Рішення № 70634197, 28.11.2017, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1843/17

Номер провадження 2/573/690/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа», Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, завідувача Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_2 та бухгалтера по заробітній платі Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_3 про зобов’язання нарахувати та виплатити заробітну плату та зустрічним позовом Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області до ОСОБА_1, Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа» про визнання недійсним та скасування наказу директора №42-ОС від 14 квітня 2016 року «Про призначення на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 В.»,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа», розпорядника коштів ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що наказом директора КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» ОСОБА_4 від 14 квітня 2016 року №42-ОС її призначено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи у вказаному закладі з посадовим окладом відповідно до штатного розпису, що є на 5% меншим від окладу директора. Наказом завідувача Сектору культури Білопільської РДА Сумської області №50 від 20 квітня 2016 року вищевказаний наказ директора скасовано. У подальшому, зазначений наказ завідувача Сектору культури скасовано рішенням Апеляційного суду Сумської області від 13 травня 2017 року. З урахуванням судового рішення її допущено до роботи на посаді заступника директора закладу з внесенням відповідних відомостей до табелю обліку робочого часу для нарахування заробітної плати. Однак, починаючи з 01 червня 2017 року і по теперішній час розпорядник коштів ОСОБА_2 не виплачує їй заробітну плату. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить стягнути з КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» на її користь заробітну плату у розмірі 17 964 грн.

У подальшому ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, просила зобов’язати Відділ культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, завідувача Відділу культури і туризму Білопільської РДА ОСОБА_2 та бухгалтера по нарахуванню заробітної плати Відділу - ОСОБА_3, КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за виконання обов’язків заступника директора з навчально – виховної роботи в період з 01 червня 2017 року по день ухвалення судового рішення на підставі наказу директора комунального закладу ОСОБА_4 №42-ОС від 14 квітня 2016 року з окладом відповідно до штатного розпису, що на 5% менше окладу директора (а. с. 28, 38-41, 87-88).

08 листопада 2017 року Відділ культури і туризму Білопільської РДА звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» про скасування наказу директора №42-ОС від 14 квітня 2016 року. Позов вмотивовано тим, що 14 квітня 2016 року директор КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» ОСОБА_4, керуючись Статутом комунального закладу, всупереч вимогам ч. 2 ст. 23 Закону України «Про позашкільну освіту», в редакції, чинній на час видачі спірного наказу, згідно з якою призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника комунального позашкільного навчального закладу здійснював місцевий орган виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває позашкільний навчальний заклад, видав наказ №42-ОС про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. У свою чергу, на підставі вищезгаданої норми Закону, завідувач Сектору культури Білопільської РДА ОСОБА_2 видала наказ №36-К від 14 квітня 2016 року, яким на посаду заступника директора означеного позашкільного навчального закладу призначила ОСОБА_5 Вказаний наказ є чинним. Вважаючи, що наказ директора КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» ОСОБА_4 №42-ОС від 14 квітня 2016 року про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи виданий всупереч вимогам ст. 23 Закону України «Про позашкільну освіту», Відділ культури і туризму Білопільської РДА просить визнати недійсним і скасувати його (а. с. 109-111).

