Рішення № 70639860, 30.11.2017, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1000/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на навчання сина, який продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить винести рішення, яким стягувати з його батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на його утримання аліменти у розмірі 1500 гривень щомісячно до досягнення ним двадцяти трьох річного віку.

Позивач ОСОБА_2 21.11.2017 року в судове засідання не зявився, подав суду заяву, в якій просить суд слухання справи проводити у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, але його представник ОСОБА_1 подала суду заяву, в якій просить суд слухання справи проводити у його відсутності, позовні вимоги вважає безпідставними, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечує щодо стягнення аліментів в розмірі 500 гривень.

Суд, взявши до уваги пояснення позивача, зазначені в позовній заяві, представника відповідача, зясувавши обставини у справі, перевіривши їх доказами, вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України захисту в судовому порядку підлягає порушене право особи. Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено право особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із змісту ст. 10, 60 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.2).

Відповідно до довідки № 296, виданої 17.11.2017 року Київською православною богословською академією від 08.09.2016 року ОСОБА_2 навчається на пятому курсі Київської православної богословської академії денної форми навчання і стипендію не отримує.

З пояснень позивача, наведених в позовній заяві, вбачається, що 5 листопада 2001 року його батьки розлучилися. Після розірвання шлюбу він залишився на вихованні і проживанні зі своєю матірю, батько на його утримання повинен був сплачувати аліменти до досягнення ним повноліття. На даний момент він є студентом Київської православної богословської академії денної форми навчання. Його мамі важко одній утримувати його, оскільки на даний момент мати не працює і перебуває на обліку в Радивилівському центрі зайнятості. Дохід є незначним, а витрати на оплату комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування є досить суттєвими. В звязку із тим є додаткові витрати на придбання учбової та художньої літератури, які потрібно купувати за власні кошти. Плата за гуртожиток, проїзд. Термін закінчення навчання в червні 2018 року.

Окрім того, з заяви позивача від 21.11.2017 року вбачається, що стипендію він не отримує, сплачує добровільно-примусові внески, які йдуть на оплату проживання у гуртожитку і харчування. Мама вже не отримує допомоги по безробіттю і потребує лікування. Доходом їх сім'ї є пенсія бабусі.

У відповідності до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Позивач ОСОБА_2 просить стягувати з відповідача на його користь аліменти на час навчання в розмірі 1500 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_1 таку вимогу позивача заперечила, зазначивши, що у відповідача немає доходів, його сім?я веде домашнє господарство, що є єдиним джерелом доходу. Просить врахувати, що на його утриманні є дочка ОСОБА_4, яка перебуває на платній формі навчання у медичному коледжі «Монада», хвора дружина.

За таких обставин суд вважає за необхідне вимогу позивача про стягнення аліментів на час навчання задоволити частково, в розмірі 500,00 гривень, визнаному представником відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_2, який продовжує навчання, аліменти у розмірі 500,00 гривень щомісячно, починаючи з 02.08.2017 року до закінчення навчання у Київській православній богословській академії чи до досягнення двадцяти трьох річного віку.

Стягнути судовий збір в розмірі 640,00 грн. з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня йлшл проголошення, а особами, які не були присутні при проголошенні рішення, в той самий строк з часу отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_5