Ухвала суду № 70641161, 22.11.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Парандюк Т. С., Хома М. В.,

За участю секретаря - Романюк Х.Ю.

та сторін - представника ОСОБА_1 “Мрія Центр” ОСОБА_2, представника ОСОБА_1 Борщівської аграрної компанії ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю " Мрія Центр" на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Мрія Центр" до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" про визнання недійсним договору оренди землі , визнання договору оренди землі поновленим ,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр» (далі - ОСОБА_1 «Мрія Центр») звернулось до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Борщівська аграрна компанія” (далі — ОСОБА_1 “Борщівська аграрна компанія”) з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим. Позов обґрунтовує тим, що 10 травня 2009 року між ним та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею1,84 га строком на п'ять років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 10 грудня 2009 року. Позивач вказував, що після отримання земельної ділянки в оренду, належним чином виконував всі взяті на себе договірні зобов'язання, вчасно виплачував орендну плату. Після закінчення строку оренди даної земельної ділянки, ОСОБА_1 “Мрія Центр” мало намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на поновлення договору оренди землі. З цією метою, протягом часу дії договору, позивач двічі, не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору, 05 березня 2014 року та 07 серпня 2014 року направляв орендодавцю листи-повідомлення від 04 березня 2014 року та від 06 серпня 2014 року про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, долучивши до них відповідні додаткові угоди. Однак, 01 червня 2015 року ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_1 “Борщівська аграрна компанія” новий договір оренди тієї ж земельної ділянки та у тому ж 2015 році за ОСОБА_1 “Борщівська аграрна компанія” було зареєстроване право оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, позивач вважає, що діями відповідачів у вигляді укладення між ними нового договору оренди землі було порушено переважне право ОСОБА_1 “Мрія Центр” на поновлення договору, а тому підлягає захисту.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 «Мрія Центр» відмовлено.

Судові витрати по справі покладено на сторони в межах, в яких вони їх понесли.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 “Мрія центр”посилається на незаконність і необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує, що позивач добросовісно виконував свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки відповідача Я.А., дотримався строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення спірного договору оренди землі на новий строк, після закінчення строку дії такого продовжувало виконувати свої обов'язки за таким як орендаря, використовуючи земельну ділянку, вносячи за це орендну плату, тоді як дії відповідача ОСОБА_4 щодо не надіслання у встановлений законом строк відмови в поновленні договору оренди на новий строк та укладення орендодавцем договору оренди землі з іншим орендарем, навпаки, свідчать про порушення переважного права позивача щодо поновлення договору оренди землі на новий строк.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 “Мрія Центр” ОСОБА_2 підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити з мотивів викладених в ній.

Представник Борщівської аграрної компанії ОСОБА_3 заперечила проти поданої апеляційної скарги, просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 “Мрія Центр” суд першої інстанції насамперед виходив з того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення, а відтак — не знайшло свого підтвердження порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі з власником земельної ділянки ОСОБА_4 на новий строк, а також, що поновлення попереднього договору оренди земельної ділянки на попередніх умовах порушить права орендодавця ОСОБА_4 - власника земельної ділянки, як укладеного на вкрай невигідного для нього умовах

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ТР № 000772, виданого 05 лютого 2002 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області, ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки площею 1,84 га, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області.

10 травня 2009 року між ОСОБА_1 «Мрія Центр» та відповідачем ОСОБА_4, як орендодавцем, було укладено договір оренди землі, земельної ділянки площею 1,84 га, строком на п'ять років, починаючи від дня його державної реєстрації, яка була здійснена 10 грудня 2009 року.

Згідно пункту 8 цього договору оренди, орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 384,74 грн. в грошовій формі, або в натуральній формі 5 ц зерна щорічно.

01 червня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 «Борщівська аграрна компанія» укладено договір оренди належної останньому земельної ділянки строком на 7 років , державну реєстрацію якого проведено 22 липня 2015 року.

Умовами оспорюваного договору та додатковою угодою до договору оренди землі від 01 червня 2015 року встановлено орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі, або в натуральній формі 1000 кг зерна. Таким чином, умови даного договору є більш вигідними для ОСОБА_4, про що він наголошував у своїх запереченнях на позовну заяву.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону, (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин - вирішення питання щодо поновлення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі "передбачено, що в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні попереднім орендарем процедури повідомлення про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такі висновки викладені в постановах Верховного суду України від 25.02.2015 року в справі №6-10цс15, 18.03.2015 року в справі №6-4цс15, 15.04.2015 року в справі №6-55цс15, 23.03.2016 року в справі №6-146цс16, 13.04.2016 року в справі №6-2027цс15, 23.11.2016 року в справі №6-2540цс16, які є обовязковими для врахування іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України.

