Ухвала суду № 70628263, 29.11.2017, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

судді –доповідача: Рибчинського В.П.,

суддів : Голоти Л.О., Кучевського П.В.,

при секретарі Топольської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 листопада 2017 року про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Іллінецької міської ради Вінницької області та ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності місцевої ради, зобов’язання до вчинення дій, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками,-

В С Т А Н О В И Л А :

06 квітня 2017 року до Іллінецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_2 з позовом до Іллінецької міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності місцевої ради, зобов’язання до вчинення дій, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.

Позовну заяву мотивував тим, що він є власником житлового будинку із господарськими будівлями за адресою: вул. Слов’янська (Артема), 18, м. Іллінці, Вінницької області, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0521210100:05:004:1244. Крім того, за цією ж адресою він має іншу земельну ділянку площею 0,1467 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521210100:05:004:1245. Проїзд до його будинковолодіння можливий лише з боку вул. Слов’янської (Артема), через земельну ділянку загального користування, що належить Іллінецькій міській раді Іллінецького району Вінницької області.

Поряд з його земельною ділянкою суміжно розташована земельна ділянка відповідача ОСОБА_3, який самоправно встановив дерев’яний паркан на земельній ділянці загального користування, через яку він здійснює проїзд до свого будинковолодіння шириною 4.10 м і довжиною 54 м., з боку вул. Слов’янської (Артема).

На неодноразові його скарги Іллінецька міська рада Іллінецького району Вінницької області не вживає дій щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування, яка знаходиться поблизу його будинковолодіння, а тому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області щодо безпідставного тривалого не вирішення у встановлений ЗК України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку і строки існуючого між ним та ОСОБА_3 земельного спору;

- зобов’язати ОСОБА_3 усунути створені ним перешкоди у належному і повноцінному користуванні ним належними йому на праві власності земельними ділянками в м. Іллінці, Іллінецького району, Вінницької області, по вул. Слов’янській (Артема), 18, шляхом знесення у визначений судом мінімальний строк дерев’яного паркану із проїзду на земельній ділянці загального користування шириною 4,10 м і довжиною 54 м. з боку вулиці Слов’янської (Артема);

- зобов’язати Іллінецьку міську раду Іллінецького району Вінницької області вжити передбачених законом заходів щодо недопущення в подальшому створення ОСОБА_3 перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування за адресою: вул. Слов’янська (Артема), 18, м. Іллінці, Іллінецького району, Вінницької області.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 листопада 2017 року провадження по даній цивільній справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постановлену ухвалу, а справу направити для провадження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства та неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що в порушення норм процесуального законодавства, суд першої інстанції закрив провадження у даній цивільній справі до початку розгляду справи по суті, при цьому не оголосив позовну заяву, що, на його думку, призвело до передчасного висновку суду про закриття провадження у справі.

Зазначає, що закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України можливе лише за умови, якщо рішення, яке набуло законної сили, є тотожнім позову, який розглядається, тобто однаковими є сторони, предмет та підстави позовів.

Вважає, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що він звернувся з позовною заявою, в якій зазначаються інші позовні вимоги, а саме те, що він вказує на порушення, які мають місце в 2017 року, а також, крім ОСОБА_3 вказано другого відповідача – Іллінецьку міську раду Іллінецького району Вінницької області, позов містить вимогу про визнання протиправною бездіяльності Іллінецької міської ради Вінницької області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення дерев’яного паркану, а тому вимоги, які зазначені в даній цивільній справі відрізняються від позовних вимог, які були предметом розгляду 2013 року.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Однак, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є передчасним, постановленим на неповному досліджені матеріалів справи, із порушенням вимог процесуального законодавства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, провадження у цивільний справі може бути закрито з підстав наявності рішення в іншій справі, що набрало законної сили, у разі, коли в обох справах є тотожними одночасно сторони, підстави і предмет позову.

Необхідність застосування п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, яке набрало законної сили (ст.223 ЦПК України).

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі №6-79цс15 та відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковим для всіх судів.

Матеріали справи свідчать, що станом на 2013 рік між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спір щодо користування земельною ділянкою загального користування шириною 4.1 м. і довжиною 54 м., яка являється проїздом між власниками будинків №18 та №20, по вул. Слов’янській (Артема), в м. Іллінці, оскільки ОСОБА_3 встановив ворота на земельній ділянці загального користування.

У зв’язку з цим, ОСОБА_2, в 2013 році звернувся з позовом до суду, в якому просив суд зобов’язати ОСОБА_3 в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили перенести ворота, що відділяють земельну ділянку загального користування (під’їзд) шириною 4,1 м. довжиною 54 м від вул. Артема та прибрати з цієї земельної ділянки залізобетонні кільця для криниць (пудла) та повністю звільнити земельну ділянку загального користування (під’їзд) шириною 4,1 м , довжиною 54 м.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 28 лютого 2017 року встановлено, що позивачем не надано суду будь-яких доказів, що він є власником чи землекористувачем земельної ділянки по вул. Артема, 18, в м. Іллінці, та не доведено, що діями відповідача ОСОБА_3 порушуються його права як землекористувача, у зв’язку з чим прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, які полягали у зобов’язанні ОСОБА_3 перенести ворота, що відділяють земельну ділянку загального користування (під’їзд) шириною 4,1 м. довжиною 54 м від вул. Артема та прибрати з цієї земельної ділянки залізобетонні кільця для криниць (пудла) та повністю звільнити земельну ділянку загального користування (під’їзд) шириною 4,1 м , довжиною 54 м.

Згідно поданої позовної заяви, у даній справі, ОСОБА_2 посилається на те, що з початку 2017 рік порушується його право на користування земельною ділянкою загального користування, яка розташована між власниками будинків №18 та №20, по вул. Слов’янській (Артема), в м. Іллінці. Порушення його право полягає в тому, що ОСОБА_3 встановив на зазначеній земельній ділянці дерев’яний паркан, який заважає позивачу здійснювати проїзд до належному йому будинковолодіння.

Крім того, ОСОБА_2 вказує, що звертався до Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області за фактом даного порушення, однак останні ніяких дій не вжили, надали лише формальну відповідь, чим на його думку вчинили бездіяльність.

Колегія суддів вважає, що дані обставини не були предметом розгляду у справі №207/2423/2012, в якій ухвалено судове рішення Апеляційним судом Вінниіцької області від 28 лютого 2017 року.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув і вирішив питання про закриття провадження у справі не з'ясувавши підстави заявленого у квітні 2017 року ОСОБА_2 позову.

В порушення вимог ст.210 ЦПК України, оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань за яких суд дійшов висновку про тотожність заявлених позовних вимог.

Отже, висновок суду про тотожність позовних вимог у даній справі з тими позовними вимогами, що були заявлені у попередній цивільній справі є передчасним.

З огляду на викладене, закриття судом провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України суперечить змісту цієї норми та перешкоджає подальшому провадженню у справі щодо існуючого у сторін спору.

За змістом п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 листопада 2017 року – скасувати, справу направити до Іллінецького районного суду Вінницької області для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_4

Судді /підпис/ ОСОБА_5

/підпис/ ОСОБА_6

Згідно з оригіналом.

Суддя Рибчинський В.П.