Ухвала суду № 70645211, 01.12.2017, Балаклійський районний суд Харківської області

№ 610/2079/17

2-ар/610/8/2017

У Х В А Л А

01.12.2017 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючий: Усенко С.І.,

за участі: секретаря: Бартєнєвої Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

За Постановою Балаклійського районного суду Харківської області по справі № 610/2079/17 (номер провадження 2-а/610/104/2017) від 15.08.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Зміївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними щодо відмови призначення пенсії за віком, зобов’язання призначення пенсії за віком та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком – задоволено.

Позивач подала заяву про роз’яснення рішення суду, а саме: Роз’яснити Постанову Балаклійського районного суду Харківської області по справі № 610/2079/17 (номер провадження 2-а/610/104/2017) від 15.08.2017 року в частині визначення того, що при призначенні щомісячної безстрокової пенсії за віком відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму згідно Постанови Балаклійського районного суду Харківської області по справі № 610/2079/17 (номер провадження 2-а/610/104/2017) від 15.08.2017 року починаючи з 19 червня 2017 року необхідно застосовувати механізм розрахунку та обчислення заробітної плати, встановлений нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлений зокрема ст. ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з обов’язковою індексацією пенсії, збільшенням розміру пенсії при збільшенні розміру прожиткового мінімуму, збільшенням розміру пенсії при зміні пенсійного законодавства.

При цьому позивач зазначила, що постановою суду зобов’язано відповідача призначити пенсію за віком відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка визначає право на призначення пенсії, а порядок обчислення і виплати пенсії визначається на загальних підставах відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позивач просила провести судове засідання за її відсутності, про що надала заяву.

Відповідач просив відмовити в задоволенні заяви, зазначивши, що судове рішення є зрозумілим, та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечносту щодо його розуміння і не перешкоджає його належному виконаню, про що надали письмові заперечення.

Суд, розглянувши заяву, визнає її такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Оскільки рішення суду в повному обсязі не виконано, виконавче провадження не закінчено, підстави для відмови у задоволенні заяви позивача, на яких наполягалося відповідачем, відсутні.

01 травня 2015 року ОСОБА_1 досягла 55-річного віку, тобто віку з якого має право на призначення пенсії за віком за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення». 19 червня 2017 року з метою призначення пенсії за віком відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із заявою та пакетом документів звернулася до Зміївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області. Рішенням № 1120 від 26.06.2017 року Зміївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказану відмову вважає протиправною.

При розгляді справи було встановлено, що чинними є як Закон України «Про пенсійне забезпечення», так і Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які встановлюють умови для призначення пенсії для певних категорій осіб, тобто вони містять як тотожні норми, так і деякі відмінності залежно від умов призначення пенсії, однак всі норми є чинними та породжують відповідні юридичні наслідки.

Зокрема Законами визначено, що пенсія за віком може призначатись як на загальних, так і на пільгових та спеціальних юридичних підставах.

На законодавчому рівні будь-яких змін до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також не внесено, вона є чинною на ряду з нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає право на пенсію для застрахованих осіб.

Законодавцем залишено чинність норм ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з умовою призначення трудової пенсії, при наявності трудового стажу для жінок не менше 20 років.

Закон України «Про пенсійне забезпечення», який є чинним поряд із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає інші підстави та порядок призначення пенсій та має окремий вид пенсії за віком як різновид трудової пенсії з встановленими саме цим Законом умовами призначення, дотримання яких гарантує особі право на призначення саме цього виду пенсії.

Таким чином, ОСОБА_1 має право саме на призначення пенсії за віком відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як окремого виду пенсії, визначеного на законодавчому рівні.

При цьому Суд вказує на те, що обчислення пенсії повинно відбуватися за загальними правилами відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно абз. 1-3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

П. 2 ч. 1 ст. 41 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Ч. 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення.

Також Суд вказує на те, що відповідності з ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вказана норма кореспондується з положеннями ст. ст. 6,7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз норми ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Також за визначенням ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія — це щомісячні виплати, які здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.

Крім того, як встановлено ст. 2 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я, тобто пенсія позивачу призначається довічно.

Отже, при зміні норм, які регулюють пенсійне забезпечення позивач має право на підвищення пенсії. Також таке право позивач має при зміні розміру прожиткового мінімуму. Вказане право створює для відповідача відповідний обов’язок.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 33.07.1991 № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Тобто, пенсія ОСОБА_1 підлягає щомісячній індексації відповідно до положень чинного законодавства.

При цьому, Суд зауважує на тому, що як встановлено статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Тобто, після визначення права позивача на пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач не має права обмежувати її чи застосовувати механізм обчислення та розрахунку на власний розсуд.

Суд приходить до переконання, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на призначення пенсії, визначення мінімального стажу на рівні 20 років, в частині обчислення пенсії, в тому числі й визначення доплати за понаднормативний 20-річний стаж, механізму розрахунку та обчислення заробітної плати застосовуються норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема ст. ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з обов’язковою щомісячною індексацією пенсії, збільшенням розміру пенсії при збільшенні розміру прожиткового мінімуму, збільшенням розміру пенсії при зміні пенсійного законодавства.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе роз’яснити постанову суду в цій частині.

Керуючись ст. 170 КАС україни, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз’яснення постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 15.08.2017 року задовольнити.

Роз’яснити постанову Балаклійського районного суду Харківської області по справі № 610/2079/17 від 15.08.2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зміївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними щодо відмови призначення пенсії за віком, зобов’язання призначення пенсії за віком та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зазначити, що при призначенні ОСОБА_1 щомісячної безстрокової (довічної) пенсії за віком відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі основної пенсії не нижчому від розміру прожиткового мінімуму згідно Постанови Балаклійського районного суду Харківської області по справі № 610/2079/17 (номер провадження 2-а/610/104/2017) від 15.08.2017 року починаючи з 19 червня 2017 року норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на призначення пенсії, визначення мінімального стажу на рівні 20 років, в частині обчислення пенсії, в тому числі й визначення доплати за понаднормативний стаж (понад 20 років), визначення механізму розрахунку та обчислення заробітної плати застосовуються норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема ст. ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з обов’язковою щомісячною індексацією пенсії, збільшенням розміру пенсії при збільшенні розміру прожиткового мінімуму, збільшенням розміру пенсії при зміні пенсійного законодавства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя