Рішення № 70621210, 27.11.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/710/17

Провадження № 22-ц/779/1528/2017

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю. Д.

Суддя-доповідач Матківський

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів: Малєєва А.Ю., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду від 10 серпня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2017 року позивач звернулася в суд із даним позовом та просила ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1500 гривень та 750 гривень витрат на правову допомогу.

Вимоги позивач обгрунтувала тим, що з відповідачем проживала у цивільному шлюбі з 2011 року. Від спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3, 10.09.2013 року, яка знаходиться повністю на її утриманні. Відповідач від виконання батьківського обов’язку ухилявся, тому звернулася в суд про стягнення аліментів.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2014 року на її користь стягнуто по 550 гривень аліментів щомісячно.

На даний час у зв’язку із підвищенням цін розмір визначених аліментів є недостатнім для матеріального утримання дитини, а відповідач добровільно допомоги не дає, аліменти сплачує несвоєчасно, приховує дійсний заробіток.

Рішенням Галицького районного суду від 10 серпня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі, збільшивши їх до 1500 гривень на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 10 травня 2017 року та до досягнення повноліття.

Припинено з 10 травня 2017 року стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2014 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 750 гривень та на користь держави 640 гривень судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про стягнення 750 гривень щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3, а у стягненні 750 гривень витрат на правову допомогу відмовити.

Апелянт у скарзі зазначає, що суд не врахував вимог ст.ст. 180, 182 СК України, зокрема, що обов’язок по утриманню дітей покладається на обох батьків однаковою мірою та, що в нього на утриманні перебувають двоє непрацездатних батьків та сплачує аліменти на утримання інших малолітніх дітей – Дмитра, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Анни ІНФОРМАЦІЯ_3.

Умовами та підставами збільшення розміру аліментів, відповідно до ч.1 ст. 192 СК України, є зміна матеріального або сімейного стану, поліпшення або погіршення стану здоров’я платника або одержувача аліментів. Однак, позивач не надала суду жодних передбачених законом доказів, які б давали підстави для збільшення розміру аліментів. Суд першої інстанції не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів у розмірі 1500 гривень щомісячно, не врахував прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, який є рівнозначним обов’язком для обох батьків в рівних частках для утримання дитини.

Крім цього, суд помилково стягнув з нього 750 гривень витрат на правову допомогу, які не підтверджуються належними доказами. Копія квитанції не доводить, що така допомога надана саме в цій справі, а розрахунку витрат на правову допомогу позивач суду не надала.

Судом також помилково визначено стягнення розміру аліментів з дня пред’явлення позову, оскільки таке стягнення проводиться з часу набрання рішенням законної сили.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Галицького районного суду 17 грудня 2014 року з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, 10 вересня 2013 року, в розмірі по 550 гривень щомісячно до досягнення повноліття.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та збільшуючи розмір стягуваних аліменти з 550 гривень до 1500 гривень щомісячно на утримання дитини до досягнення нею повноліття, суд першої інстанції дійшов висновку, що аліменти в розмірі 550 грн. на дитину, які підлягають сплаті відповідачем, на даний час є недостатніми для забезпечення рівня життя дитини, її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Колегія суддів в повній мірі із таким висновком погодитись не може та вважає, що суд, правильно визначив, що відповідач зобов’язаний утримувати свою дитину, вірно встановив вид аліментів однак визначаючи його розмір не врахував вимоги ст. 182 СК України.

Відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів, згідно вимог ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що у відповідача відсутній постійний заробіток, доказів отримання стабільного доходу не має, за виконавчими документами сплачує аліменти на неповнолітнього сина та малолітню дочку згідно рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2012 року.

Колегія суддів вважає, що враховуючи матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей з відповідача доцільно стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде справедливим по відношенню до сторін.

Крім цього, згідно роз’яснення у постанові Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Тому стягнення аліментів з часу звернення позивачем до суду, а також припинення їх стягнення за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2014 року є помилковим.

Доводи апелянта про те, що копія квитанції про оплату позивачем 750 гривень за правову допомогу є неналежним доказам є необгрунтованим, оскільки на а.с. 9 є оригінал квитанції, у якій зазначено всі необхідні реквізити, найменування та вартість послуги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно досліджено обставини справи, зібраним доказам не дана належна правова оцінка, тому рішення суду в частині визначення розміру аліментів, часу стягнення аліментів у збільшеному розмірі та припинення стягнення аліментів за попереднім рішенням суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду від 10 серпня 2017 року в частині визначення розміру аліментів, часу стягнення аліментів та припинення стягнення аліментів за попереднім рішенням суду змінити.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі, у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень на утримання доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, але не менше, як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Припинити стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2014 року з дня набрання цим рішенням законної сили.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді: А. Ю. Малєєв

ОСОБА_4