Постанова № 70620596, 22.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 909/486/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Білошкап О.В., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на ухвалу та постановугосподарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017

у справі№ 909/486/14 за заявою Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській областідоПриватного підприємства "ТОММЕТАЛ" пробанкрутстволіквідаторСтрельніков В.В.

В судове засідання представники не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Волинської області від 19.02.2015 визнано банкрутом Приватне підприємство "ТОММЕТАЛ", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута Стрельнікова В.В.

Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Стрельніковим В.В. подано 30.03.2016 до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута від 31.03.2016 (т.4 а.с. 108-250)

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 (суддя Булка В.І.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Приватного підприємства "ТОММЕТАЛ", ліквідовано юридичну особу - Приватного підприємства "ТОММЕТАЛ"; провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "ТОММЕТАЛ" припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 (колегія суддів: Гриців В.М., Малех І.Б., Михалюк О.В.) апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016, справу направити до господарського суду Івано-Франківської області на стадію ліквідаційної процедури.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, зокрема: ст.ст.42, 43 ГПК України, ст.ст.41, 42, 46, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Частиною 2 ст.46 Закону передбачено, що якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно ч.4 ст.46 Закону у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Суд першої інстанції, затверджуючи звіт ліквідатора ПП "Томметал" від 31.03.2016 виходив з того, що ліквідатором банкрута належним чином проведена ліквідаційна процедура, проведено ряд дій по виявленню майнових активів боржника, майнових прав банкрута, зокрема, ліквідатором направлено запити та отримано відповіді від наступних установ та організацій: Управління Держкомзему у Калуському районі (відповідь від 02.07.2014), відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Калуського МУЮ ( витяг з реєстру від 08.07.2014); УДАІ УМВС в Івано-Франківській області (відповідь від 03.07.2014); Калуської ОДПІ (відповідь від 07.07.2014), Держінспекція сільського господарства в Івано-Франківській області (довідка від 04.07.2014). Крім того, судом зазначено, що після проведення інвентаризації майна боржника, виявлене ліквідатором майна було продане на аукціоні, кошти, що надійшли на ліквідаційний рахунок банкрута склали суму 892469,42 грн. За рахунок цих коштів: задоволено вимоги забезпечених кредиторів АТ "Брокбізнесбанк" 40200,00 грн., ПАТ КБ "Приватбанк" - 632000,00 грн., здійснено покриття витрат в ліквідаційній процедурі - 220269,42 грн. Зборами кредиторів від 01.03.2016 прийнято рішення про схвалення звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Судом зазначено, що у зв'язку з недостатністю майна у банкрута вимоги кредиторів вважаються погашеними, а підприємство підлягає припиненню.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ліквідаційний баланс, звіт та додані до нього документи свідчать про відсутність у банкрута іншого будь-якого майна, необхідного для задоволення вимог виявлених кредиторів та продовження здійснення господарської діяльності банкрута, а оскільки банкрутом припинено господарську діяльність і діяльність підприємства неможлива через відсутність активів, банкрут підлягає ліквідації.

За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32- 34, 43, 82, 84, 101 ГПК, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при розгляді справи, крім того при здійсненні апеляційного розгляду суд повинен навести доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів, викладених заявниками апеляційної скарги.

В матеріалах справи наявний звіт ліквідатора ПП "Томметал" від 31.03.2016 містить інформацію, що згідно балансових звітів за 3 роки до порушення провадження у справі про банкрутство дебіторська заборгованість виросла з 2639 тис. грн. до 2763,7 тис. грн. В постанові господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2015 також встановлено наявність дебіторської заборгованості банкрута. В той же час, у цьому ж звіті ліквідатора від 31.03.2016 (т.4 а.с. 109-112) зазначено, що ним проведено аналіз фінансового становища боржника, згідно балансу за 2014 рік та станом на 01.01.2015 дебіторської заборгованості у банкрута не виявлено.

Отже, звіт ліквідатора містить протилежні висновки щодо наявності/ відсутності дебіторської заборгованості, яка в даному випадку є активом банкрута і могла бути продана під час ліквідаційної процедури.

З заяви ПАТ "Брокбізнесбанк" про визнання грошових вимог до боржника вбачається, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банком прийнято договір застави майнових прав на кошти за контрактами з контрагентами №4183/1 від 07.04.2008 (т.1-г а.с. 33).

Однак, наведене вище не знайшло свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі та судових рішеннях, хоча банк в апеляційній скарзі зазначав про те, що предметом цього договору виступають майнові права на грошові кошти, які боржник має отримати згідно з договорами купівлі-продажу.

Таким чином, судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, залишено поза увагою те, що ліквідатором не вжито належних заходів щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, які необхідні для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.7 ст.41 Закону під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Заявником касаційної скарги зазначено про те, що згідно довідки №10/09-6-18-09 від 07.07.2014 Калуської ОДПІ у банкрута наявні 10 розрахункових рахунків, АТ "Брокбізнесбанк" закрито три рахунки банкрута, втім жодної інформації про закриття семи рахунків, а також наявності чи відсутності на них грошових коштів ліквідатор в своєму звіті не зазначає. З поданого звіту не вбачається, що документи, які належать боржнику були передані ліквідатором до архівної установи. Довідка про прийняття документів архівною установою відсутня в матеріалах справи.

Згідно вимог ст.1117 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, втім, зазначені банком обставини наявності/ відсутності відкритих рахунків боржника, передання чи непередання ліквідатором документів до архівної установи не знайшли свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі, а суди в порушення ст.ст. 42, 43 ГПК України та ч.7 ст.41 Закону не зазначили про виконання чи невиконання ліквідатором банкрута вимог Закону щодо закриття ним рахунків, виявлених при проведенні ліквідаційної процедури, зверненні ліквідатора з заявою до банку про закриття рахунків, передання документів на зберігання до архівної установи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що суди при розгляді звіту ліквідатора, припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для затвердження звіту ліквідатора та припинення банкрута, оскаржувана ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 підлягають скасуванню, а справа - направленню на розгляд до господарського суду Івано-Франківської області на стадію ліквідаційної процедури.

При повторному розгляді звіту та ліквідаційного балансу банкрута судам слід врахувати наведене вище, перевірити вжиття ліквідатором належних заходів щодо пошуку та повернення майнових активів банкрута, виконання ним всіх вимог ч.1 ст.46 Закону, та з урахуванням всіх обставин справи прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 у справі № 909/486/14 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Івано-Франківської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суддів.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді О.В. Білошкап

С.В. Куровський