Ухвала суду № 70643850, 29.11.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1612/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1764/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

Суддя-доповідач Матківський

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Малєєва А.Ю., Ясеновенко Л.В.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника апелянта ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Оскар» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків з апеляційною скаргою представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Оскар» на рішення Рожнятівського районного суду від 04 серпня 2017 року -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом та після уточнення позовних вимог просив зобов’язати Приватне сільськогосподарське підприємство «Оскар» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,2430 га в урочищі «Пожіж» с. Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області, кадастровий номер: 262488620:002:005:0284, що належить йому на праві власності та відновити за свій рахунок стан земельної ділянки, який існував до порушення права шляхом проведення її дискування. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Оскар» на його користь збитки у розмірі 2715, 29 гривень.

Заявлені вимоги ОСОБА_3 обґрунтував тим, що йому належать на праві власності земельна ділянка площею 0,2430 га. в урочищі «Пожіж» с.Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області, що підтверджується Державним актом на земельну ділянку від 16 травня 2007 року, кадастровий номер: 262488620:002:005:0284, яка була засіяна багаторічними травами (конюшиною).

У червні 2016 року відповідач самовільно переорав (продискував) дану земельну ділянку, чим завдав йому значної шкоди. Крім цього, землевпорядною організацією «Вектор» у 2013 році було винесено в натурі межові знаки, про що складено акт, однак дані межові знаки були частково знищені.

Такі дії відповідача було зафіксовано відповідним актом, вирахувано нанесену шкоду, яку просив відшкодувати, однак добровільно відповідач не усунув пошкодження, завданих збитків не відшкодував.

Заочним рішенням Рожнятівського районного суду від 04 серпня 2017 року позов задоволено.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 12 жовтня 2017 року заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «Оскар» про перегляд заочного рішення від 04 серпня 2017 року залишено без задоволення.

На заочне рішення Рожнятівського районного суду від 04 серпня 2017 року представник ПСП «Оскар» подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає заочне рішення таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та судом невірно застосовано норми матеріального права.

Судом не взято до уваги, що вимога позивача про зобов’язання ПСП «Оскар» відновити за свій рахунок стан земельної ділянки, який існував до порушеного права шляхом проведення її дискування є безпідставною. Представник відповідача неодноразово зазначав, що ПСП «Оскар» не переорював (продискував) земельну ділянку, що належить позивачу та суміжним користувачам, надано довідку керівника підприємства на підтвердження цього факту, тому підприємство не має стосунку до збитків, які просить стягнути позивач. Також додатково надано суду схему на червень 2016 року згідно бази даних державної кадастрової карти про право власності та речові права на земельну ділянку. З даної схеми видно, що ПСП «Оскар» не є ні власником, ні користувачем земельних ділянок, які прилягають по всіх чотирьох сторонах до земельної ділянки позивача, ділянки не перебували в користуванні апелянта і не оброблялись ним.

Крім того, як вбачається із акту визначення розміру завданих збитків землекористувачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заподіяних ПСП «Оскар» на їх земельних ділянках, що знаходяться за межами населеного пункту с. Цінева, урочище «Пожіж» від 19 серпня 2016 року, в порушення вимог п.2 п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19 квітня 1993 року №284 до складу комісії не було включено власника землі чи землекористувача, представника ПСП «Оскар», представників територіальних органів Дердсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів, тому суд не може брати до уваги акт як доказ, який одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Також позивачем не надано жодних доказів на підтвердження стану земельної ділянки, який існував до часу, коли його права були порушені. Позивачем не обґрунтовано, чому саме земельна ділянка повинна бути продискована та що саме протиправна поведінка відповідача спричинила виникнення збитків позивачу.

Крім цього, позивачем неодноразово зазначалось, що його земельна ділянка та земельні ділянки сусідніх землекористувачів були суцільно зорані єдиним транспортом.

Судом не враховано, що позивачем не надано жодних доказів того, що він передбачав можливість отримати дохід у вигляді врожаю сільськогосподарських культур, зокрема, у вигляді врожаю конюшини, як і не надано доказів того, що мав реальну можливість отримати такі доходи, не надано належної оцінки тому, що наведені в розрахунку збитків, дані статистики у Рожнятівському районі щодо середньої врожайності багаторічних трав, лист Цінівської сільської ради, затверджений директором Рожнятівського ринку про ціну конюшини судом прийматися не можуть як належний доказ, оскільки такі дані стосуються сільськогосподарських підприємств (крім малих), до яких позивач не належить.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який вимоги скарги підтримав, представника позивача, яка вимоги скарги заперечила, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач самовільно переорав (продискував) належну позивачу земельну ділянку, чим завдав йому шкоду, відповідач добровільно відмовився відшкодувати завдану шкоду та не усунув її, тому зобов’язав усунути порушення права позивача за свій рахунок шляхом проведення її дискування та стягнути завдану реальну шкоду.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб.

За положеннями ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової(матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 156 ЗК України передбачені підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

У п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до ст.156 ЗК України, ст.1166 ЦК України така шкода відшкодовується у повному обсязі. Зокрема, при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних із збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їх призначення.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,2430 га в урочищі «Пожіж» с.Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області (а.с.7), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку.

Актом комісії Цінівської сільської ради від 22 липня 2016 року встановлено, що земельний пай в урочищі «Пожіж» площею 0,2430 га (зайнятому посівами багаторічних трав) самовільно переорано ПСП «Оскар», також зазначену обставину підтвердили і допитані судом першої інстанції свідки. Тому суд першої інстанції дав правильну оцінку доказам, що шкода позивачу заподіяна неправомірними діями саме відповідача.

Доводи апелянта у скарзі, що завдана шкода спричинена не технікою підприємства, а іншими особами не підтверджені жодним допустимим і переконливим доказом, і у сукупності з іншими доказами такі доводи про відсутність вини не можуть братись до уваги судом.

Згідно ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно із ч.ч. 2, 4 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч.3 ст. 152 цього Кодексу).

За змістом ч.3 ст.386, ч.1 ст.390 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст.156 ЗК України власникам землі і землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Комісією Рожнятівської райдержадміністрації проведено розрахунок розміру збитків завданих ОСОБА_3 діями відповідача у розмірі 2715,29 гривень, який затверджений райдержадміністрацією, тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір відшкодування.

Також, суд першої інстанції правильно задоволив вимогу позивача про зобов’язання відповідача, який здійснює сільськогосподарську діяльність провести дискування земельної ділянки, що у даному випадку є необхідним для відновлення порушеного права. Визначаючи розмір збитків, комісією не включено вартість необхідних робіт для дискування землі, тому представник апелянта необґрунтовано вважає, що зобов’язання по дискуванню є неправильним.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження розміру завданих збитків, як того вимагає Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

При вирішенні позовних вимог судом, на думку колегії суддів, правильно визначено характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст.218, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Оскар» відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду від 04 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Р.Й. Матківський

ОСОБА_5

ОСОБА_6