Порядок надання послуг поштового зв'язку встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009 року (далі Правила), якими складання списків на відправлення простих поштових відправлень по Україні та проставлення на таких списках підпису працівника поштового зв'язку та відбитку штемпеля не передбачено. Так, абзацом 8 п.2 Правил визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником. Абзацом 25 п.2 Правил визначено, що реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Частиною 2 ст.33 Закону України «Про оренду землі» встановлено обов'язок орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. В даному випадку під письмовим повідомленням потрібно розуміти не лише направлення відповідного листа-повідомлення орендодавцю, а й отримання ним даного листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, що відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного суду України від 25.02.2015 року в справі № 6-10цс15, від 13.04.2016 року в справі за № 6-2988цс15. Не можуть братися до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності у чинному законодавстві вимоги надсилання листів-повідомлень саме рекомендованими, цінними та/або з повідомленнями про вручення поштовими відправленнями, оскільки ОСОБА_1 “Мрія Центр” не була проведена реєстрація даних листів, про що свідчить відсутність відповідного порядкового номера вихідної кореспонденції на листах, а тому зазначене не доводить, що такі листи-повідомлення дійсно були відправлені 04 березня 2014 року та 07 серпня 2014 року, як стверджує представник позивача ОСОБА_1 “Мрія Центр . Надані позивачем списки № 100110-100509(125), 201-305 на відправлення простих поштових відправлень по Україні через Оришківці, в яких зазначено прізвище ОСОБА_4, обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції на доведення належного повідомлення позивачем відповідача про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди, оскільки в даних списках не вказано, з якого саме відділення поштового зв'язку відправлені документи, зазначені в списках, а також посада та прізвище працівника поштового зв'язку, котрий прийняв такі відправлення. Поштовий штемпель, наявний на списках, не чіткий, розмитий, не містить назви поштового відділення. (а.с.50,51) Окрім того, як вбачається з відповіді Тернопільської дирекції ПАТ “Укрпошта” від 21 вересня 2017 року №301-31/1-517, долученої в суді апеляційної інстанції, відбиток маркувального поштового пристрою національного оператора для внутрішніх поштових відправлень в одному рядку через дефіс після дати подання для пересилання письмової кореспонденції зазначається час (година)(а.с.201). Отже, число “31”, яке зазначено на поштову штемпелі не може бути в якості цифр, які містяться в одному рядку через дефіс після дати на відбитку маркувального поштового пристрою. Також, згідно відповіді із листа Тернопільської дирекції ПАТ “Укрпошта” від 09 жовтня 2017 року №301-31/1-573, календарним штемпелем для відображення першої із двох цифр, що посвідчують годину можуть бути “0”, “1”, “2”. Тобто, календарний штемпель будь-якого відділення Укрпошти не може відобразити число “31” в якості години подання кореспонденції для пересилання. Як вбачається із листа Тернопільської дирекції ПАТ “Укрпошта” від 23 серпня 2017 року №301-31/1-455, згруповані поштові відправлення для пересилання (списком) у надходженні до відділення поштового зв'язку Оришківці ТД ПАТ “Укрпошта” не значаться. Надати інформацію про відправлення за 07 серпня 2014 року — четвер неможливо, оскільки цей день у даному відділенні поштового зв'язку був вихідним. Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав Списки простих поштових відправлень, долучених позивачем до матеріалів справи, недопустимими доказами з огляду на наявність в цих Списках відомостей вкладення простих листів, що можливо лише при відправленні листа з оголошеною цінністю з відповідним описом вкладення і обов'язковою перевіркою такого вкладення працівником поштового відділення. Із письмових пояснень ОСОБА_4 до суду першої інстанції вбачається, що жодних повідомлень чи проектів додаткових угод до договору оренди земельної ділянки від позивача не надходило, і таких повідомлень ні він особисто, ні члени його сім'ї, котрі проживають разом із ним, не отримували. За таких обставин, належних та допустимих доказів про надіслання товариством “Мрія Центр” ОСОБА_4 та отримання останнім листів-повідомлень позивача щодо поновлення договору оренди землі з проектами додаткової угоди, позивачем не подано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Щодо обставин реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі колегія виходить із наступного. Згідно із ч. ч. 6, 8, 11 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” у разі продовження орендарем користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, обов'язковим є укладання у місячний строк додаткової угоди про поновлення договору оренди землі із власником земельної ділянки, а відмова або наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі застосування орендарем механізму поновлення договору оренди через продовження користування земельною ділянкою, обов'язковою складовою такого способу є звернення орендаря після спливу строку дії договору до власника землі із пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди і укладення такої додаткової угоди. Частинами восьмою та дев'ятою ст.33 Закону України "Про оренду землі" встановлено обов'язкову вимогу укладання додаткової угоди, навіть за умови поновлення дії договору на підставі частини 6 даної статті. Крім того, позивач протягом шести місяців — часу припинення строку дії договору оренди позивача і укладення договору оренди між відповідачами, не уклав додаткової угоди з ОСОБА_4, а також не виконав вимог закону щодо звернення протягом місяця після спливу строку дії договору до власника землі із пропозицією укласти додаткову угоду; не надав суду доказів відмови чи зволікання відповідача в укладенні такої додаткової угоди, про що суд першої інстанції дав правильну оцінку і правильно визнав вищенаведені обставини зволіканням товариства “Мрія Центр” в укладенні додаткової угоди.

