Рішення № 70647009, 23.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/18571/15-ц Головуючий 1 інстанції Наумова С.М.

Провадження № 22ц/790/3255/17 Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.

при секретарі Дмитренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» та ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 22 березня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 25 810 грн. 20 коп. та судовий збір 1 218 грн. та зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», Приватної фірми «АСВС-Безпека», ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 22 жовтня 2012 року до Договору №56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008 року, стягненні солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», Приватної фірми «АСВС-Безпека», ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» грошових коштів в сумі 417 704 грн. 90 коп. та стягненні солідарно судового збору в сумі 4 177 грн. 05 коп.,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, управителем якого є товариство.

01 липня 2008 року між товариством та відповідачем був укладений договір про надання експлуатаційних послуг, умовами якого встановлені тарифи на оплату таких послуг. Зобов’язання з оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 належним чином не виконує, сума його заборгованості складає 25 810,20 грн.

У зв’язку з цим, з урахуванням уточнених позовних вимог, ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 25 810,20 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1 218 грн.

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», Приватної фірми «АСВС-Безпека», ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 22 жовтня 2012 року до Договору №56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008 року, стягненні грошових коштів.

В обґрунтування зустрічного позову посилався на те, що договором від 01 липня 2008 року, укладеним між ним та ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», правонаступником якого є ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж», про надання експлуатаційних послуг, визначені перелік послуг, які має надавати товариство, в тому числі відповідач зобов’язувався надавати послуги з охорони будинку та прибудинкової території. Проте, 03 квітня 2015 року на прибудинковій території відбулось умисне пошкодження його автомобіля НОМЕР_1, шляхом підпалу. В результаті знищення автомобіля йому завдано збитків на суму 417 704 грн. Послуги з охорони прибудинкової території будинку по вул. Трінклера, 9 у місті Харкові надає приватна фірма «Автобудсервіс» , котра у подальшому змінила назву на приватне підприємство «АСС-Безпека». Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що додаткова угода №1 від 22 жовтня 2012 року до Договору № 56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008 року була підписана ним із застосуванням психологічного тиску.

У зв’язку з цим, з урахуванням уточнених зустрічних позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсною додаткову угоду №1 від 22 жовтня 2012 року до Договору № 56-Т на надання експлуатаційних послуг від 01.07.2008 року. Стягнути солідарно з ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж», Приватної фірми «АСВС-Безпека», ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» на його користь грошові кошти в сумі 417 704,90 грн., а також судовий збір в сумі 4 177,05 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 22 березня 2017 року первісний позов ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» та зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким первісний позов товариства задовольнити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог позивача за зустрічним позовом з ухваленням нового рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг посилаються на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарги вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 – відхиленню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири № 33, у житловому будинку у м. Харкові по вул. Трінклера, 9, управителем якого є ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж».

01 липня 2008 року між ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» та ОСОБА_1 був укладений договір № 56-Т на надання експлуатаційних послуг, відповідно до порядку та умов якого позивач зобов'язується надавати у Будинку, частина в якому (житлове приміщення) належить Відповідачу, експлуатаційні послуги, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати ці послуги.

Відповідно до ст.ст.1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», особа, яка отримує житлово-комунальні послуги, зобов'язана оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 1.2 Договору на надання експлуатаційних послуг визначено перелік експлуатаційних послуг, що надаються виконавцем, а п. 2.3. встановлено, що на момент укладення договору тариф на експлуатаційні послуги становить 3,30 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири.

Надалі, тариф на експлуатацію було змінено, починаючи з 01.01.2010 року становить 5,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири, а з 01.06.2013 року – 5,80 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири.

Матеріали справи свідчать, що зобов’язання з оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 належним чином не виконував.

22.10.2012 року між ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до Договору від 01.08.2008 р, де останній визнає, що за ним рахується заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги 29 893,85 грн. та визначений графік її погашення.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з пропуску ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» строків позовної давності.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. При цьому обставини, що переривають перебіг строку, можуть виникнути в будь-який момент до його закінчення.

Матеріали справи свідчать, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за спожиті експлуатаційні послуги не є пропущеними, бо існують обставини, які є підставою для переривання перебігу строку позовної давності, а саме: укладення між сторонами додаткової угоди №1 від 22.10.2012 року свідчить про переривання строків позовної давності. Крім того, 05 лютого 2014 року ОСОБА_1 звертався із заявою про реструктуризацію заборгованості, а 02.10.2014 року був виданий судовий наказ за заявою ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж», який в подальшому був скасований.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовна заява ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 25 810,20 грн..

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» пояснив, що станом на лютий 2014 року заборгованість ОСОБА_1 складала 23140 грн., ОСОБА_1 визнав цю заборгованість та звернувся до директора товариства із заявою про реструктуризацію цієї заборгованості.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за період з 01.10.2012 року по 30.09.2015 рік складає 25 810,20 грн., при цьому заборгованість за строк, понад три роки, визнана відповідачем.

Що стосується апеляційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення його зустрічного позову.

За змістом ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом не встановлено підстав недійсності Додаткової угоди № 1 від 22.10.2012 року до Договору № 56-Т.

Крім того, як на підставу зустрічних вимог ОСОБА_1 вказував, що 03.04.2015р. відбулось умисне пошкодження його майна шляхом підпалу, в результаті чого було знищено належний ОСОБА_1 автомобіль «Тоуота Lаnd Сrusеr Ргаdо» , державний номер НОМЕР_2. В результаті знищення автомобіля спричинено збитки на суму 417 704 грн. 90 коп. Послуги з охорони прибудинкової території будинку по вул.. Трінклера, 9 у місті Харкові надає приватна фірма «Автобудсервіс», котра у подальшому змінила назву на приватне підприємство «АСС-Безпека», яка має відшкодувати завдану йому шкоду.

Сторони не заперечують, що 01.07.2008 року між ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» та ОСОБА_1 був укладений договір № 56-Т на надання експлуатаційних послуг.

Пунктом 1.2. Договору зазначений перелік експлуатаційних послуг які надаються у будинку та відносно прибудинкової території , однією із яких є охорона.

01.07.2008 року ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» було укладено договір про надання охоронних послуг за № 3/07-08 з Приватною фірмою «Автобудсервіс» ( а.с. 167 т.1)

Згідно п. 1.1. Договору № 3/07-08 про надання охоронних послуг від 01.07.2008 р., предметом цього договору є надання послуг по забезпеченню громадського порядку у будівлях Замовника вказаних у додатку 1.

Згідно додатку 1 до Договору № 3/07-08 про надання охоронних послуг від 01.07.2008 р., під охорону прийнято житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9.

Таким чином, на виконання умов договору на надання експлуатаційних послуг ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» було укладено договір № 3/07-08 про надання охоронних послуг, предметом якого є забезпечення громадського порядку у житловому будинку № 9 по вул. Трінклера в м. Харкові.

Згідно ст. 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Чинним законодавством України передбачено можливість укладення договору охорони майна виключно його власником, а в договорі охорони повинно бути зазначено майно, яке охороняється, його місцезнаходження і умови відшкодування шкоди.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж», як підприємство, яке надає експлуатаційні послуги в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Трінклера, 9, мало право укласти договір охорони виключно відносно будинку, а не майна, яке належить третім особам - власникам квартир.

Укладений з ОСОБА_1 договір на надання експлуатаційних послуг № 56-Т від 01.07.2008 р. не містить жодних положень щодо майна споживача, яке передається під охорону, його місцезнаходження, умов відшкодування шкоди у разі втрати або пошкодження такого майна.

Згідно ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч.3 ст. 937 ЦК України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Згідно ч.3 п.2 ст. 977 ЦК України прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Також, ОСОБА_1 не було дотримано вимогу щодо письмової форми договору зберігання, яка є згідно ст. 937 ЦК України звичною для даного виду охорони (зберігання), шляхом отримання документу, що посвідчує факт приймання-передачі автотранспортного засобу під охорону.

Встановлено, що ТОВ «ПЕОЖБ» Авантаж» , а також ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» не приймали під охорону автотранспортний засіб ОСОБА_1, так як відповідні послуги у житловому будинку № 9 по вул. Трінклера в м. Харкові не надаються.

Відповідно до п.2 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.92 р.: «Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між; ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи , а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки , незалежно від наявності вини».

Згідно листа слідчого Дзержинського відділенні Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 від 14.03.2016 року на теперішній час не встановлено ані особу яка вчинила злочин, ані причину загорання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 25 810 грн. 20 коп. В іншій частині рішення залишити без змін.

Враховуючи вимоги ст..88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 760 грн., а на користь держави судовий збір у розмірі 6 540 грн. 88 коп., оскільки ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21.09.2017 року було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційної інстанції.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» – задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 22 березня 2017 року– змінити, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 25 810 грн. 20 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» судовий збір у розмірі 1 760 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 6 540 грн. 88 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді