Рішення № 70626965, 29.11.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред'явили до суду позов до відповідача ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право на користування квартирою по вул. Старий Ринок, 1 у м. Тернополі. Обґрунтовують позов тим, що вони є власником вказаної квартири в рівних частках. З ними у вказаній квартирі зареєстрований відповідач (колишній чоловік ОСОБА_1Р.). Після розірвання шлюбу, тобто з 01 липня 2017 року, він у вказаній квартирі не проживає. З цих підстав позивачі просили суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування зазначеним житловим приміщенням.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання подала заяву, в якій просила слухати справу в її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Не заперечила проти заочного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання подав заяву, в якій просив слухати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно до суду не з'явився, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачі не заперечили проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ст. 225 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Як слідує з договору купівлі-продажу квартири від 18 лютого 2003 року №336243, зареєстрованого в реєстрі за №1840, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 купили в рівних долях належну ОСОБА_5 квартиру по вул. Старий Ринок, 1/51 у м. Тернополі.

Згідно з договором дарування квартири серії ВСЕ №854293 від 19 листопада 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №10333, ОСОБА_4 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 належну йому ? частину квартири АДРЕСА_1.

З 11 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2013 року.

Як слідує із довідки ДП «Авторитет плюс», ОСОБА_3 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 з 02 липня 2011 року.

Як убачається з актів Дочірнього підприємства «Авторитет плюс» від 11 травня 2017 року та від 14 червня 2017 року, ОСОБА_3 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, але вже більше двох років за вказаною адресою не проживає.

Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», зі змінами та доповненнями, у справах про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені законом строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, з особами, що потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

При цьому судом не здобуто жодних доказів про поважність причин непроживання відповідача у спірній квартирі.

За вказаних обставин судом установлено, що відповідач ОСОБА_3 відсутній у квартирі АДРЕСА_2 понад один рік без поважних на це причин, тому відповідно до ст. 405 ЦК України втратив право на користування спірним житлом.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 386, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224, 226, 228, 233, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням – квартирою №51 по вулиці Старий Ринок, 1 в місті Тернополі.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень понесеного судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 640 (шістсот сорок) гривень понесеного судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.