Ухвала суду № 70637050, 31.10.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64673/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О., при секретарі Поліщук О.Д.., за участі прокурора відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України Паршутіна А.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Паршутіна А.Б. про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В :

31.10.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О. надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Паршутіна А.Б. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017000000003092 .

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В обґрунтування клопотання зазначається наступне.

Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003092 від 28.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.03.2017 близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_2 перебуваючи неподалік від станції метро «Палац Україна» в м. Києві, придбала суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), а саме: ТОВ «Інжиніринг Проджект» (код ЄДРПОУ 39229921) з метою прикриття незаконної діяльності ряду підприємств.

Згідно інформації щодо руху коштів на рахунку підприємства з ознаками фіктивності ТОВ «Інжиніринг Проджект» відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», 02.06.2017 за договором № 54217 від 01.06.2017 в адресу підприємства з ознаками фіктивності ТОВ «НОРДФОКС» (ЄДРПОУ 41227840) здійснено чотири перерахування грошових коштів на загальну суму 3 000 000 грн.

У своїй протиправній діяльності ТОВ «Нордфокс» (код ЄДРПОУ 41227840) використовує банківський рахунок № 26003056219083 (українська гривня), який відкритий даним товариством у ПАТ КБ "Приватбанк» (МФО 380269), що за адресою: м. Київ вул. Грушевського, б. 1-Д.

В судовому засіданні прокурор просив накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Нордфокс» (код ЄДРПОУ 41227840) № 26003056219083 (українська гривня), який відкритий даним товариством у ПАТ КБ "Приватбанк» (МФО 380269), що за адресою: м. Київ вул. Грушевського, б. 1-Д. з метою забезпечення збереження речових доказів - грошей, набутих кримінально противоправним шляхом, та спеціальної конфіскації та ін.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Нордфокс» (код ЄДРПОУ 41227840) № 26003056219083 (українська гривня), який відкритий даним товариством у ПАТ КБ "Приватбанк» (МФО 380269).

Власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий судя Г.О. Матійчук