У судовому засіданні позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник за договором про надання правових послуг адвокат ОСОБА_6 уточнені позовні вимоги за первісним позовом підтримали, просили їх задовольнити. Зустрічний позов Відділу культури і туризму Білопільської РДА не визнали, посилаючись на те, що з 14 квітня 2016 року ОСОБА_1 допущена до роботи на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» і з цього часу виконує покладені на неї посадові обов’язки. Крім того, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 13 травня 2017 року скасовано наказ завідувача Сектору культури Білопільської РДА №50-ОД від 20 квітня 2016 року про скасування наказу директора позашкільного навчального закладу про призначення ОСОБА_1 На підставі вказаного рішення остання продовжує виконувати посадові обов’язки заступника директора з навчально – виховної роботи закладу. Вважали, що Відділ культури і туризму Білопільської РДА не є стороною трудового договору, укладеного між позивачкою і директором КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа», та не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про скасування наказів директора закладу про прийняття на роботу працівників. Крім того, зазначили, що позивач не довів порушення його прав внаслідок укладення директором КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» трудового договору з ОСОБА_1 та пропустив встановлений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача за первісним та зустрічним позовами – директор КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» ОСОБА_4 первісний позов визнав. Суду зазначив, що на підставі його наказу №42-ОС від 14 квітня 2016 року у трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено запис про призначення її на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи очолюваного ним закладу. Остання допущена до роботи і виконує свої посадові обов’язки. Після ухвалення Апеляційним судом рішення про скасування наказу завідувача Сектору культури Білопільської РДА ОСОБА_2 №50-ОД від 20 квітня 2016 року про скасування його наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи, позивачка включається до табелю обліку робочого часу, який подається до Сектору культури для нарахування і виплати заробітної плати. Зустрічний позов Відділу культури і туризму Білопільської РДА не визнав, посилаючись на те, що призначення ним ОСОБА_1 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» жодним чином не порушує права позивача, в обов’язки якого входить лише нарахування і виплата заробітної плати працівнику позашкільного навчального закладу, який перебуває в його функціональному підпорядкуванні, за фактично відпрацьований час та на підставі табелів обліку робочого часу.

Представник первісного відповідача та позивача за зустрічним позовом – Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області та одночасно відповідач за первісним позовом - начальник Відділу культури і туризму Білопільської РДА Сумської області ОСОБА_2 первісний позов не визнала, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Разом з тим, остання підтримала зустрічний позов та просила задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач за первісним позовом - бухгалтер по заробітній платі Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_3 позов не визнала.

Представник відповідача за первісним позовом – Білопільської РДА Сумської області ОСОБА_7 позов не визнав, суду зазначив, що засновником та власником майна КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» є Білопільська районна рада Сумської області. Безпосереднє управління вказаним позашкільним навчальним закладом здійснює Відділ культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області. Призначення на посаду та звільнення з посади працівників закладу позашкільної освіти відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про позашкільну освіту» здійснює його керівник. Бухгалтерський облік та фінансова звітність школи здійснюється через централізовану бухгалтерію Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації. Останній виконує функції головного розпорядника коштів по відношенню до КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа», що фінансується за рахунок коштів районного бюджету.

Заслухавши сторони та їх представників, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв’язку, суд приходить до наступних висновків.

За правилами ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 1,3-4,10-11 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом процесуальних норм (ст. ст. 3,15 ЦПК України) об’єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту. Аналогічні роз'яснення містить п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Білопільської районної ради Сумської області від 09 вересня 2015 року створено Комунальний заклад Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа», затверджено його Статут і на Сектор культури Білопільської районної державної адміністрації покладено обов’язок забезпечення належного функціонування школи відповідно до статутних завдань. Рішення про те, чи є новостворений заклад правонаступником будь-якого іншого навчального закладу радою не приймалося (а. с. 207).

14 вересня 2015 року здійснено реєстрацію вищевказаного позашкільного закладу освіти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а. с. 208-216).

Пунктами 1.3 та 5.1 Статуту КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» зі змінами, затвердженими рішенням восьмої сесії Білопільської районної ради Сумської області сьомого скликання від 23 грудня 2016 року, передбачено, що безпосереднє управління школою здійснює Сектор культури Білопільської РДА, а керівництво – її директор.

Відповідно до п. 6.11 Статуту бухгалтерський облік та звітність у школі здійснюються через централізовану бухгалтерію Сектору культури Білопільської районної державної адміністрації у визначеному законодавством порядку (а. с. 55-70)

Згідно з п. 15 Положення про Сектор культури Білопільської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Білопільської РДА від 15 вересня 2015 року №235-ОД, КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» перебуває у функціональному підпорядкуванні Сектору, утримується за рахунок коштів районного бюджету та не є окремим платником податків і обслуговується централізованою бухгалтерією при Секторі (а. с. 42-46).

У подальшому, розпорядженням голови Білопільської РДА від 25 вересня 2017 року №322-ОД з 10 жовтня 2017 року Сектор культури Білопільської РДА перейменовано у Відділ культури і туризму, як структурний підрозділ Білопільської районної державної адміністрації, з правами юридичної особи. На підставі розпорядження голови Білопільської РДА №123-к від 18 жовтня 2017 року начальником Відділу призначено ОСОБА_2 У трудових книжках останньої та бухгалтера ОСОБА_3 зроблені відповідні записи про перейменування Сектору культури на Відділ культури і туризму (а. с. 123-124, 159-160).

Відповідно до п. 3, п. 15 Положення про Відділ культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, затвердженого розпорядженням голови Білопільської РДА №345-ОД від 06 жовтня 2017 року, Відділ є правонаступником прав і обов’язків Сектору культури Білопільської РДА. У його функціональному підпорядкуванні, зокрема, перебуває Комунальний заклад Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа», який утримується за рахунок коштів районного бюджету та не є окремим платником податків і обслуговується централізованою бухгалтерією відділу (а. с. 125-129).

Згідно з підпунктами 23, 24 Положення про Сектор культури Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, затвердженого розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації від 15 вересня 2015 року №235-ОД, Сектор виконує функції головного розпорядника коштів для закладів культури і мистецтв, що фінансується з районного бюджету, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, організацією і вдосконаленням бухгалтерського обліку у Секторі та підвідомчих установах (а. с. 42-46).

Аналогічні положення передбачені і в п. п. 22, 23 Положення про Відділ культури і туризму Білопільської РДА, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №345-ОД від 06 жовтня 2017 року (а. с. 125-129).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №5 від 28 лютого 2005 року ОСОБА_8 прийнята у Білопільську дитячу музичну школу на посаду викладача класу баяна за сумісництвом, а наказом №36 від 01 вересня 2005 року прийнята викладачем класу баяну вказаного навчального закладу на постійній основі.

Наказом директора КЗ Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа» ОСОБА_4 за №42-ОС від 14 квітня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи вказаного позашкільного закладу освіти з 14 квітня 2016 року з встановленням посадового окладу згідно штатного розпису (на 5% менше окладу директора) (а. с. 3-4, 12).

Наказом завідувача Сектору культури Білопільської РДА №50-ОД від 20 квітня 2016 року вищевказаний наказ було скасовано, як такий, що виданий у незаконний спосіб (а. с. 218).

Разом з цим, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 13 травня 2017 року скасовано п. 1 означеного наказу Сектору культури Білопільської районної державної адміністрації щодо скасування наказу директора КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» №42-ОС від 14 квітня 2016 року, з огляду відсутність у завідувача Сектору повноважень особисто скасовувати накази керівників закладів, які перебувають у функціональному підпорядкуванні Сектору (а. с. 14-17).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом з безпосередньо досліджених первинних документів, зокрема журналів індивідуальних та групових занять викладачів школи, книги випускних іспитів, з 01 червня 2017 року ОСОБА_1 допущена та фактично виконувала обов’язки заступника директора з навчально – виховної роботи музичної школи та вносилася до табелів обліку використання робочого часу (форма П-5) для нарахування заробітної плати (а. с. 5-9, 18, 178-183).

У судовому засіданні представник відповідача КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» - директор закладу ОСОБА_4 підтвердив факт допуску ОСОБА_1 до роботи на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи з 01 червня 2017 року, виконання нею посадових обов’язків та включення позивачки до табелів обліку використання робочого часу форми П-5, який є підставою для нарахування і виплати заробітної плати працівникам школи, окрім викладачів. Крім того зазначив, що на момент видачі ним наказу про призначення ОСОБА_1 йому не було відомо про існування наказу ОСОБА_2 про призначення на цю посаду іншої особи. В той же час ОСОБА_2 була проінформована про винесення ним наказу №42-ОС на зборах педколективу школи 15 листопада 2016 року, на яких вона була присутня.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оспорювали факт виконання позивачкою посадових обов’язків заступника директора з навчально-виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» та підтвердили, що на підставі наданих директором табелів обліку робочого часу форми П-5 за період червня – листопада 2017 року всім працівникам школи, які не є викладачами, була нарахована і виплачена заробітна плата, окрім ОСОБА_1, оскільки остання, на їх думку, призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи всупереч вимогам чинного на той час законодавства.

Зі змісту Акту головного державного інспектора Управління держпраці у Сумській області ОСОБА_9 №СМ171 від 31 жовтня 2017 року вбачається, що в ході проведення позапланової перевірки стану додержання Відділом культури і туризму Білопільської РДА Сумської області законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування виявлено порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а саме: з червня 2017 року по момент перевірки ОСОБА_1 не отримує заробітну плату як заступник директора з навчально- виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа». Також, у порушення ч. 2 ст. 30 КЗпП України у Відділі не забезпечено ведення бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, а саме в розрахунково – платіжних відомостях з червня 2017 року по момент перевірки відсутні записи про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 (а. с. 91-97).

У зв’язку з виявленими порушеннями вимог законодавства про працю, начальнику Відділу культури і туризму Білопільської РДА внесено припис №259 від 31 жовтня 2017 року, згідно з яким у строк до 10 листопада 2017 року забезпечити дотримання вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» (а. с. 195).

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2, яка одночасно є представником відповідача – Відділу культури і туризму Білопільської РДА, зазначила, що виявлені головним державним інспектором Управління держпраці у Сумській області ОСОБА_9 порушення законодавства про працю на даний час не усунуті. Доводи останньої про те, що до вищезгаданого акту перевірки внесені неправдиві відомості, не підтверджені жодними доказами та спростовуються її ж показами про те, що заробітна плата ОСОБА_1 як заступнику директора з навчально-виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» не нараховувалася і не виплачувалася. Наданий ОСОБА_2 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 листопада 2017 року про внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_5, за фактом складання головним державним інспектором акту перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне страхування, який на думку заявника є завідомо неправдивим офіційним документом, оскільки до нього внесені відомості, які знову ж таки на думку заявника, суперечать рішенню Апеляційного суду Сумської області від 13 травня 2017 року, не свідчить беззаперечно про незаконність акту перевірки, оскільки кінцеве рішення за результатами досудового розслідування кримінального провадження не прийняте і жодної особи до кримінальної відповідальності не притягнуто. Крім того, висновки головного інспектора регіонального Управління держпраці з посиланням на вищезгадане рішення Апеляційного суду про необхідність прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи не тягнуть за собою відповідних правових наслідків та не звільняють посадових осіб Відділу культури і туризму від обов’язку нарахувати і виплатити позивачці заробітну плату за виконання обов’язків заступника директора з навчально-виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа».

Таким чином, у судовому засіданні належними і допустимими доказами доведено, що наказом директора КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» №42-ОС від 14 квітня 2016 року позивачка призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи означеного закладу позашкільної освіти, допущена до роботи та, починаючи з 01 червня 2017 року по даний час виконує свої посадові обов’язки, у зв’язку з чим вноситься до табелів обліку використання робочого часу форми П-5, але заробітна плата за фактично виконану роботу їй не нараховується і не виплачується.

Статтею 43 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Умови оплати праці, ставки заробітної плати, посадові оклади, в тому числі педагогічних і керівних працівників позашкільних закладів встановлені Інструкцією (далі - Інструкція).

Пунктом 3 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Міністерством освіти України від 15 квітня 1993 року №102 передбачено, що установам і закладам освіти надано право вирішувати питання в галузі організації та оплати праці, зокрема, що стосуються затвердження структури і штатів, встановлення посадових окладів і ставок заробітної плати згідно з розрядами Єдиної тарифної сітки, визначеними цією Інструкцією, без дотримання середніх окладів і без урахування співвідношень чисельності керівників і спеціалістів у межах утвореного в установленому порядку фонду заробітної плати (фонду оплати праці).

Отже, виходячи з встановлених фактичних обставин та враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що починаючи з 01 червня 2017 року і на даний час позивачка має право на оплату праці за фактично виконану нею роботу заступника директора з навчально-виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа», до якої була допущена шляхом видачі директором вказаного закладу наказу про призначення на посаду. Сектор культури, а у подальшому Відділ культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області зобов’язаний здійснювати нарахування та виплату заробітної плати працівникам КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» на підставі первинних документів, зокрема: табелів обліку робочого часу, які складаються та надаються самим закладом позашкільної освіти.

Заперечення відповідачів – начальника Відділу культури і туризму Білопільської РДА ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_3 про те, що позивачка в незаконний спосіб призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи підвідомчого Відділу закладу позашкільної освіти не підтверджені належними і допустимими доказами і спростовуються дослідженими судом доказами, з яких вбачається, що наказ директора КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» №42-ОС від 14 квітня 2016 року про призначення ОСОБА_1 в установленому законом порядку не скасований, а тому є чинним. Крім того, позивачка була допущена директором школи до роботи та виконувала свої посадові обов’язки. У зв’язку з цим суд зазначає, що в даному випадку між директором КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» і позивачкою було укладено трудовий договір відповідно до положень ст. 24 КЗпП України, розірвання якого з ініціативи власника можливе лише з підстав та в порядку, передбаченими ст. ст. 40, 41, 43 КЗпП України.

Посилання ОСОБА_2 на те, що посаду заступника директора з навчально-виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» відповідно до її наказу №36-к від 11 квітня 2016 року обіймає ОСОБА_5 суд вважає безпідставними, виходячи з наступних обставин.

Так, згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про позашкільну освіту» керівництво позашкільним навчальним закладом здійснює його директор.

Відповідно до ст. 23 означеного Закону, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника державного і комунального позашкільного навчального закладу здійснює відповідно центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, та місцеві органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, за поданням керівника позашкільного навчального закладу.

Пунктом 37 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433 передбачено, що керівник позашкільного навчального закладу здійснює керівництво колективом та забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів.

Пунктами 5.1.2 та 5.2 Статуту КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа», затвердженого рішенням 49 сесії Білопільської районної ради шостого скликання від 09 вересня 2015 року та розпорядженням голови Білопільської районної державної адміністрації 14 серпня 2015 року №233-ОД, в редакції, чинній на час винесення наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника директора означеного закладу позашкільної освіти було передбачено право керівника призначати на посади та звільняти з посад працівників школи у тому числі й заступника директора. Повноваження директора щодо призначення та звільнення з посад працівників закладу закріплені і в п. 5.3 Статуту закладу зі змінами (а. с. 55-70).

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених вище норм діючого законодавства та положень Статуту комунального закладу, саме директор КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» наділений повноваженнями щодо підбору кадрів до очолюваного ним закладу, у тому числі і в частині призначення на посаду своїх заступників відповідно до штатного розпису. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_4, видавши наказ №42-ОС від 14 квітня 2016 року, реалізував своє право на здійснення повноважень, наданих йому відповідно до положень вищевказаних нормативних актів. Наступного дня вказаний наказ був оголошений на зборах педагогічного колективу школи у присутності ОСОБА_2 Крім того, 01 червня 2017 року директором КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» ОСОБА_4 затверджена посадова інструкція заступника директора з навчально-виховної роботи, з якою, як вбачається з матеріалів справи ознайомлено ОСОБА_1, забезпечено допуск останньої до роботи та контроль за виконанням нею своїх посадових обов’язків, зокрема, за веденням навчальної документації (журналів успішності та відвідувань занять), оцінюванням учнів у журналах, затвердженням розкладу занять тощо.

Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що завідувач на той час Сектору культури Білопільської РДА ОСОБА_2, одноосібно прийнявши рішення про призначення ОСОБА_5 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» шляхом видачі наказу №36-к від 11 квітня 2016 року, не врахувавши при цьому думку директора вказаного закладу, за поданням якого відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про позашкільну освіту» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, повинні були вирішуватися дані кадрові питання, порушила вимоги зазначеної вище норми Закону. При цьому, ОСОБА_2 повідомила директора КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» про призначення ОСОБА_5 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи очолюваного ним закладу 25 квітня 2016 року (а. с. 185-188), тобто вже після призначення ним на вказану посаду позивачки та повідомлення про це в її присутності педколективу школи, що свідчить про те, що на момент видачі наказу №42-ОС 16 квітня 2017 року ОСОБА_4 не було відомо про існування наказу про призначення на відповідну посаду іншої особи.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зобов’язання Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та сплатити їй заробітну плату за виконання обов’язків заступника директора з навчально – виховної роботи КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» відповідно до наказу директора вказаного закладу ОСОБА_4 №42-ОС від 14 квітня 2016 року, починаючи з 01 червня 2017 року по день ухвалення даного рішення у розмірі, визначеному штатним розписом школи, що на 5% менше окладу директора.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов’язання провести нарахування та виплату заробітної плати, заявлених до КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа», начальника Відділу культури і туризму Білопільської РДА, бухгалтера цього Відділу та Білопільської РДА, з огляду на те, що вони не підтверджені належними і допустимими доказами та спростовуються дослідженими судом письмовими матеріалами справи, згідно з якими обов’язок нарахування і виплати заробітної плати працівникам Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа» покладено на Відділ культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації.

Зустрічний позов Відділу культури і туризму Білопільської РДА до ОСОБА_1, КЗ БРР «ПСМНЗ «Білопільська музична школа» про визнання недійсним та скасування наказу директора №42-ОС від 14 квітня 2016 року «Про призначення на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 В.» також не підлягає задоволенню з огляду на викладені вище підстави для задоволення первісного позову, а також зважаючи на те, що позивачем за зустрічним позовом не було доведено суду порушення його права шляхом призначення ОСОБА_1 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа».

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України, якою визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а також статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», згідно з якою розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи те, що судом задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу культури і туризму Білопільської РДА, саме з останнього підлягають стягненню, понесені позивачкою судові витрати за надання правової допомоги, а також судовий збір, від сплати якого остання звільнена законом.

Так, відповідно до наявних у матеріалах справи квитанцій за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_6 позивачка понесла витрати в загальному розмірі 11 611 грн. (а. с. 22, 29, 72, 89, 142, 155, 204-206).

Згідно з квитанцією №348102 від 11 вересня 2017 року за консультацію і роз’яснення законодавства з трудових спорів, які тривали 30 хвилин, позивачка сплатила 300 грн., що не перевищує встановленого законом граничного розміру, а тому ці витрати підлягають стягненню з Відділу культури і туризму Білопільської РДА на користь позивачки у повному обсязі (а. с. 22).

Відповідно до квитанції №348103 від 11 вересня 2017 року на складання позовної заяви адвокатом витрачено дві години, за що ОСОБА_1 сплатила 1 300 грн., що на 20 грн. більше встановленого Законом граничного, розміру (а. с. 22). Разом з тим суд вважає, що витрачений адвокатом на складання позовної заяви час, не відповідає складності та розміру заяви і не може перевищувати однієї години, у зв’язку з чим стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають 640 грн. компенсації витрат за надання правової допомоги.

Витрати позивачки за складання двох уточнень до позовної заяви та адвокатського запиту відповідно до квитанцій №348111, №348115 та №348114 від 02 та 11 жовтня 2017 року у сумі 300 грн., 426 грн. та 100 грн. відповідно, на які витрачено 30, 40 та 15 хвилин часу, не перевищують граничного розміру, а тому підлягають стягненню у повному обсязі (а. с. 29, 72).

Відповідно до квитанцій №348116 та №348150 від 03 та 07 листопада 2017 року за складання адвокатського запиту, опрацювання документів та складання уточненої позовної заяви, на які адвокатом витрачено 25 хвилин та 1 годину 45 хвилин, ОСОБА_1 сплатила 260 грн. та 1 225 грн. відповідно. При чому остання сума на 105 грн. перевищує встановлений законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу (а. с. 89). Однак, у даному випадку суд також вважає, що витрачений на складання адвокатського запиту, а також опрацювання документів та складання уточненої позовної заяви час не відповідає складності та розміру виконаної адвокатом роботи, а відтак, стягненню з Відділу культури і туризму Білопільської РДА на користь ОСОБА_1 підлягають витрати у розмірі 160 грн. та 320 грн., що відповідають 15 та 30 хвилинам витраченого часу.

Аналогічно безпідставним є розмір витрат позивачки згідно квитанцій №348123, №348124, №348124 та №348122 від 13 листопада 2017 року за складання заяви про приєднання доказів по справі за 20 хвилин роботи у сумі 200 грн., заяви про роз’єднання позовів у сумі 640 грн. за одну годину роботи, уточнення до позовних вимог за 20 хвилин витраченого часу. Суд вважає обґрунтованими витрати, розраховані, виходячи з встановленого законом граничного розміру, у сумі 53 грн. 33 коп. за 05 хвилин затраченого часу, 213 грн. 33 коп. – за 20 хвилин та 106 грн. 67 коп. за 10 хвилин часу відповідно (а. с. 155).

Витрати позивачки за опрацювання адвокатом матеріалів цивільної справи відповідно до квитанції №348127 від 14 листопада 2017 року у сумі 640 грн. є також необґрунтованими. Оскільки, відповідно до журналу видачі справ для ознайомлення, який ведеться у Білопільському районному суді, адвокат ОСОБА_6 ознайомлювалась з матеріалами даної цивільної справи 10 листопада 2017 року в період часу з 14 години 00 хвилин до 14 години 10 хвилин та 13 листопада 2017 року – з 15 години 15 хвилин до 15 години 25 хвилин (а. с. 155 зворотній бік, 219-220). Тобто, загальний час ознайомлення адвоката з матеріалами цивільної справи складає 20 хвилин, у зв’язку з чим, граничний розмір компенсації за виконану роботу становить 213 грн. 33 коп. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Зі змісту квитанції №348126 від 14 листопада 2017 року вбачається, що на складання заперечень по справі адвокатом ОСОБА_6 витрачено дві години часу, за що ОСОБА_1 сплатила 1 300 грн., що на 20 грн. більше встановленого законом граничного розміру компенсації. При цьому суд вважає, що виконана адвокатом робота не відповідає її складності та розміру, у зв’язку з чим до стягнення з Відділу культури і туризму Білопільської РДА на користь ОСОБА_1 підлягають витрати у розмірі 640 грн., що відповідає 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, тобто як за одну годину роботи (а. с. 155 зворотній бік).

Аналогічно частковому задоволенню підлягають витрати, сплачені позивачкою ОСОБА_1 згідно квитанції №348131 від 27 листопада 2017 року у сумі 1 920 грн. за опрацювання адвокатом матеріалів справи та складання промови, як за три години витраченого часу, що з огляду на об’єм виконаної роботи є значно завищеними, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки в рахунок компенсації витрат на правову допомогу 640 грн. за одну годину роботи адвоката (а. с. 205).

Крім того, відповідно до квитанцій №348128 та №348132 за участь адвоката ОСОБА_6 у судових засіданнях 14 листопада 2017 року протягом 2 годин 20 хвилин та 27 листопада 2017 року протягом 2 годин позивачка понесла витрати у сумі 1 500 грн. та 1 300 грн. відповідно. Проте, згідно з журналами, 14 листопада 2017 року судове засідання тривало 2 години 36 хвилин, а судове засідання, яке розпочалося 27 листопада 2016 року о 13 годині 24 хвилини, у зв’язку з виходом суду до нарадчої кімнати було закінчене наступного дня о 8 годині 53 хвилини (а. с. 162-169, 204-206, 221-225). Таким чином, виходячи з тривалості судових засідань та встановленого законом граничного розміру, стягненню з Відділу культури і туризму Білопільської РДА на користь ОСОБА_1 підлягають 2 800 грн. компенсації за участь адвоката в судових засіданнях.

Таким чином, загальна сума витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки становить 6 912 грн. 66 коп.

Крім того, стягненню з Відділу культури і туризму Білопільської РДА на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 640 грн., від сплати якого позивачка була звільнена при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 24, 94, 115 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 1, 2, 21 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 11, 23 Закону України «Про позашкільну освіту», ст. ст. 1, 3, 15 ЦК України, 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», п. 3 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої Міністерством освіти України від 15 квітня 1993 року №102, п. 37 Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433ст. ст. 1, 10, 11, 15, 57-60, 61, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа», Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, завідувача Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_2 та бухгалтера по заробітній платі Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_3 про зобов’язання нарахувати та виплатити заробітну плату задовольнити частково.

Зобов’язати Відділ культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за виконання обов’язків заступника директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа» відповідно до наказу директора вказаного закладу ОСОБА_4 №42-ОС від 14 квітня 2016 року, починаючи з 01 червня 2017 року по день ухвалення даного рішення у розмірі, визначеному штатним розписом школи, що на 5% менше окладу директора.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області на користь ОСОБА_1 6 912 (шість тисяч дев’ятсот дванадцять) гривень 66 копійок судових витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

У задоволенні зустрічного позову Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області до ОСОБА_1, Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа» про визнання недійсним та скасування наказу директора №42-ОС від 14 квітня 2016 року «Про призначення на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 В.» відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Справа № 573/1843/17

Номер провадження 2/573/690/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа», Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, завідувача Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_2 та бухгалтера по заробітній платі Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_3 про зобов’язання нарахувати та виплатити заробітну плату та зустрічним позовом Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області до ОСОБА_1, Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа» про визнання недійсним та скасування наказу директора №42-ОС від 14 квітня 2016 року «Про призначення на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 В.»,

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність справи, для складання повного тексту рішення необхідний тривалий час, а тому суд вирішив проголосити його вступну та резолютивну частину.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом п’яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа», Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, завідувача Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_2 та бухгалтера по заробітній платі Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області ОСОБА_3 про зобов’язання нарахувати та виплатити заробітну плату задовольнити частково.

Зобов’язати Відділ культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за виконання обов’язків заступника директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа» відповідно до наказу директора вказаного закладу ОСОБА_4 №42-ОС від 14 квітня 2016 року, починаючи з 01 червня 2017 року по день ухвалення даного рішення у розмірі, визначеному штатним розписом школи, що на 5% менше окладу директора.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області на користь ОСОБА_1 6 912 (шість тисяч дев’ятсот дванадцять) гривень 66 копійок судових витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

У задоволенні зустрічного позову Відділу культури і туризму Білопільської районної державної адміністрації Сумської області до ОСОБА_1, Комунального закладу Білопільської районної ради «Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Білопільська музична школа» про визнання недійсним та скасування наказу директора №42-ОС від 14 квітня 2016 року «Про призначення на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 В.» відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: