Ухвала суду № 70626530, 29.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Унікальний номер№ 752/11593/17-ц Головуючий у 1 інстанції Колдіна О.О. Апеляційне провадження № 22-ц/796/11306/2017 Суддя-доповідач в апеляційній інстанції Шахова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В. суддів: Поливач Л.Д., Вербової І.М. при секретарі - Пащенко О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестменеджмент» про скасування рішення третейського суду за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою її представником ОСОБА_3, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаною заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській органзіції «Союз інвесторів України» від 27.03.2017 р. у справі за позовом ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_2, третя особа ТОВ «Інвестменеджмент» про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що справа була розглянута без її участі, вона не отримала ні копії ухвали про відкриття провадження, ні рішення третейського суду, що є предметом оскарження. На її думку, третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Крім того, як на підставу для скасування рішення третейського суду заявник посилалася на те, що вона була позбавлена можливості погодити склад третейського суду та заявити йому відвід, в зв'язку з чим, на її думку, при формуванні складу третейського суду був порушений принцип права на суд, встановлений законом і склад третейського суду при розгляді спору за позовом ПАТ «Сбербанк» не відповідав вимогам Закону України «Про третейські суди». Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено з підстав того, що підстав, визначених законом для скасування судового рішення, не встановлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, заявник через свого представника подала апеляційну скаргу, та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування рішення третейського суду.

На обґрунтування своїх доводів, вказує зокрема, що суд першої інстанції не врахував, що справа розглянута Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» 27.03.2017 р., без участі ОСОБА_2, в першому та єдиному засіданні. Копію ухвали про порушення провадження у справі, а тим паче примірник рішення у ній, ОСОБА_2 не отримувала. Тобто, про існування позовних вимог ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_2, їй стало відомо 07.06.2017 р., а розгляд справи відбувся без її участі, тим самим третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Вказувала, що їй не зрозумілий той факт, що рішення, яке було прийняте 27.03.2017 року не направлене за адресою її реєстрації, а на веб-сайті Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» відсутнє оголошення про виклик у судове засідання та про прийняте рішення. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник заявника доводи апеляційної скарги підтримала і просила задовольнити апеляційну скаргу. Представник заінтересованої особи проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону і підстав для її скасування немає. Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 27 березня 2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що третейський суд діяв в межах своєї компетенції. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. Відповідно до ч.3 ст. 2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про третейські суди», спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом. Відповідно до ст. 380-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Аналіз норм права, що регулює спірні правовідносини дає можливість зробити висновок про те, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, серед іншого, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.07.2013 р. між ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк», та ТОВ «Інвестменеджмент» було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 10-В\13\07\КЛ-КБ, відповідно до умов якого Банк відкрив Товариству кредитну лінію та зобов'язався надавати кредитні кошти, а ТОВ «Інвестменеджмент» зобов'язалось своєчасно та в повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитом, а також повернути кредит у терміни, встановлені Кредитним договором та виконати інші його умови. На виконання своїх зобов'язань Банк надав позичальнику кредит на загальну суму 316147523,62 гривні. Позичальник належним чином не виконав умови Кредитного договору в зв'язку з чим на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 22.08.2016 р. по справі № 47\16 з ТОВ «Інвестменеджмент» стягнуто суму заборгованості в повному обсязі в розмірі 548939900,69 гривень. Крім того, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання ТОВ «Інвестменеджмент» своїх зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №10-В/13/07/КЛ-КБ між ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк», та ОСОБА_2 укладено Договір поруки. Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» 27.03.2017 р. ухвалено рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_2, третя особа ТОВ «Інвестменеджмент» про стягнення заборгованості, відповідно до якого з ОСОБА_2 стягнуто суму боргу в розмірі 316 147 523,62 гривні та третейський збір. Додоводи апеляційної скарги про порушення порядку ЗУ «Про третейські суди» при формуванні складу третейського суду, а також, що при ухваленні рішення були вирішенні питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у розгляді справи, є безпідставними виходячи з наступного. Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлення вимог щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб регламентується положеннями Закону України «Про третейські суди». Відповідно до ст.5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду визначаються Регламентом третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (ст.10 Закону). Відповідно до ст. 12 Закону Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше, при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Як вбачається зі змісту договору поруки, укладеного між ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_2, пунктом 6.9 сторони погоди, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного договору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду (ас.ас. 25-27). Спір розглядається одноособово суддею, призначеним Головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» з списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду. Сторони договору підтвердили, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», добре розуміють положення цього регламенту (п. 6.9. Договору поруки від 12.07.2013 року). Згідно з ст.17 Закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Статтею 14 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» встановлено, що формування складу третейського суду в Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому Регламентом або третейською угодою. Зі змісту рішення від 27.03.2017 р. у справі № 09\17 вбачається, що справа за позовом ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_2 розглянута третейським суддею Трубчаніновим С.С., який включений до списку третейських суддів та призначений відповідно до Регламенту Третейського суду. Будь-яких доказів на підтвердження того, що при формуванні складу суду для розгляду вищезазначеної справи не були дотримані вимоги Закону України «Про третейські суди», Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» з боку заявника не надані, а тому доводи, на які посилається заявник у своїй апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги. Колегія суддів вважає необґрунтованими і недоведеними довід заявника про те, що під час розгляду справи за позовом ПАТ «Сбербанк» до ОСОБА_2 були вирішені питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у розгляді справи, оскільки заявник ототожнює поняття «не брали участі у розгляді справи», з поняттям «не були залучені до розгляду справи». Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 повідомлялась про місце і час розгляду справи третейським судом за місцем проживання, однак не з'явилась до поштового відділення для отримання поштової кореспонденції, що підтверджується відповідною інформацією підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Неявка відповідача в судове засідання сама по собі не є підставою для скасування судового рішення. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що їй не було вручено рішення третейського суду, що є предметом оскарження, однак до заяви про скасування рішення третейського суду від 27.03.2017 р. надає таке рішення. Відповідно до ст.389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Суд першої інстанції дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого, суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або у дослідженні яких неправомірно було відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Разом з цим, зазначені вище доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не передбачено ст. 303 ЦПК України.

Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, у апеляційній скарзі не наведено. За своїм змістом апеляційна скарга є аналогічною змісту заяви про скасування рішення третейського суду, яка отримала належну оцінку суду першої інстанції. Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, у апеляційній скарзі не наведено. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді: