Ухвала суду № 70638881, 29.11.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/1062/17

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Закарпатської області

в складі : судді - доповідача Джуги С.Д.

суддів : Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.

при секретарі : Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу ДВС, старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Дерев’янко Олександра Васильовича, державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Кривка Неллі Алексанівни про визнання рішень, дій та бездіяльності державних виконавців неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2017 року вищезазначену скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_4 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Залишаючи скаргу без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що заявниця повторно не з'явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою та не подавала заяви про розгляд справи у її відсутності.

З таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Згідно з ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд і однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ст.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.383 ЦПК України, ч.1ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи, мають право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України.

Згідно з ч.1,ч.2 ст. 386 ЦПК України скарга рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа інша посадова особа органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

З врахуванням змісту положень ч.2 ст. 386 ЦПК України, неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яких повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що скаргу на дії державного виконавця заявниця подала 02.02.2017 року.

Зі змісту скарги вбачається, що заявниця оскаржує дії державного виконавця та відділу ДВС щодо повернення їй, як стягувачу, виконавчих документів, виданих за судовим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 25.12.2015 року у справі у справі №2-6990/11, без прийняття їх до виконання.

Матеріалами справи встановлено, що справа до розгляду призначалась, зокрема на 14.02.2017р., 09.03.2017р., 23.03.2017, 19.04.2017р., 08.05.2017р., 29.05.2017р., 29.06.2017 року, 08.09.2017р.

В судові засідання 09.03.2017р., 23.03.2017р., 19.04.2017р., 29.05.2017р. заявниця ОСОБА_1 з'явилась і була присутня.(а.с. 37-39,64-65).

В судове засідання на 29.06.2017 року заявниця не з'явилася, надіслала суду заяву про відкладення розгляду справи, в зв'язку з не можливістю її явки до суду через поважні причини (а.с.68).

В судове засідання на 08.09.2017 року заявниця не з'явилася, а її скаргу судом залишено без розгляду.

Виписками із медичних карт стаціонарного хворого, оглянутими в судовому засіданні судом апеляційної інстанції стверджено, що заявниця з 04.09.2017 року була госпіталізована в Закарпатську обласну клінічну лікарню і знаходилась на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я по 22.09.2017 року.

Таким чином, заявниця в судове засідання 08.09.2017 року не з'явилась з поважних причин і була позбавлена можливості повідомити суд про причини неявки.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував дані обставини і вищезазначені вимоги закону, не врахував період протягом якого скарга перебуває у провадженні суду (з 02.02.2017р.) та добросовісну процесуальну поведінку заявниці щодо її явки в попередні судові засідання, а також не врахував, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження і складовою права на справедливий суд, та дійшов неправильного висновку про наявність підстав для залишення заявленої скарги без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду від 08 вересня 2017 року постановлена з порушенням норм процесуального права, перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів :

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2017 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач :

Судді :