизації визначаються шляхом прийняття цими органами рішень про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Вінницька міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Вінниці та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна: затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності,які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти. Статтею 3 цього Закону встановлено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу або продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно зі ст. 4 цього Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.

Згідно з положеннями п. 5 ст. 60 даного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відтак, оскаржуваним рішенням здійснено волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо оформлення певних правовідносин в сфері комунальної власності.

Окрім цього, оскаржуване рішення не порушує прав та законних інтересів позивача ОСОБА_1 та є таким, що прийнято органом владних повноважень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Законом України «Про місцеве самоврядування».

Згідно з роз'ясненнями Президії Вищого адміністративного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» N02-5/35 від26.01.2000 (зі змінами), підставами для прийняття акту недійсним являється невідповідність його вимогам діючого законодавства та (або) визначеної законом компетенції органа, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним являється також порушення в зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача по справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду не має правових підстав для задоволення позову.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки підготовки до приватизації та зокрема прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації. При цьому, орган місцевого самоврядування може прийняти рішення як про затвердження переліку об'єктів так і про відмову в такому затвердженні. Крім того, прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом аукціону, не означає позитивного рішення про передачу вказаних об'єктів у власність. Таким чином, в спірних правовідносинах відповідач здійснює свої владно-управлінські функції по підготовці об'єктів до подальшої приватизації, а не вчиняє дії по розпорядженню ними. Суд при вирішенні справи враховує такі висновки Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 р.

При винесенні рішення міської ради «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2017 році», відповідач реалізував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності.

Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача як суб'єкта владних повноважень при ухваленні рішення щодо затвердження переліків об»єктів комунальної власності, що підлягають приватизації.

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.

Як встановлено, оскаржуваним рішенням Вінницької міської ради затверджено перелік об»єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2017 році.

Повноваження відповідача на прийняття такого рішення визначено законом.

Таким чином, це рішення не порушує права, обов'язки чи інтереси позивача.

Обставини про не визнання позивачем комунальної власності Вінницької міської ради на спірні підвальні (допоміжні) приміщення, можуть мати значення при вирішенні спору в порядку цивільного судочинства.

Позивач в своєму позові не обґрунтувала належним чином, в чому полягає порушення її прав та інтересів, з огляду на розгляд справи в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 7, 60 п. 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 10, п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 2, 6, 11, 71, 86, 94, 159, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя