Ухвала суду № 70628712, 27.11.2017, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1108/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Терентьєва Г.В., за участю секретаря Куртась К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

встановив:

03.07.2017 року ПАТ КБ “Приватбанк” звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у сумі 15871 грн. 96 коп., яка складається із основної заборгованості за кредитом у розмірі 3225,76 грн.; прострочені відсотки у сумі 1636,36 грн.; пеня 9777,84 грн.; штраф (фіксована частка) 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 732,00 грн., у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором від 15.05.2007 року, а також про стягнення судових витрат у справі.

Ухвалою суду від 04.07.2017 року відкрито провадження у даній справі.

У судове засідання представник позивача не з’явився надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з такого:

Відповідно до статей 1, 3 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статей 1, 3 - 4, 10 — 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Відмова від такого права є недійсною.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета та підстав спору на власний розсуд.

Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які на час участі у справі відповідно до ст. ст. 28-29 ЦПК України повинні володіти цивільно-процесуальною правосуб'єктністю, тобто мати цивільно-процесуальну правоздатність та цивільно-процесуальну дієздатність.

Під цивільно-процесуальною правоздатністю розуміють здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони.

Цивільно-процесуальну правоздатність мають усі фізичні і юридичні особи.

Під цивільно-процесуальною дієздатністю розуміють здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Цивільну-процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також, неповнолітні, у випадках прямо передбачених законом.

Із системно-логічного аналізу наведених норм можна зробити висновок про те, що цивільний позов може заявити лише фізична особа, яка володіє цивільно-процесуальною право- та діє- здатністю, тобто є живою.

Аналогічно, позов може бути пред'явлений тільки до особи, яка на час вчинення названої процесуальної дії є живою.

Частиною 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Як вбачається з копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00018896598 від 23 жовтня 2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 04 листопада 2015 року.

Таким чином даний позов пред’явлено позивачем до особи, яка померла 04 листопада 2015 року, тобто до звернення ПАТ КБ “Приватбанк” до суду з цим позовом.

Отже, позов ПАТ КБ “Приватбанк” пред’явлено до суду 03.07. 2017 року до вже померлого 04 листопада 2015 року ОСОБА_1, а положення ст. 37 ЦПК України стосуються випадків, коли необхідність вирішення питання процесуального правонаступництва виникає після пред’явлення позову.

Пунктом першим частини першої статті 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 210 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом — закрити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга апеляційному суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В. Терентьєв

27.11.2017