Постанова № 70637851, 01.12.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 233/5237/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши в порядку скороченого провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Із вказаним позовом звернулась ОСОБА_1, в якому просила визнати дії Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати їй пенсії з 1 квітня 2017 року незаконними та зобов'язати Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та сплатити пенсію з 1 квітня 2017 року, посилаючись на те, вона є внутрішньо переміщеною особою та отримувала пенсію у відповідача. Проте з квітня 2017 року виплати були припиненні, вважає, вказані дії незаконними, оскільки порушує її право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В силу ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1У «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України № 1058-1У, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства.

Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком. Позивач перебувала на обліку в Костянтинівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 01.07.2014 року та до 31.03.2017 року отримувала пенсію за віком. Відповідно до довідки від 17.05.2016 року № НОМЕР_1, виданої УСЗН Костянтинівської міської ради, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з тимчасово окупованої території України - м. Горлівка Донецької області, в м. Костянтинівку Донецької області, де зареєструвала місце свого перебування за адресою АДРЕСА_1. Судом не встановлено відомості щодо скасування зазначеної довідки. Судом також не встановлені відомості щодо прийняття відповідачем рішення відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України № 1058-1У.

З відповіді Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 31.08.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Костянтинівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України як внутрішньо переміщена особа з 01.07.2014 року та отримувала пенсію, виплату якої було призупинено з 01.04.2017 року.

Із поданих відповідачем заперечень на адміністративний позов вбачається, що виплата пенсії позивачу була призупинена, для з’ясування фактичного місця проживання пенсіонера на підставі отриманих результатів обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», оскільки відповідачем встановлено, що позивач не мешкає за адресою, вказаною в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Що, в свою чергу, відповідач відносить до наявності підстав для припинення виплати пенсії, а саме: пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону №1058.

Враховуючи наведені норми права, з’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 49 Закону №1058, оскільки з 1 квітня 2017 року позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. Відсутність позивача за адресою мешкання, вказаною в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, отримання результатів обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», як і рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, не є такими підставами у розумінні ч. 1 ст. 49 Закону №1058.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивача є незаконними, а тому відповідача слід зобов’язати поновити позивачу виплату пенсії за віком з 01 квітня 2017 року.

Судові витрати віднести за рахунок держави, оскільки позивачу, на користь якого ухвалено рішення, було відстрочено сплату судового збору до винесення рішення у справі, а відповідач звільнений від їх сплати

Керуючись статтями 17, 18, 50, 69, 70, 71, 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017 року незаконними.

Зобов'язати Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 виплату призначеної їй пенсії за віком з 01.04.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя