Рішення № 70642742, 31.10.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

31.10.2017 Єдиний унікальний номер 205/8811/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання договору частково недійсним та стягнення безпідставно набутого майна, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнених вимог просить:

визнати недійсним Додаток № 1 до Угоди № 305614 від 03.10.2009 p., укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто», в частині внесених ТОВ «Авто Просто» в односторонньому порядку змін до Додатку № 1 стосовно «Марки Автомобіля» - «Кіа» та «Моделі» - «Rio BASE»;

зобов'язати ТОВ «Авто Просто» здійснити перерахунок розміру сплачених позивачем на користь ТОВ «Авто Просто» 87 повних внесків відповідно до ціни автомобіля марки та моделі CHEVROLET AVEO II SE 1.5 4 dr М/Т В4ММ554 та направити зазначений розрахунок на адресу позивача;

стягнути з ТОВ «Авто Просто» на користь позивача 18 512,04 грн. безпідставно отриманих коштів під виглядом страхових внесків.

У судове засідання 31.10.2017р. позивач не з’явилась, проте звернулась до суду з письмовим клопотанням, у якому позов підтримала та просила розглядати справу у її відсутність.

Представник відповідача у судове засідання 31.10.2017р. не з’явився, натомість у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

1. 03.10.2009р. між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 було укладено Угоду №305614, предметом якої є надання позивачу послуг системи "АвтоТак", спрямованих на придбання автомобіля (а.с.6).

Статтею 1 Угоди визначено, що угода укладається шляхом підписання сторонами угоди додатку №1 та додатку №2, які є невід’ємними частинами угоди.

Згідно з додатком № 1 позивач має намір придбати автомобіль вартістю 92 130,00 грн. та зобов'язується щомісячно сплачувати внески у розмірі 0,8333% вартості автомобіля, внески в оплату послуг, страхового платежу (а.с. 8).

Додатком №2, зокрема, передбачено, що система "АвтоТак" - це система, яка полягає у створенні груп покупців (учасників), метою яких є придбання автомобілів. Відповідно до п.4.1 вказаного додатку учасник, який належним чином виконує свої зобов'язання за даною угодою, отримує автомобіль через механізми надання права на отримання автомобіля, передбачені в угоді (а.с. 10-12).

Звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним Додатку № 1 до Угоди № 305614 від 03.10.2009p. в частині внесених ТОВ «Авто Просто» в односторонньому порядку змін до Додатку № 1 стосовно «Марки Автомобіля» - «Кіа» та «Моделі» - «Rio BASE» позивач посилається на те, що при укладенні спірного договору поля «Марка Автомобіля» та «Модель» сторонами не заповнювалась, на підтвердження чого надала свій екземпляр Додатку 1 вказаного договору з незаповненими полями (а.с. 8).

Позивач стверджує, що мала намір придбати інший автомобіль, а саме «CHEVROLET AVEO», за який і сплачувались внески протягом 2009-2012 років, проте відповідач самовільно змінив марку та модель автомобіля, визначного договором, з «CHEVROLET AVEO» на «KIA RIO», заповнивши відповідним чином поля «Марка Автомобіля» та «Модель» на екземплярі Додатку 1 спірного договору, належного відповідачу.

Водночас, відповідачем надано суду належний йому екземпляр Додатку № 1 до Угоди № 305614 від 03.10.2009p., у якому у полі «Марка Автомобіля» зазначено «KIA» та у полі «Модель» - «RIO» (а.с. 75).

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що представник відповідача у судовому засіданні 05.07.2017р. визнав факт внесення спірних записів у Додаток № 1 до Угоди № 305614 від 03.10.2009p. після його підписання сторонами, оскільки у письмових запереченнях від 19.07.2017р. вказаний представник зазначив, що згідно з поясненнями продавця-консультанта, які підписувала Угоду № 305614 від 03.10.2009p. від імені ТОВ «АВТО ПРОСТО», поля «Марка Автомобіля» та «Модель» на екземплярі Додатку 1 спірного договору, належного відповідачу, були заповнені до його підписання сторонами (а.с. 132).

Позивач звернулась до суду з клопотанням про призначення судової технічної експертизи документу з метою встановлення вказаних обставин, проте у заяві від 13.09.2017р. відкликала таке клопотання.

Крім того, відповідно до п. 7.1 статті 7 «Вибір моделі» Додатку № 2 до Угоди № 305614 від 03.10.2009p. учасник, якому вже надано Право на отримання Атомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель, що відрізняється від марки та/або моделі Автомобіля, зазначеної в Додатку № 1, із модельного ряду, запропонованого постачальником для системи АвтоТак. У цьому випадку ОСОБА_2 залишає за собою право прийняти або відхилити такий запит в залежності від можливостей Постачальника (а.с. 11).

У наданому відповідачем ОСОБА_3 вибору Автомобіля від 15.02.2012р., підписаному позивачем, зазначено, що оскільки на Асигнаційному акті від 28.11.2011р. позивачу було надано право на придбання автомобіля марки KIA RIO базової моделі, відповідно до статті «Вибір моделі» Додатку № 2 до Угоди, позивач звернулась з проханням надати автомобіль марки «CHEVROLET AVEO» (а.с. 81).

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що вона не підписувала вказаний документ, оскільки достатніх доказів на підтвердження цього суду не надано, а свої клопотання про призначення експертиз (в тому числі, про призначення почеркознавчої експертизи, яке міститься у письмових поясненнях від 24.07.2017р.) позивач відкликала заявою від 13.09.2017р.

За таких обставин суд доходить висновку, що всупереч ст. 60 ЦПК України позивач не надала достатніх доказів на підтвердження самовільної зміни відповідачем марки та моделі автомобіля, визначного у Додатку 1 до Угоди № 305614 від 03.10.2009p., з «CHEVROLET AVEO» на «KIA RIO», а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про визнання частково недійсним Додатку № 1 до Угоди № 305614 від 03.10.2009 p. та зобов'язання ТОВ «Авто Просто» здійснити перерахунок розміру сплачених позивачем 87 повних внесків.

2. Відповідно до ст. 6 Угоди №305614 від 03.10.2009р. учасник системи уповноважує та доручає ОСОБА_2 укласти від його імені договір страхування життя та договір страхування автомобіля.

Згідно з п. 10.1 Додатку №2 до Угоди №305614 від 03.10.2009р. з моменту отримання автомобіля учасник зобов’язується сплачувати разом із щомісячним повним внеском внесок з страхування автомобіля, який перераховується відповідній страховій компанії згідно з договором страхування, укладеним ОСОБА_2 від імені учасника на підставі повноважень, наданих Угодою. Розмір внеску зі страхування автомобіля вказано у страховому полісі (сертифікаті), що надсилається кожному учаснику системи страховою компанією.

Відповідно до п. 11.1 Додатку №2 до Угоди №305614 від 03.10.2009р. з метою забезпечення безперервного функціонування системи ОСОБА_4, ОСОБА_2 укладає від умені учасника договір срахування, предметом якого є майнові інтереси, пов’язані з життям учасника.

З наданих позивачем квитанцій про перерахунок коштів на користь ТОВ «Авто Просто», а також зі складеного відповідачем розрахунку платежів ОСОБА_1 за угодою №305614 вбачається, що позивач перерахувала відповідачу 12249,48 грн. для оплати страхових внесків за договором страхування автомобіля та 6262,56 грн. для оплати страхових внесків за договором страхування життя (а.с. 131-132).

На підтвердження фактів укладення договорів страхування життя позивача та належного їй автомобіля відповідачем надано Договір страхування життя № 1-НВ від 01.07.2009р. (а.с. 68-71) та Договір страхування транспортних засобів № 1-АК від 01.07.2009р. (а.с. 63-67).

Водночас згідно з 2.2, 2.3, 10.2-10.4, 12.1 Договору страхування життя № 1-НВ від 01.07.2009р. при укладенні та виконанні цього Договору від імені страхувальників діє ОСОБА_2 на підставі доручення, викладеного в Угоді між ОСОБА_2 та учасником. Поіменний перелік осіб із зазначенням їх прізвищ, імен, по-батькові, дат народження, адрес, номерів груп та номерів у групах зазначається у Додаткових угодах до цього Договору. Час від часу по мірі закінчення формування нових груп учасників ОСОБА_2 від імені учасників може укладати договори страхування із страховиком, автентичні або максимально наближені за змістом до цього Договору. Такі договори можуть бути укладені шляхом підписання ОСОБА_2 із страховиком Додаткової угоди до цього Договору, що може складатись за формою згідно із Додатком № 1 до цього Договору. У такому випадку права та обов’язки за договором страхування для нових страхувальників та права і обов’язки страховика по відношенню до нових страхувальників виникають з 00-00 годин дня, наступного за днем підписання відповідної додаткової угоди до Договору. Протягом двох днів від дати підписання додаткових угод в порядку, передбаченому п.п. 10.2-10.4 Договору, страховик зобов’язаний видати страхові поліси на відповідні групи страхувальників, складені за формою, згідно з додатком № 2 до цього Договору.

На підтвердження факту укладення договору страхування життя саме позивача відповідачем надано також страховий сертифікат на групу №0001011 від 01.10.2009р. (а.с. 72).

ОСОБА_2 Угода між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 №305614 була укладена лише 03.10.2009р., тобто через два дні після складення вказаного сертифікату, а відтак така угода не могла бути підставою для укладення відповідачем від імені позивача додаткової угоди до договору страхування та видачі сертифікату від 01.10.2009р.

Оскільку суду не надано додаткової угоди до Договору страхування життя № 1-НВ від 01.07.2009р. між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та страховиком із зазначенням у ній даних позивача, суд доходить винсовку, що відповідач не довів факт укладення договору страхування життя позивача, а відтак і не довів існування правових підстав для отримання від позивача 6262,56 грн. в якості оплати страхових внесків за договором страхування життя.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 7.1 Договору страхування транспортних засобів № 1-АК від 01.07.2009р. при укладенні та виконанні цього Договору від імені страхувальників діє ОСОБА_2 на підставі доручення, викладеного в Угоді між ОСОБА_2 та кожним Страхувальником. Час від часу по мірі передачі ТЗ учасникам ОСОБА_2 надає Страховику повну інформацію щодо особистих даних нових страхувальників та їх ТЗ. Ця інформація викладається в Додатковій Угоді (за формою Додатка № 1). Додаткова Угода повинна містити дані про прізвище ім’я, по-батькові, дату народження та адресу страхувальника, а таож марку та модель ТЗ, рік випуску, номер кузова ТЗ, що належать Страхувальнику внаслідок виконання Угоди між Страхувальником та ОСОБА_2. Права і обов’язки Страховика за цим договором по відношенню до Страхувальників починаються з 00-00 годин дня, наступного за днем отримання Страховиком від ОСОБА_2 відповідних додаткових угод. Страховик зобов’язаний протягом 2 днів після отримання інформації про реєстраційний номер ТЗ передати страхувальнику страховий сертифікат (за формою Додатку №2).

Всупереч викладеним положенням Договору страхування транспортних засобів № 1-АК від 01.07.2009р. відповідачем не надано суду Додаткової Угоди (за формою Додатка № 1) із зазначенням даних позивача та належного їй ТЗ, а також страхового сертифікату (за формою Додатку №2), з урахуванням чого суд доходить висновку, що відповідач не довів факт укладення договору страхування належного позивачу автомобіля, а відтак і не довів існування правових підстав для отримання від позивача 12249,48 грн. в якості оплати страхових внесків за договором страхування автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки відповідач не довів існування правових підстав для отримання від позивача 6262,56 грн. в якості оплати страхових внесків за договором страхування життята 12249,48 грн. в якості оплати страхових внесків за договором страхування автомобіля, суд приходить до висновку, що вказані кошти повинні бути повернені позивачу відповідачем як безпідставно набуте майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 18 512,04 грн. (вісімнадцять тисяч п’ятсот дванадцять гривень 04 коп.) як безпідставно набуте майно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.