Не можуть братися до уваги доводи апеляційної скарги щодо тлумачення районним судом норм ст. 33 Закону України “Про оренду землі” та встановлення обставин, які необхідні для поновлення договору оренди землі на підставі переважного права орендаря на власний розсуд. Відтак, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої ч. ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, необхідно наявність юридичних фактів в сукупності, зокрема, одним із яких є повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а тому продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем і відсутність повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди не свідчить про наявність у позивача правових підстав для продовження користування і є недостатніми обставинами для визнання договору поновленим. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 “Борщівська аграрна компанія” на час укладення оспорюваного договору оренди землі мало правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 «Мрія Центр», припинений 10 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку його дії, а позивач на власний розсуд розпорядився своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, тобто не скористалось ним. Посилання в апеляційній скарзі, що судом безпідставно не застосовано правової позиції Верховного Суду України у справі №6-2540цс16, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки судом правильно застосовано до даних правовідносин правові висновки Верховного суду України від 25.02.2015 року в справі №6-10цс15, 18.03.2015 року в справі №6-4цс15, 15.04.2015 року в справі №6-55цс15, 23.03.2016 року в справі №6-146цс16, 13.04.2016 року в справі №6-2027цс15, 23.11.2016 року в справі №6-2540цс16, які є обов'язковими для врахування іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України. Крім того, правова позиція Верховного Суду України у справі №6-2540цс16 стосується правовідносин щодо вчинення попереднім орендарем конклюдентних дій, а саме: продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою, однак зазначені обставини судом першої інстанції не встановлені, оскільки із договору на надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки №01/04/2015-16/ОГ від 01 квітня 2015 року, укладеним із ТОВ «Райз М», актом розподілу земельних ділянок по посівних площах на території Циганської сільської ради Борщівського району від 02 квітня 2015 року, який є додатком до даного договору, актами виконаних робіт із додатками до них не вбачається, що в 2015 році позивачем оброблялася саме земельна ділянка відповідача ОСОБА_4, так як вони складені на загальну площу земельних ділянок, на яких надавались послуги, та ідентифікувати земельну ділянку відповідача з них неможливо. Апеляційний суд як і суд першої інстанції вважає, що не заслуговують до уваги посилання представника ОСОБА_1 “Мрія”, що після закінчення договору оренди він продовжував користуватися земельною ділянкою відповідача ОСОБА_4 та сплатив йому орендну плату за 2015 рік. Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із ст. 64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Надані позивачем копії Договору на надання послуг із використання сільськогосподарської техніки №01/04/2015-16/ОГ від 01 квітня 2015 року укладений між ОСОБА_1 “Мрія Центр” та ОСОБА_1 “Райз М” не можуть бути достовірними доказами того, що сільськогосподарська техніка в період з квітня по червень 2015 року проводила якісь роботи перелік яких не наведено, цьому категорично заперечує ОСОБА_4, і дані товариства є зацікавлені між собою, порушення прав, яких є непорушеними. Додаткові угоди до даного договору продовжувалися укладатися і вже після укладення договору оренди з ОСОБА_1 “Борщівська аграрна компанія”. Не заслуговують на увагу, як доказ належного виконання своїх обов'язків за договором оренди ОСОБА_1 “Мрія Центр” представлені акти розподілу земельних ділянок по посівних площах на території Циганської сільської ради Борщівського району від 02 квітня 2015 року . Акт виконаних робіт від 31 травня 2015 року та доданих Додатків до актів за період серпень - жовтень 2015 року(а.с.33-49), оскільки з даних документів не вбачається , що у 2015 році позивачем ОСОБА_1 “Мрія Центр” оброблялося саме земельна ділянка відповідача ОСОБА_4, так як вони складені на загальну площу земельних ділянок, на яких надавалися послуги і ідентифікувати земельну ділянку відповідача з них неможливо . А з червня 2015 року спірну земельну ділянку почало обробляти ОСОБА_1 “Борщівська аграрна компанія” . Як вбачається із матеріалів справи позивачем було надано копії витягу із відомостей з виплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок (земельних часток (паїв)) за розрахунковий період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року та вставного аркушу до додатка без зазначення номеру. З даного вставного аркушу неможливо визначити частиною якого додатку він є, чи цей документ наданий позивачем (відсутня печатка ОСОБА_1 “Мрія Центр” та підпис уповноваженої особи), дату сформування такого документа. Інші докази та обставини, на які посилається особа, яка подала апеляційну скаргу, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, котре, на думку колегії суддів, відповідає принципам верховенства права, непорушності права власності — як основним принципам континентальної системи права. Таким чином, рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не має.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" — відхилити.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 серпня 2017 року — залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: