Ухвала суду № 70643495, 29.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/7779/15-ц Головуючий у 1-й інстанції

№ провадження 22ц/774/1627/К/17 ОСОБА_1

Категорія - 50 (I) Доповідач Барильська А.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Кислиця І.В.,

за участі: представників відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2015 року ОСОБА_7 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в обґрунтування якого вказав, що від шлюбу з відповідачкою по справі вони мають доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюб сторін було розірвано 17 вересня 2010 року.

За рішенням суду з позивача на утримання доньки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частин його доходу.

07.11.2011 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_9, від якого у позивача по справі народився син ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сімейний стан позивача по справі змінився та матеріальний стан погіршився, оскільки його теперішня дружина ОСОБА_11 не працює, знаходиться у відпустці по догляду за сином, отримує матеріальну допомогу від держави у розмірі лише 860 гривень. При цьому дохід позивача складає лише 1400 гривень на місяць.

У зв’язку із зміною сімейного та майнового стану, позивач по справі просив суд зменшити розмір аліментів, які стягуються із позивача по справі - ОСОБА_6 на підставі рішення Центрально-Міського районного суду міста ОСОБА_12 від 06 травня 2009 року по справі № 2-4273/2009 рік на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів доходу відповідача.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_6 на підставі рішення Центрально-Міського районного суду міста ОСОБА_12 від 06 травня 2009 року по справі № 2-4273/2009 рік на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів доходу відповідача та вирішено стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частині з усіх видів його заробітку (доходу), на утримання доньки ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину, до її повноліття, на користь матері дитини – ОСОБА_2, починаючи стягнення з моменту набрання чинності рішення суду.

В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що судом не вмотивовано рішення щодо зміни матеріального стану позивача. Відповідач вважає, що підстави для зменшення розміру аліментів відсутні, оскільки у відповідача не відбулось зміни матеріального становища.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на його думку, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що рішенням Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу від 06 травня 2009 року із ОСОБА_6 на користь відповідача по справі стягнуто щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання дочки ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3 до її повноліття, починаючи стягнення з 1 жовтня 2008 року ( а.с.7).

07.11.2011 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_9, від якого має сина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, що вбачається з копії свідоцтва про народження дитини ( а.с.5).

Позивач працює за трудовим договором та його дохід по трудовому договору становить 1400 грн, що вбачається з копії трудового договору ( а.с.9-12).

Відповідно до довідки ПАТ „Криворіжаглобуд” дружина позивача ОСОБА_11 працює в БУ „Аглобуд-3” ПрАТ „Криворіжаглобуд” провідним бухгалтером та на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, дружина позивача, ОСОБА_11 знаходиться на обліку в Центрально-Міському районі УПСЗН і отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 860 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та зменшуючи розмір аліментів, які стягуються на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь відповідача ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався ст. 192 СК України та виходив з наявності підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь відповідачки на утримання неповнолітньої дитини, у зв’язку зі зміною матеріального та сімейного стану позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_7 обґрунтовував свої вимоги тією обставиною, що його матеріальне та сімейне становище змінилося, оскільки 08 січня 2015 року в нього народилася друга дитина – син ОСОБА_16, якого він повинен утримувати, а його теперішня дружина не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов’язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини»).

Аналогічний правовий висновок міститься й у Постанові Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05.02.2014 року, ухваленої за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, який відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач по справі позивач має на утриманні крім доньки ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, ще й сина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4. Його теперішня дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому не працює, перебуває на утримання свого чоловіка - позивача ОСОБА_6

Зазначеним позивачем ОСОБА_7 обставинам й доказам, наданим в їх обґрунтування, судом першої інстанції надано правильну оцінку у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, й законно зменшено розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_15, 25 березня 2008 року, а тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для зменшення розміру аліментів.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 про недоведеність позивачем зміни його матеріального стану та відсутність у зв’язку з цим підстав для зменшення розміру, стягнутих судом на її користь аліментів, колегія суддів вважає безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи й висновками суду, який вірно, на думку колегії суддів, встановив наявність обставин, з якими пов’язується зміна їх розміру.

Доводи ж апеляційної скарги представника відповідача щодо стану здоров’я дитини та потреби останньої у додаткових витратах на лікування, не може бути підставою для відмови в задоволенні заявлених ОСОБА_7 позовних вимогах, адже питання щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину вирішується відповідно до положень ст. 185 СК України.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що матеріальне становище позивача не змінилося з тих оскільки його теперішня дружина не пред’явила позову про стягнення аліментів на своє утримання та на утримання їх сина ОСОБА_16, оскільки саме по собі народження другої дитини є зміною матеріального стану позивача та необхідності утримання дитини.

При цьому, відповідач ОСОБА_17 виклала свої заперечення на заявлені ОСОБА_7 позовні вимоги про зменшення розміру аліментів в апеляційній скарзі та судом апеляційної інстанції було надано оцінку її доводам та здійснено перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, та колегія суддів вважає, що зазначені доводи не містять підстав для скасування рішення суду та відмови у задоволення позову.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: