Постанова № 70627236, 29.11.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5106/17

Провадження № 2-а/361/536/17

29.11.2017

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 листопада 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого – судді Селезньової Т.В., при секретарі Корніюк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, третя особа Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, -

встановив:

Позивач просить визнати протиправними дії, що полягають у відмові Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області у підтвердженні його статусу інваліда війни, як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони та у видачі посвідчення інваліда війни, та зобов’язати відповідача встановити йому статус інваліда війни відповідно до п.9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом І групи, за захворюванням пов’язаним з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, працював водієм у Київському автотранспортному підприємстві 130068, і у період з 16.09.1986 р. по 30.09.1986 р. з даного підприємства був відряджений до населених пунктів Рудня – Вересня, що знаходяться у зоні відчуження, для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно інформаційної довідки Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації від 29.06.2016 р. громадяни, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань цивільної оборони. У травні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення статусу інваліда війни і видачу посвідчення, але відповідач, посилаючись на те, що подані документи не містять інформації про залучення позивача до формувань цивільної оборони, відмовив у встановленні статусу і у видачі відповідного посвідчення. Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення за змістом яких не оспорював статус позивача як особи, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС категорія 1, і не оспорював факту його інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Свою відмову у встановленні позивачу статусу інваліда війни пояснив тим, що позивач не надав документу, який би засвідчував, що позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме у складі формувань цивільної оборони, що є необхідним для встановлення даного статусу у відповідності до п.9 ст.7 Закону «Про статус ветеранів війни…», а надана позивачем інформаційна довідка не є таким документом, з якого б вбачалось, що конкретно позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань цивільної оборони, вона містить у собі лише загальні роз’яснювальні норми і не доводить вказаних обставин відносно конкретної особи. Тому підстави для встановлення позивачу статусу інваліда війни відсутні, і відмова Управління є правомірною і такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Третя особа в судове засідання уповноваженого представника не направила, просила розглянути справу без участі представника Департаменту, подала письмові пояснення, за змістом яких зазначила, що відповідно до вимог чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС, нормативно-правових актів до виконання заходів ЦО по ліквідації джерела радіоактивного забруднення Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, що мають малолітніх дітей. При цьому, формування цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих, а громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань цивільної оборони. Листами Міністерства праці та соціальної політики надано роз’яснення територіальним підрозділам, що статус інваліда війни встановлюється органами праці та соціального захисту населення на підставі довідки, яка містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, займану посаду та документів про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також довідки про встановлення інвалідності внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов’язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань ЦО. Разом з тим, відповідно до існуючих на час аварії правил з діловодства, розпорядчі документи з питань цивільної оборони підприємств, установ та організацій не відносились до їх основної діяльності, тому термін їх зберігання складав 3-5 років, після чого вони знищувались. Отже, документи, які підтверджують участь формувань ЦО окремих підприємств, установ або організацій або знищені, або відсутні. Крім того, відповідно до п.10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994 р. № 302, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико – соціальної експертизи комісії про групу та причину інвалідності. Тому, на думку третьої особи, надані позивачем документи є достатніми для встановлення статусу інваліда війни, тому не заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1

Дослідивши подані докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

Встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, про що свідчить посвідчення серії А № 302918 і вкладка до посвідчення №711480 С.

З довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0513181 вбачається, що з 12.05.2016 р. позивачу встановлена І група інвалідності (підгрупа Б) довічно, у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З експертного висновку № 8124 від 04.05.2016 р. Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України вбачається, що ОСОБА_1 встановлено основний діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 2, ризик 4 (дуже високий); наслідки повторних ГПМК (2014 р., 08.02.2016 р. – стовбур мозку) у вигляді вираженого тетрапарезу, вираженими елементами бульбарного паралічу; дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст.; атрофія кори головного мозку, вентрикулодилятація; ІХС: дифузний кардіосклероз; гіпертензивне серце; СН-1. Вказані заховрювання пов’язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зі списку працівників АТП 13068, які були зайняті на роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, та яким згідно із Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видані посвідчення встановлено, що ОСОБА_1 працював на вказаному підприємстві на посаді водія, у період з 16.09 по 30.09.1986 р. (15 діб) був відряджений до зони, зокрема до населених пунктів Рудня –Вересня, виконував роботу по підвозу води, підстава для видачі посвідчення – посвідчення А № 023631.

З довідки ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13068» № 08 від 30.06.2016 р. встановлено, що ОСОБА_1 був безпосередньо занятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР в ВЦРПС від 29.12.1987 р. № 14970378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 та Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 250, у період з 16.09.186 р. по 30.09.1986 р. відпрацьовано 15 днів, населений пункт: Рудня – Вересня. Час вказаної роботи до 01.01.1988 р. зараховується в стаж при призначенні пенсії в трикратному, а в 1988 – 2003 р.р. в полуторному разі на підставі Постанови РМ УРСР від 10.06.1988 р. № 207-7, розпорядження РМ УРСР від 06.01.1988 р. № 12-с і від 26.12.1990 р. № 397-р, постанови КМУ від 29.02.1996 р. від 30.06.1998 р., № 982 від 07.02.2000 р. № 223.

З інформаційної довідки Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (про участь у формуваннях ЦО) від 29.06.2016 р. № 01 1-14/1058, яка видана ОСОБА_1, встановлено, що до вимог чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС, нормативно-правових актів до виконання заходів ЦО по ліквідації джерела радіоактивного забруднення Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, що мають малолітніх дітей. При цьому, формування цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих, а громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань цивільної оборони.

29 травня 2017 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області із заявою про встановлення ОСОБА_1 М,Я, статусу інваліду війни, як особі, що брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань цивільної оборони та видати посвідчення інваліда війни, до заяви долучено : пояснення до заяви, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідку до акту огляду МСЕК, експертний висновок, інформаційну довідку (про участь у формуваннях ЦО) від 29.06.2016 р. № 01 1-14/1058, ухвалу ВАСУ від 01.03.2017 р. К/800/19149/14, ухвалу ВАСУ від 13.04.2017 р. К/800/11747/17, довіреність.

Листом від 01.06.2017 р. № 01-12/4137 Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області відмовило ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки надані документи не містять інформації про залучення ОСОБА_1 до формувань цивільної оборони.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 р. №1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 р. №90, було передбачено, що формування цивільної оборони, в т.ч. і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Позивачем надано відповідачу і суду докази на підтвердження участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на підтвердження встановлення інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов’язаними з участю у ліквідації цих наслідків. Дані обставини не є спірними. Дані обставини свідчать лише про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені ЗУ «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тоді як для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків на ЧАЕС ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань цивільної оборони.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 р. у справі № 676/4127/16-а (К/800/8542/17).

Таким чином, для встановлення статусу інваліда війни позивачу як особі, що є постраждалою, внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, необхідно було подати відповідачу документ або сукупність документів, якими б підтверджувався той фат, що він залучався до роботи у складі формувань цивільної оборони. Надання документів на підтвердження лише того, що він був направлений у відрядження в дану зону не є достатнім підтвердженням наявності обставин, передбачених у п.9 ст. 7 закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Інформаційна довідка Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.06.2016 р. № 01 1-14/1058, на яку посилається позивач, за своїм змістом є інформаційним листом загального змісту, і вона не є довідкою на підтвердження обставин, що стосуються конкретної особи - особи позивача. Тому відповідач, діючи в межах наданих йому повноважень і у відповідності до вимог закону, що регулює дані питання, дійсно не мав законних підстав встановити позивачу статус інваліда війни та видати йому відповідне посвідчення інваліда війни, виходячи з документів, які були подані позивачем. Відповідач має діяти лише в межах наданих йому повноважень, і у даному випадку не мав підстав і права робити припущення чи розширено тлумачити надані документи. Відповідач правильно дійшов висновку, що надана позивачем довідка не є тим документом, який підтверджує той факт, що позивач перебував на даних роботах саме у складі цивільної оборони як єдиної підстави для визначення статусу інваліда війни у даному випадку, що передбачено п.9 ст.7 Закону про статус ветеранів війни.

Ніяких інших документів, які б підтверджували факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме у складі цивільної оборони, позивач ні відповідачу,ні суду додатково не подав. Сукупність поданих відповідачу документів 29.05.2017 р., не доводить наявність підстав, передбачених у п.9 ст.7 закону про статус ветеранів війни. Той факт, що третя особа фактично визнала позов, пред’явлений позивачем до УСЗН, не є підставою для задоволення позову до вказаного суб’єкта владних повноважень. Позивачеві необхідно набути вказаний документ (або їх сукупність) на підтвердження того факту, що він дійсно перебував у складі формувань цивільної оборони; у разі, якщо позивач вважає, що його права порушені вказаним Департаментом з питань цивільного захисту, який не видав йому відповідної конкретної довідки про участь позивача у складі формувань цивільної оборони, то позивач має право звернутись до суду з відповідним позовом до особи, яка порушила або не визнала його права, або встановити даний факт у судовому порядку. Разом з тим, вирішення даних питань не віднесено до компетенції відповідача – УСЗН. При таких обставинах відсутні підстави для визнання дій відповідача неправомірними чи протиправними. Відмова відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни на підставі поданих ним документів не суперечить вимогам закону, тому відсутні підстави для визнання таких дій протиправними. Позов в цій частині є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Так само при розгляді даної справи, розглядаючи її у межах заявлених позовних вимог і визначеного позивачем відповідача - суд не має підстав для встановлення певних фактів і для того, щоб робити припущення та покладати на відповідача обов’язок видати позивачу посвідчення інваліда війни. Позов в цій частині також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 159-163 КАС України, суд –

постановив:

У позові ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним дій щодо відмови у підтвердженні статусу інваліда війни, як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони та у видачі посвідчення інваліда війни, та зобов’язати відповідача встановити йому статус інваліда війни відповідно до п.9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Селезньова