Постанова № 70624117, 09.11.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

09.11.2017

Справа № 638/10294/17

Провадження №2-а/638/548/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2017 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Шестака О.І.,

за участю секретаря судового засідання – Гармаш К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, ОСОБА_2 Внутрішніх справ України про перерахунок пенсії,

встановив:

11.07.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ГУ ПФУ у Харківській області, МВС України, в якій просив визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 внутрішніх справ України щодо неповідомлення в Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 р. до 19.06.2017 р.; визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням Постанови Кабінету міністрів України №988 від 11.11.2015 р.; зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії Головного Управління ОСОБА_2 внутрішніх справ України в Харківській області від 19.06.2017 р. №100/35377-2003019988 з перерахованим розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням Постанови Кабінету міністрів України №988 від 11.11.2015 р. та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії за весь період без обмеження розміру пенсії; зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у п’ятнадцятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.11.2015 р. він був звільнений в запас за віком з посади командира взводу з обслуговування стаціонарного посту 3 роти ДПС ОСОБА_3 України в Харківській області – командира взводу. ГУ МВС України в Харківській області складено подання про призначення пенсії від 02.12.2015 р. та з додатками направлено до ГУПФУ. Разом з іншими документами до ГУ ПФУ були направлені грошовий атестат №179 від 06.11.2015 р. і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення від 06.11.2015 р. №361.

Позивач вказує, що на підставі зазначеного подання ГУПФУ призначило йому пенсію за вислугою років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-12), як особі, яка звільнена зі служби, виходячи з розміру 70% грошового забезпечення. Крім того, позивачу встановлена 2 група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач зазначає, що МВС України не проводило перерахунку грошового забезпечення для перерахунку пенсій на підставі ЗУ №900-VIII, а надав завірену належним чином довідку про перерахований розмір його грошового забезпечення до відповідного органу ПФУ, на виконання ЗУ №900-VIII тільки 19.06.2016 р.

ОСОБА_1 вказує, що ГУ ПФУ в Харківській області після отримання довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС у Харківській області від 19.06.2017 р. за №100/35377-2003019988 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, не здійснив перерахунку його пенсії, як пенсіонеру з числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що отримують пенсію на підставі ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

Таку бездіяльність позивач вважає протиправною, оскільки ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 р., з моменту набрання ним чинності підтвердив право колишніх працівників органів внутрішніх справ на перерахунок їх пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій в розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Позивач вважає, що оскільки Постанова КМУ від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» була чинною на момент внесення змін до ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», необхідно здійснити перерахунок з 01.01.2016 р., тобто після набрання чинності Законом від 23.12.2015 р. за №900-VІІІ.

Позивач вказує, що Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою КМУ від 13.02.2008 р. №45, встановлено обов'язок МВС України повідомити Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій.

На підставі викладеного позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в не направленні Пенсійному фонду інформації про підстави перерахунку його пенсії з 01.01.2016 р., як передбачено п. 2 Порядку № 45.

Посилаючись на ст.ст. 49, 63 Закону №2262-ХІІ, позивач вказує, що підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.

Доводи відповідача про те, що постановою КМУ від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» не змінюються оклади, а тому не має підстав для перерахунку пенсії, позивач вважає помилковими, тому як саме цією постановою встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, в зв'язку з чим таке збільшення є безумовною підставою для перерахунку його пенсії, як колишнього працівника міліції.

ОСОБА_1 вказує, що оскільки пенсія йому призначена до 01.01.2016 р., до її розміру не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі викладеного позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії Управління ОСОБА_2 внутрішніх справ України в Харківській області від 19.06.2017 р. за №100/35377-2003019988, без обмеження її граничного розміру і отримання відповідних виплат з урахуванням раніше виплачених сум.

Задля забезпечення ефективного засобу захисту своїх прав, позивач просить застосувати спеціальний контроль за виконанням судового рішення та необхідності зобов'язання ОСОБА_2 внутрішніх справ України подати протягом місяця з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення по даній справі.

Посилаючись на ст. 51 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань пенсійного забезпечення» від 15.07.2015 р., позивач вказує, що оскільки перерахунок розміру його пенсії не проведений з 01.01.2016 р. саме з вини Мніністерства Внутрішніх Справ України і ГУПФУ у Харківській області, його право на зазначений перерахунок не обмежено будь-яким строком.

Посилаючись на п. 10 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», ОСОБА_1 вказує, що він, як інвалід 2 групи звільнений від сплати судового збору.

22.09.2017 р. представник відповідача МВС України подав до суду заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1 і просив в його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на необгрунтованість заявлених вимог.

В обгрунтування заперечень вказав, що відповідно до вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_2 внутрішніх справ України надіслало (повідомило) Пенсійний Фонд України про наявність підстав для перерахунку пенсії (лист МВС від 03.02.2017 №1461/05/22-2017) особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також про готовність уповноважених органів МВС подати до головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі довідок для перерахунку пенсій в порядку і в терміни, визначені законодавством (зазначений лист МВС України також оприлюднено на офіційному сайті ОСОБА_2 внутрішніх справ України за адресою: http://www.mvs.gov.ua/ua/news/5530 Роvidomlennya_pro_pererahunok_pensiy_osobam_ryadovogo_i_nachalnickogo_skladu_organiv_vnutrishnih_sprav.htm).

Представник відповідача вказує, що одночасно про наявність підстав для перерахунку пенсії пенсіонерам з числа колишніх працівників міліції, ОСОБА_2 внутрішніх справ України повідомило ОСОБА_2 соціальної політики України (лист МВС від 03.02.2017 №1545/05/22-2017).

Отже, зазначає представник відповідача, ОСОБА_2 внутрішніх справ України виконало вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, повідомивши про наявність підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії особам із числа колишніх працівників міліції, зокрема, і щодо позивача, який відноситься до осіб зазначеної категорії. Порушення пенсійних прав позивача з боку МВС України – відсутні.

На підставі викладеного представник відповідача вказує, що МВС України діяло на підставі, в межах і у спосіб, що визначені законом.

Представник МВС України вказує, що відповідач заперечує проти пред’явленого позову щодо зобов’язання його надіслати до Пенсійного фонду України інформацію (повідомлення) про зміни в грошовому забезпечені співробітників МВС України для подальшого здійснення перерахунку пенсії безпосередньо ОСОБА_1, оскільки відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, на ОСОБА_2 внутрішніх справ України покладений обов’язок інформування безпосередньо Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії певному колу осіб, а не щодо конкретного пенсіонера органів внутрішніх справ.

Посилаючись на ст. 19 Конституції України, представник МВС України вказує, що суд не може перебирати на себе функції суб’єкта владних повноважень (посадової особи суб’єкта владних повноважень) в реалізації відповідних управлінських функцій і не може зобов’язувати його приймати рішення (вчиняти дії), які не входять до його компетенції.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що інформацію до територіальних органів Пенсійного фонду України щодо конкретних розмірів складових грошового забезпечення, з урахуванням яких повинна бути перерахована раніше призначена пенсія, та відповідну довідку зобов’язаний в даному випадку надавати той територіальний підрозділ ОВС, з якого позивача було звільнено зі служби (після відповідного реагування Пенсійним фондом України на повідомлення МВС України про наявність підстав для перерахунок пенсії особам із числа колишніх міліціонерів).

16.08.2017 р. представник відповідача ГУ ПФУ в Харківській області подав до суду заперечення проти позову і просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

В обгрунтування вказаної вимоги зазначив, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію відповідно ст. 21 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262, обчислену з 07.11.2015 р. на підставі документів, наданих ГУНП в Харківській області.

Посилаючись на Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», представник відповідача вказав, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення об’єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Обов’язок щодо направлення до Пенсійного фонду України документів, на підставі яких здійснюється перерахунок пенсії відповідним категоріям осіб, що мають право на пенсію за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», покладено на МВС України.

Посилаючись на ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668, представник відповідача вказує, що підстав для виплати пенсії позивачу без обмеження її розміру за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. у головного управління немає.

Стосовно виплати пенсії без обмеження її розміру з 01.01.2017 р., представник відповідача, посилаючись на зміни, внесені ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набув чинності з 01.01.2017 р., до ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вказує, що тимчасово, по 31.12.2017 р., максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн.

Позивач в судове засідання 09.11.2017 р. не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 Внутрішніх справ України до суду не з’явився, причину неявки суду не повідомив.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив.

Для повідомлення відповідачів про час і місце слухання справи на останні відомі суду адреси місцезнаходження відповідачів були направлені судові повідомлення.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, ОСОБА_2 внутрішніх справ України було надіслано (повідомлено) Пенсійний Фонд України про наявність підстав для перерахунку пенсії (лист МВС від 03.02.2017 року №1461/05/22-2017).

Порядок перерахунку пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ України урегульовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

Відповідно до п. 1 Порядку, перерахунок раніше призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють в п’ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє в п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Отже, враховуючи вищевикладене, на ОСОБА_2 внутрішніх справ України покладено обов’язок інформування безпосередньо Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії певному колу осіб, а не щодо конкретного пенсіонера органів внутрішніх справ.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповыдно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.ст. 1, 8 Конституції України, Україна є соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права.

В Рішенні від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Складовою верховенства права є правова визначеність, яка, зокрема, знаходить свій вияв у принципі законних (легітимних) очікувань.

Відтак, обґрунтованими (легітимними) сподіваннями особи є очікування можливості ефективного здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі, якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями цих прав.

Згідно ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що орган, який призначив пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії за відповідною заявою.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і іншими нормативно-правовими актами.

Умови і порядок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 регулюються ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 15 розділу XІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про національну поліцію», за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Постановою КМУ від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських Національної поліції» затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських та схеми посадових окладів поліцейських.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015р. за №900-VIII внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст. 63 вказаного закону доповнено новою частиною в такій редакції: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

В рішенні Конституційного Суду України у справі N 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 р., з моменту набрання ним чинності підтвердив право колишніх працівників органів внутрішніх справ на перерахунок їх пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30.01.2007 р. №3-1 (далі - Порядок подання документів).

Відповідно до п. 4 Порядку подання документів, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Аналізуючи категорію «звуження змісту прав і свобод», Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого рішення від 11.10.2005 р. №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: «Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні «показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».

Крім того, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 22.09.2005 р. №5-рп/2005 роз'яснив своє розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч. 3 ст. 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд України вважає, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». При цьому Конституційний Суд України зазначив, що «загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена».

У зв'язку із цим Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України гарантовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09.02.1999 р. №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За принципом верховенства права, що визначений у частині 4 ст. 8 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25.01.2012 р. №3-рп/2012 наголосив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції.

Згідно із п.п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України №911-VIII від 24.12.2015 р., цей Закон набирає чинності з 01.01.2016 р. та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 р.

Враховуючи, що позивач є непрацюючим пенсіонером і пенсія призначена йому до 01.01.2016 р., до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач, Пенсійний Фонд України в Харківській області не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 (шістсот сорок) грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду апеляційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, зі змісту наведеної норми вбачається, що зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення є правом суду.

Суддя вважає можливим зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача – ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 19, 21, 22, 46, 58, 64, 68, 126, 130 Конституції України, ст.ст. 2, 9, 10, 11, 71, 86, 94, 158-167, 183-2, 267 КАС України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про судовий збір», суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, ОСОБА_2 Внутрішніх справ України про перерахунок пенсії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням Постанови Кабінету міністрів України №988 від 11.11.2015 р.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. з урахуванням довідки Ліквідаційної комісії Головного Управління ОСОБА_2 внутрішніх справ України в Харківській області від 19.06.2017 р. №100/35377-2003019988 з перерахованим розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням Постанови Кабінету міністрів України №988 від 11.11.2015 р. і нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії за весь період без обмеження розміру пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у місячний строк (30 днів) звіт про виконання судового рішення.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.

Суддя: