Ухвала суду № 70647108, 28.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 627/1718/16-ц

Провадження № 22-ц-/790/6368/17 Головуючий І інстанції: Каліберда В.А.

Категорія: договірні Доповідач: Сащенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого – Сащенко І.С.

суддів – Коваленко І.С.,Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря – Бойко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» про визнання недійсним і скасування кредитного договору та договорів поруки,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №567 від 10 квітня 2008 року в розмірі 78452,40 грн.

В обґрунтування вимог зазначав, що відповідно до кредитного договору №567 від 10.04.2008 року ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 70280 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,5 % річних. Того ж дня для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_3, ВАТ" Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір поруки №567/1, а між ОСОБА_2, ВАТ" Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір поруки №567/2. Позивач свої зобов'язання по вказаному договору виконав у повному обсязі. Відповідач своїх зобов'язань в обговорений термін не виконала, у зв'язку з чим станом на 13.03.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 78452,40 грн.

ОСОБА_1 з вимогами банку не погодилася, звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому вона просила визнати недійсними та скасувати кредитний договір №567 від 10.04.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", а також додаткову угоду №1 від 29.10.2008 року до кредитного договору №567 від 10.04.2008 року; договір поруки №567/1 від 10.04.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" та договір поруки №567/2 від 10.04.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ " Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк".

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначала, що вона визнає тільки наявну прострочену заборгованість по кредиту в сумі 41376, 42 грн.; прострочену заборгованість по відсоткам – 14 943,66 грн. та нараховану суму пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків – 6869, 68 грн.

Представник ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зустрічний позов не визнала.

Відповідач ОСОБА_1 позов ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" визнала частково. Зустрічний позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 покладався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 при прийнятті рішення по первісному позову покладався на розсуд суду, а зустрічний позов ОСОБА_1 підтримав.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 15.09.2017 року позов ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 567 від 10.04.2008 року у розмірі 78452,40 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" просить рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості солідарно з поручителів скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом в повному обсязі. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що поручителі мають відповідати за договором солідарно з позичальником.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що з`явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог до поручителів суд першої інстанції виходив з того, що порука у вказаних правовідносинах є припиненою.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду.

Встановлено, що 10.04.2008 року між ПАТ" Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №567, відповідно до умов якого банк надав кредит в розмірі 70280 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 10.5 % річних ( а.с. 11 – 12 ).

Того ж дня в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ОСОБА_3, ВАТ" Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір поруки №567/1, а між ОСОБА_2, ВАТ" Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір поруки №567/2 ( а.с. 17 – 20 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В зв’язку з неналежним виконанням взятих ОСОБА_1 на себе зобов’язань, станом на 13.03.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 78452,40 грн., яка підтверджена розрахунком ( а.с. 6 – 10 ).

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (як правило, грошового).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Проте, 10.04.2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, згідно якого відсоткова ставка за користування кредитом була збільшена з 10,5% до 12,5% ( а.с. 16 ).

Про укладення додаткового договору, і таким чином, про збільшення відповідальності, поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомлені не були.

В п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз»яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Рішення суду в частині задоволення позову банку про стягнення заборгованості з позичальниці та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову сторонами не оскаржувалося, судовою колегією не переглядалося.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» – відхилити.

Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді