Рішення № 70628887, 01.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/6972/15-ц 07.06.2016 01.12.2017

Провадження №22-ц/784/1212/16

Справа № 487/6972/15-ц

Провадження № 22ц/784/1212/16 Головуючий першої інстанції: Агєєва Л.І.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Андрієнко Л.Д.,

за участі представник позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 р. Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі – ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації звернулося до суду (подавши позовну заяву із додатками поштою) з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 31 березня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (в подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 6Ф (далі – Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_4 надано кредит в сумі 25 000 доларів США строком до 30 березня 2018 р. зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 27 листопада 2008 р. встановлена плата за користування кредитними коштами – 17% річних.

31 березня 2008 р. з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_4 зобов'язань за договором між банком, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 та в повному обсязі несе відповідальність перед банком у разі невиконання останньою зобов’язань за кредитним договором.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 порушила свої зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів, допустила прострочку платежів за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно 147 216 грн. 18 коп. заборгованості, з яких: 5 627,56 доларів США – заборгованість за кредитом, 633,58 доларів США – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 795 грн. 42 коп. – комісія, 8 285 грн. 74 коп. – штраф за пропуск платежів.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2016 р. позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором №6Ф від 31 березня 2008 р. в сумі 147 216 грн. 18 коп., а саме: сума заборгованості за кредитом 5 627,56 доларів США, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом 633,58 доларів США, заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитом 795,42 грн., штраф за пропуск платежів – 8 285,74 грн.

За апеляційною скаргою ОСОБА_4 заочне рішення суду першої інстанції було переглянуто та залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 07 червня 2016 р.

ОСОБА_3 як особа, яка не була присутня під час розгляду справи, подав апеляційну скаргу, яка розглядається за правилами ст. 318 ЦПК України. Відповідач вказує, що судом неповно з’ясовані обставини справи, неправильно застосовані положення матеріального закону, зокрема щодо наявності підстав припинення поруки, і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31 березня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (в подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк») та ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір № 6Ф, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надано кредит в сумі 25 000 доларів США строком до 30 березня 2018 р. зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 27 листопада 2008 р. встановлена плата за користування кредитними коштами – 17% річних.

Розділом 2 Кредитного договору передбачений порядок виконання грошових зобов'язань позичальника.

Зокрема, пп. 2.5.2. Договору передбачено, що погашення відповідної частини кредиту, сплата процентів здійснюється відповідно до умов, зазначених в п. 2.5.6. цього договору, шляхом договірного списання Банком коштів з Поточного рахунку Позичальника щомісяця в дату, зазначену в Графіку.

Згідно із п. 2.5.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується щомісячно до дати, встановленої в Графіку, поповнювати свій Поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини Кредиту, процентів, встановлених в Графіку.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

31 березня 2008 р. з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_4 зобов'язань за договором між банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 та в повному обсязі несе відповідальність перед банком у разі невиконання останньою зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 договору поруки поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором. Поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по Договору, а саме: погасити основну суму кредиту; погасити суму процентів; погасити суму штрафів, та інші платежі, згідно з договором; у випадку невиконання зобов'язань по договору та договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

ОСОБА_4 свої зобов’язання за договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів за договором виконувала неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27 серпня 2015 р. складала 147 216 грн. 18 коп., з яких: 5 627,56 доларів США – заборгованість за кредитом, 633,58 доларів США – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 795 грн. 42 коп. – комісія, 8 285 грн. 74 коп. – штраф за пропуск платежів.

Наявність простроченої заборгованості та розмір заборгованості, нарахований позивачем, відповідачами не оспорюється.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Припинення поруки пов’язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Якщо договором поруки не встановлено строку дії поруки, в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов’язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов’язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов’язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов’язки сторін кредитного договору.

Як установлено судом, боржник ОСОБА_4 (а відтак і поручитель ОСОБА_3В.) взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 30 березня 2018 р., сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Таким чином, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов’язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов’язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов’язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов’язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з пунктів 2.5.1, 2.5.2 кредитного договору та узгодженого сторонами Графіку позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом починаючи з квітня 2008 р., щомісяця до 30-го числа (включно) кожного календарного місяця (у лютому – до 28-го числа), частково погашати заборгованість за кредитами та нарахованими процентами шляхом внесення готівки на свій поточний рахунок.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки поручитель зобов’язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов’язань перед кредитором погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора основну суму кредиту, суму процентів, суми штрафів, пені, комісій.

В той же час строк дії (припинення) поруки у договорі сторонами не визначено.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 30 числа кожного місяця (у лютому – не пізніше 28), а за договором поруки відповідальність поручителя відповідає обсягу відповідальності боржника, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред’явлення вимог до поручителя.

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов’язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 червня 2016 р. у справі за № 6-272 цс16 і є обов’язковою в силу положень ст. 360-7 ЦПК України для застосування судами України.

Таким чином, аналізуючи ч. 4 ст. 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов’язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов’язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред’явить вимоги до поручителя.

У справі яка переглядається, судом першої інстанції не враховано, що кредитним договором передбачено виконання грошових зобов’язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів).

Між тим, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписок з особового рахунку ОСОБА_4 останні платежі з погашення кредиту та процентів було здійснено відповідачкою 30 грудня 2014 р., а з погашення штрафу – 22 грудня 2014 р., після чого чергові платежі за січень-серпень 2015 р. у погашення кредиту та інших платежів не надходили, що призвело до утворення заборгованості, щодо погашення якої виник даний спір.

За такого, звернувшись 21 серпня 2015 р. до суду, позивач пропустив строк щодо стягнення з поручителя ОСОБА_3 передбачених кредитним договором періодичних щомісячних платежів (заборгованості з кредиту, процентів, комісії та штрафів), які мали бути сплачені до 30 січня 2015 р., оскільки з урахуванням вищенаведеного по цих платежах порука припинилась.

Так через наведене не підлягають стягненню із ОСОБА_3 платежі, які увійшли до заборгованості за січень 2015 р., а саме: заборгованість за кредитом – 158,28 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення з позовом (22,062278 грн. за один долар США) дорівнювало 3 492 грн. 02 коп., заборгованість за процентами – 79,73 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення з позовом (22,062278 грн. за один долар США) дорівнювало 1 759 грн. 03 коп., заборгованість з комісії – 88 грн. 38 коп., та 495 грн. 53 коп. штрафів. 5 834, 95

В той же час відсутні підстави для того, щоб вважати припиненою поруку відносно інших зобов’язань, в тому числі щодо дострокового повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування, а також комісії та штрафів, які підлягали сплаті після січня 2015 р., оскільки позивачем не було пропущено передбачений ст. 559 ЦК України строк чинності поруки. Платежі, які підлягали сплаті після 30 січня 2015 р. слід стягнути з відповідачів солідарно, решту заборгованості – лише з позичальника ОСОБА_4

З урахуванням викладеного колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги щодо припинення поруки, не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, але вважає за необхідно змінити рішення суду першої інстанції та відповідно до ч. 2 ст. 318 ЦПК України скасувати ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 07 червня 2016 р., стягнувши з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 141 381 грн. 22 коп. заборгованості за кредитним договором №6Ф, укладеним 31 березня 2008 р., з яких: 5 469,28 доларів США, що еквівалентно 120 664 грн. 78 коп., заборгованості за кредитом; 553,85 доларів США, що еквівалентно 12 219 грн. 19 коп., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом; 707 грн. 04 коп. заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредитом; 7 790 грн. 21 коп. штрафу за порушення умов договору.

З ОСОБА_4 на користь позивача необхідно стягнути решту заборгованості, що становить 5 834 грн. 95 коп., з яких: 158,28 доларів США, що еквівалентно 3 492 грн. 02 коп., заборгованості за кредитом; 79,73 доларів США, що еквівалентно 1 759 грн. 03 коп., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 88 грн. 38 коп. заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредитом, 495 грн. 53 коп. штрафів за порушення умов договору.

Також відповідно до ст. 88 ЦПК України у зв’язку із новим вирішенням спору в суді апеляційної інстанції необхідно провести перерозподіл судових витрат.

Так, в силу положень п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви, позивача було звільнено від сплати судового збору, але в порушення вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України судом при ухваленні заочного рішення не було стягнуто із відповідачів судовий збір в дохід держави, що є підставою у зв’язку із зміною рішення суду для проведення судом апеляційної інстанції розподілу судових витрат (ч. 5 ст. 88 ЦПК України).

Так, згідно зі ставками, визначеними підпунктом 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви підлягало сплаті 1 472 грн. 16 коп. судового збору (1% від ціни позову).

У зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог щодо стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором судові витрати слід розподілити наступним чином.

За подання позовної заяви необхідно стягнути в дохід держави з кожного із відповідачів по 706 грн. 90 коп. (141 381 грн. х 1 472,16 грн. : 147 216,18 грн. : 2), а з ОСОБА_4 також і 58 грн. 36 коп. (1 472,16 грн. – 706,9 грн. х 2), а всього з неї – 765 грн. 26 коп.

У зв’язку зі частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_3 відповідно до задоволеної частки його вимог (розмір зменшення суми стягнення заборгованості становить 5 834 грн. 95 коп.) на його користь з позивача слід стягнути відповідну частку сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою судового збору, а саме – 64 грн. 51 коп. (5 843,95 коп. х 1 619,38 грн. : 147 216,18 грн.).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2016 року змінити, ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 07 червня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 141 381 грн. (сто сорок одну тисячу триста вісімдесят одну) грн. 22 коп. заборгованості за кредитним договором №6Ф, укладеним 31 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_4, з яких: 5 469,28 доларів США, що еквівалентно 120 664 грн. 78 коп., заборгованості за кредитом; 553,85 доларів США, що еквівалентно 12 219 грн. 19 коп., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом; 707 грн. 04 коп. заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредитом; 7 790 грн. 21 коп. штрафу за порушення умов договору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 5 834 грн. (п’ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 95 коп. заборгованості за кредитним договором №6Ф, укладеним 31 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_4, з яких: 158,28 доларів США, що еквівалентно 3 492 грн. 02 коп., заборгованості за кредитом; 79,73 доларів США, що еквівалентно 1 759 грн. 03 коп., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 88 грн. 38 коп. заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредитом, 495 грн. 53 коп. штрафів за порушення умов договору.

Стягнути в дохід держави: з ОСОБА_4 – 765 (сімсот шістдесят п’ять) грн. 26 коп. судового збору, з ОСОБА_3 - 706 (сімсот шість) грн. 90 коп. судового збору, які підлягали сплаті при зверненні з позовною заявою.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_3 64 (шістдесят чотири) грн. 51 коп. за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

ОСОБА_6