Рішення № 70623743, 21.11.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Потапенко Р.Р.

Доповідач - Лозко Ю.П.

Справа № 420/17/17

Провадження № 22ц/782/747/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого Лозко Ю.П.

суддів: Єрмакова Ю.В., Орлова І.В.

за участю секретаря: Єгорової О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, в інтересах держави в особі: Новопсковської селищної ради Луганської областіна рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 02 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новопсковської селищної ради Луганської області про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з 01 лютого 2005 року вона мешкає у житловій квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1. Будинок, в якому розташована спірна квартира перебуває на балансі орендного підприємства «Новопсковський агрострой». На час звернення до суду з даним позовом вона продовжує проживати у вказаній квартирі, добросовісно, безперервно та безтитульно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном більше десяти років, дбає про спірне житло, підтримує його в належному стані, робить поточні ремонти та сплачує комунальні послуги, тому у відповідності до вимог ст. 344 ЦК України просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на зазначену вище квартиру.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 02 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Новопсковської селищної ради Луганської області про визнання права власності за набувальною давністюзадоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

В жовтні 2017 року Старобільською місцевою прокуратурою Луганської області, в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Луганської областіподана апеляційна скарга в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції не встановлені всі обставини, які мають значення для справи, порушенні норми матеріального та процесуального права, апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції від 02 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;6) як розподілити між сторонами судові витрати;7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ч.3 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судова колегія вважає, що судом вказані вимоги закону не виконано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач з 01 лютого 2005 року проживає у спірній квартирі, дбає про її належний стан, сплачує комунальні платежі, що в сукупності свідчить про добросовісне, відкрите та безперервне володіння квартирою і не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, тому є підстави для задоволення позову на підставі ст. 344 ЦК України.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов помилково, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Тобто, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі. Отже, встановлення власника майна є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Так, предметом позову є спірне нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1

Докази щодо реєстрації спірного об'єкту нерухомості у встановленому законом порядку і належності спірного об'єкту нерухомості відповідачу або будь якій особі на праві власності, баланс держателем якого було ТОВ «Новопсковський Райагробуд», що припинено, на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 04.12.2008 року у зв'язку з визнанням банкрутом, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, зі змісту відповіді Новопсковської селищної ради стм Новопсков Луганська область, вбачається, що за період з 01.01.2001 року по теперішній час, за адресою АДРЕСА_1 ніхто не проживав та не був зареєстрований. Рішення щодо надання спірному приміщенню номеру не приймались, оскільки воно не переводилось у житлове.

У пунктах 11,13 постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз'яснено, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

З урахуванням вказаних норм та обставин встановлених по справі, колегія суддів доходить висновку, що оскільки предметом спору у справі є право власності на вказаний вище спірний об'єкт нерухомості, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, а за положеннями ст. 344 ЦК право власності може бути визнано тільки на нерухоме майно, яке прийнято до експлуатації і зареєстровано у встановленому законом порядку, тому суд дійшов хибного висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки в даному випадку дія статті 344 ЦК України на правовідносини що виникли між сторонами не розповсюджується.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні рішення було порушено вимоги матеріального та процесуального права, тому рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Новопсковської селищної ради Луганської області про визнання права власності за набувальною давністю.

Виходячи з документально підтверджених судових витрат, колегія суддів відповідно до вимог ст.88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь Новопсковської селищної ради судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 853,47 грн., оскільки саме цей розмір підлягав сплаті на час звернення з апеляційною скаргою, проте апелянтом сплачено судовий збір у сумі 1760 грн., тому зайво сплачений судовий збір у сумі 906,53 грн. підлягає поверненню останньому.

Керуючись ст.ст.88, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Луганської задовольнити.

РішенняНовопсковського районного суду Луганської області від 02 лютого 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Новопсковської селищної ради Луганської області про визнання права власності за набувальною давністювідмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 853,47 гривень на розрахунковий рахунок Новопсковської селищної ради Луганської області №35410004037947; банк платника: ГУ ДКСУ у Луганській області; МФО 804013; ЄДРПОУ 04335594.

Повернути Новопсковській селищній раді Луганської області зайво сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 906,53 гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді: