Ухвала суду № 70616101, 28.11.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

28.11.17 Справа № 907/580/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

за участі представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на постанову Господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2017 року у справі №907/580/17 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 30 серпня 2017 року у справі №907/580/17 порушив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс у порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у редакції чинній з 18 січня 2013 року; увів мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Господарський суд Закарпатської області постановою від 18 вересня 2017 року у справі №907/580/17 визнав товариство з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Промислова,1, код ЄДРЮОФОПтаГФ 00903819) банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру в межах строку, передбаченого ч.1 ст.37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; призначив ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс, м.Виноградів голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_3 (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Промислова,1); зобов'язав ліквідатора до 22 листопада 2017 подати суду реєстр вимог кредиторів та вжити усі необхідні заходи щодо належного здійснення ліквідаційної процедури банкрута.

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» не погоджуючись із постановою, подало апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2017 року у справі №907/580/17 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс. Вважає постанову незаконною та такою, що винесене із порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції порушив права ПАТ «Ощадбанк» як кредитора. Щодо права на оскарження ухвали зазначає, що перебуває у матеріальних правовідносинах із боржником, що надає право на апеляційне оскарження, незважаючи на те, що апелянт не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції. Зазначає підставами укладені з боржником: договір кредитної лінії №300910 від 20 вересня 2010 року та у забезпечення виконання цих зобовязань, укладені договори забезпечення (іпотечний договір від 30 вересня 2010 року, договір застави обладнання від 30 вересня 2010 року, договір застави транспорту від 30 вересня 2010 року, а також договори поруки, які в поточний момент є чинними). Крім того, зазначає справи, які розглядаються Господарським судом Закарпатської області, а саме: №907/475/16 про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, шляхом набуття їх у власність банку; №907/425/16 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій судом задоволено позов банку; №907/595/17 про визнання поруки за договором поруки №250311-п1 припиненою; №907/555/17 про визнання виконавчого напису, вчиненому на одному із договорів застави, таким, що не підлягає виконанню, у якій судом задоволено позов банку; №907/553/17 про визнання виконавчого напису, вчиненому на одному із договорів застави, таким, що не підлягає виконанню; №907/554/17 про визнання виконавчого напису, вчиненому на одному із договорів застави, таким, що не підлягає виконанню. Також, згадує, що у матеріалах справи повинні бути наявні докази звернення із кредиторськими вимогами банку до боржника.

21 листопада 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс надіслало клопотання про припинення апеляційного провадження у справі №907/580/17 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на постанову Господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2017 року з підстав відсутності права на апеляційне оскарження, адже на день подання апеляційної скарги ПАТ «Ощадбанк» не набув статусу учасника процесу - кредитора.

Про розгляд справи учасників провадження у справі повідомлено належним чином.

У судовому засіданні представник ПАТ «Ощадбанк» апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Представник боржника вважає апеляційну безпідставною, а оскаржену постанову суду законною, обгрунтованою і такою, що не порушує права і охоронювані законом інтереси апелянта.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», матеріали справи, заслухав пояснення представників і вважає, що провадження з розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2017 року у справі №907/580/17 слід припинити з таких підстав.

Предметом апеляційного оскарження є постанова Господарський суд Закарпатської області від 18 вересня 2017 року у справі №907/580/17, якою суд визнав товариство з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Промислова,1, код ЄДРЮОФОПтаГФ 00903819) банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру в межах строку, передбаченого ч.1 ст.37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; призначив ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс, м.Виноградів голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_3 (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Промислова,1); зобов'язав ліквідатора до 22 листопада 2017 подати суду реєстр вимог кредиторів та вжити усі необхідні заходи щодо належного здійснення ліквідаційної процедури банкрута.

Приписами частини першої статті 91 ГПК України передбачено право на апеляційне оскарження судового рішення, що не набрало законної сили особою, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

За змістом частини 6 статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За визначенням статті 1 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) субєкта підприємницької діяльності боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Кредитор це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Пленум Вищого господарського суду України у п.5-2 постанови від 17 травня 2011 року N7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» розяснив, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

За змістом частини 6 статті 23 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Вищий господарський суд України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №909/870/16 та у постанові від від 26 жовтня 2016 року у справі №909/386/16 роз»яснив, що виходячи із положень ч. 2 ст. 4-1, ст.ст. 22, 91 ГПК України та норм ст. 1 Закону про банкрутство правовий статус особи, як такої, що має кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство відрізняється, в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство, від процесуального статусу цієї ж особи, як сторони або учасника провадження у справі про банкрутство, що має та користується відповідними процесуальними правами, визначеними, зокрема, нормами ст.ст. 22, 91, 106 ГПК України.

Статтею 95 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлюються особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, а саме: кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у силу приписів статті 95 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» особа може набути статусу кредитора учасника провадження у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Відтак, на дату прийняття оскаржуваної постанови публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» не набуло процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі №907/580/17 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Виноградівський райагротехсервіс.

За таких обставин не існує правового зв'язку між ПАТ Державний ощадний банк України і учасниками провадження у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України належними і допустимими доказами не обґрунтувало і не довело, що оскаржуваним рішенням суду порушено його права, чи суд вирішив питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі.

Ураховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 86 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на постанову Господарського суду Закарпатської області від 18 вересня 2017 року у справі №907/580/17.

Головуючий суддяВ.М. Гриців

суддяЛ.Л. Давид

суддяГ.Т. Кордюк