Рішення № 70639409, 30.11.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.11.2017

Справа № 320/5516/16-ц

2/320/2797/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

при секретарі Чудаковій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, який був уточнений та в якому просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 25 жовтня 2007 року у розмірі 12030 грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. 00 коп., зазначаючи, що 25 жовтня 2007 року з відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого він одержав від позивача кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка станом на 02 серпня 2016 року становить 12030 грн. 08 коп., яка складається з: 6577 грн. 48 коп. заборгованість за кредитом; 2456 грн. 45 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2947 грн. 10 коп. пеня; 950 грн. 00 коп. штраф, а також штраф відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 549 грн. 05 коп. штраф (процентна складова). З них 1950 грн. 00 коп. внесено коштів на погашення заборгованості з 01.06.2015 року, які розподілилися: на погашення тіла 797 грн. 44 коп., на погашення процентів 1052 грн. 56 коп., пеня 100 грн. 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, справу просить розглядати у його відсутність, на позові наполягає. Не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, судова повістка повернулась з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання та не проживання адресата».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано адресу ОСОБА_1 за місцем його реєстрації. Інших відомостей щодо місця перебування чи проживання боржника немає.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Отже, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Повідомлень про причини неявки від неї не надходило.

За таких обставин суд вважає необхідним розглядати справу в заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

25 жовтня 2007 року відповідач звернувся до Приватбанку із заявою про відкриття рахунку для видачі кредиту. Дана заява була задоволена, в звязку із чим банком було відкрито рахунок та видано кредитну карту №4149605338352941.

При отриманні кредитної картки відповідач надав згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Відповідач був ознайомлений та згодний з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Тарифами банку, що підтверджується його особистим підписом у заяві /а.с.16 зворот/.

Відповідно до підписаної заяви та у відповідності до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 360 днів на рік.

Строк дії договору, як передбачено п.1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг, 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом даного строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Судом встановлено, що відповідач вносив щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості по кредиту з порушенням графіку погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.8-14/.

Тому, за ним виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 02 червня 2016 року складає по тілу кредиту 6577 грн. 48 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі2456 грн. 45 коп.

Крім стягнень по основних зобовязаннях банк просив стягнути пеню в розмірі 2947 грн. 10 коп., яка передбачена п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг.

Розмір заборгованості за кредитом підтверджується розрахунком /а.с.8-14/.

Однак, як вбачається з письмових пояснень представника позивача від 31.01.2017 року, відповідачем після 01.05.2015 року було внесено 1950 грн. 00 коп. на погашення заборгованості, які розподілилися наступним чином: 797 грн. 44 коп. на погашення тіла, 1052 грн. 56 коп. на погашення процентів, 100 грн. 00 коп. на погашення пені.

Таким чином залишок заборгованості, з урахуванням сплачених коштів буде складати: по тілу кредиту 6577,48-797,44= 5780 грн. 04 коп., по відсоткам 2456,45-1052,56= 1403 грн. 89 коп.

Крім стягнень по основних зобовязаннях банк просив стягнути неустойку: заборгованість по пені в розмірі 2947 грн. 10 коп., а також штрафи в розмірі 950 грн., та штраф, відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, де 500 грн. - фіксована частина, 549 грн. 05 коп. процентна складова.

Поряд з цим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафів є необґрунтованими з огляду на таке.

При підписанні заяви сторони погодили, що дана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг.

З наданої довідки про умови кредитування сторонами передбачена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. Згідно наданого банком розрахунку сума нарахованої пені складає 2947 грн. 10 коп., та з урахуванням сплачених коштів буде складати: 2947,10-100= 2847,10 грн., яка підлягає стягненню.

У той самий час, вищевказаними Умовами передбачено сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів грошових зобовязань більш ніж на 30 днів, що є подвійною відповідальністю боржника.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, який є обовязковим для застосування за правилами ст. 360-7 ЦПК України.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині щодо стягнення з відповідача штрафів.

На підставі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Аналізуючи зібрані по справі докази суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 10031 грн. 03 коп.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідача також слід стягнути судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 74, 88, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 527, 530 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 25 жовтня 2007 року у розмірі 10031 грн. 03 коп., яка складається з: 5780 грн. 04 коп. заборгованість за кредитом; 1403 грн. 89 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2847 грн. 10 коп. пеня, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп., а всього 11409 /одинадцять тисяч чотириста девять/ гривень 03 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою до Мелітопольського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: