Ухвала суду № 70621152, 27.11.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/696/17

Провадження № 22-ц/779/1668/2017

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Сегін І.Р. І. Р.

Суддя-доповідач Малєєв

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого – Малєєва А.Ю.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря – Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури, що діє в інтересах держави, на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на земельний пай,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, в межах земельної ділянки площею 0,85 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ІФ №017586, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №586, виданого на ОСОБА_3, який помер 19.04.1998.

Заступник керівника Коломийської місцевої прокуратури, що діє в інтересах держави, на вказане рішення подав апеляційну скаргу з наступних мотивів:

1. Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку видано 23.06.1999 – після смерті 19.04.1998 ОСОБА_3 Зі смертю останнього його правоздатність припинена, тому видача на його ім’я правовстановлюючих документів є неправомірною

2. Відсутність державного акта на землю у спадкодавця, а також не здійснення ним визначеної юридичної процедури, підтверджує, що у спадкодавця право власності на земельну ділянку не виникло.

3. Спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, оскільки за життя не отримав державного акта ані фактично, ані не здійснив певну процедуру оформлення права власності.

4. Відтак, позивачка ОСОБА_1 не могла успадкувати спірну земельну ділянку на праві власності.

5. Суд не встановив істотні обставини справи: чи мав право до настання смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай), чи мав відповідний сертифікат на пай, чи передавалось йому право власності на земельний пай?

6. Відповідач ОСОБА_2 сільська рада не вживала жодних заходів щодо скасування державного акту, виданого на померлого, що можна розцінювати як бездіяльність сільської ради.

7. Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року порушено інтереси держави.

Просить скасувати рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта – прокурор Хомин М.В. вимоги апеляційної скарги підтримала, просила її задоволити з наведених у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечила. Подала письмове заперечення. Вказала, що апелянт помилково посилається на те, що даним рішенням суду їй надано право власності на земельну ділянку згідно державного акту, виданого після смерті батька, оскільки рішенням суду визнано право власності на земельну частку (пай), яку ОСОБА_3 одержав в передбаченому законом порядку. Стверджує, що рішення сільської ради було видано їй з архіву, однак зазначено, що списки сертифікатів на збереження в архівний відділ не передавалися. Зі слів апелянтки, списки про видачу сертифікатів в сільській раді відсутні. Зі слів апелянтки, батько сертифікат отримав, однак на даний час сертифікат не зберігся. Зіслалась на архівну довідку від 02.11.2017, за змістом якої були перевірені списки громадян, які мають право на отримання земельної частки (паю), де її батькові ОСОБА_3 під №586 було надано право на отримання земельної частки (паю) згідно сертифікатів. Апелянтка зазначила, що належний батькові пай знаходиться в оренді, однак орендна плата за користування паєм не сплачується.

Просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

За наслідками розгляду апеляційний суд вважає за належне апеляційну скаргу відхилити, а рішення – залишити без змін з таких міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, враховуючи приписи ст. 328, 392, ч. 1 ст. 1217, ст. 1218, ч.1, ч.5 ст.1268, ч.1 ст. 1297 ЦК України, ч.2, 3, 5 ст.158 ЗК України, дійшов обґрунтованого висновку, оскільки: з 19.04.1998 (дня смерті ОСОБА_3Ю.) в управління спадковим майном вступила позивачка ОСОБА_1, яка веде догляд за спадковим майном; спірну земельну ділянку ОСОБА_3 передано у приватну власність на підставі рішення сільської ради від 18.06.1999; заповіт від імені померлого ОСОБА_3 в сільській раді не посвідчувався, а після його смерті спадкова справа в державній нотаріальній конторі не заведена; державною нотаріальною конторою позивачці відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

За змістом ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Приписами ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

ОСОБА_4 матеріалів справи, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,85 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради (далі – спірна ділянка), видано 23.06.1999 на ім’я ОСОБА_3 (а.с. 5). Довідкою ОСОБА_2 сільської ради від 03.06.2016 № 770 також підтверджено, що спірна земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_3 (а.с. 6). ОСОБА_3 – батько позивачки у справі (а.с. 7 – свідоцтво про народження) помер 19.04.1998 (а.с. 4 – свідоцтво про смерть). ОСОБА_4 Довідки Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори від 26.07.2017 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена (а.с. 17). Постановою Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори від 06.04.2017 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 14). ОСОБА_4 Довідки ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_1 з дня смерті ОСОБА_3 вступила в управління спадковим майном (а.с. 6).

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, Державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку видано 23.06.1999 на ім’я ОСОБА_3 після його смерті (19.04.1998). Саме у зв'язку з цією обставиною нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку.

Однак, Державним актом на право власності на земельну ділянку підтверджено, що спірна земельна ділянка була виділена в натурі на місцевості з визначенням меж та площі, що було здійснено на підставі сертифікату на земельну частку (пай). Відповідне рішення про проведення паювання на території сільської ради виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради було прийнято 29.08.1995 (за життя померлого в 1998 році ОСОБА_3Ю.). ОСОБА_4 зі Списку громадян, які мають право на отримання земельної частки (паю) із земель товарного сільськогосподарського виробництва, які передано громадянами ФГ «Успіх» Снятинського району с. Балинці, ОСОБА_3 присвоєно порядковий №586. ОСОБА_4 Довідки Архівного відділу від 02.11.2017 списки громадян, які мають право на отримання сертифікатів на землю в межах середньої земельної частини на збереження не передавались.

На час розгляду справи спірна земельна ділянка є сформованою та виділеною в натурі. При цьому сертифікат на право на земельну частку (пай) вичерпав свою дію, оскільки земельну частку (пай), право власності на яку мав померлий ОСОБА_3, виділено в натурі (на місцевості), що підтверджується Державним актом на право приватної власності на спірну земельну ділянку (пай). Відтак, оскільки ОСОБА_3 за життя набув право власності на земельний пай, земельна ділянка була виділена в натурі, а тому вона входить до складу його спадщини.

На час розгляду справи позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_3, що не заперечується сторонами по справі (довідки сільської ради на а.с. 6 та нотаріальної контори на а.с. 17 ).

Крім того з матеріалів справи вбачається, що на час звернення з позовом до суду Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,85 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради (далі – спірна ділянка), видано 23.06.1999 на ім’я ОСОБА_3 (а.с. 5) не скасований, не оскаржений в установленому законом порядку, не визнано недійсним.

ОСОБА_2 сільська рада позов визнала і не заперечувала проти його задоволення (а.с. 13). Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що судом першої інстанції також вірно враховано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що спадкові права позивачки підлягають захисту, оскільки вона позбавлена можливості оформити право на спадкове майно, належне її померлому батьку, в нотаріальному порядку.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за належне апеляційну скаргу відхилити, а законне і обґрунтоване рішення першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури, що діє в інтересах держави, – відхилити.

Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2017 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: Р.Й. Матківський

ОСОБА_5