Постанова № 70616048, 23.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р. Справа№ 910/11724/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тарасенко К.В.

при секретарі Даниленко Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бородкін Д.І. - за довір. №193/1977 від 28.07.2017р.

Саленко В.Ю. - за довір. № 290-06/17 від 23.11.2017р.

відповідача 1: Маслянікова В.В. - за довір. № 225-КМГ-4006 від 20.11.2017р.

відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017р.

у справі №910/11724/17 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря"

до 1) Київської міської ради

2) Дочірнього підприємства "Альтернатива"

про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради №973/1977 від 23.11.2017, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2017р. зупинено провадження у справі № 910/11724/17 до одержання результатів експертизи.

Не погоджуючись з ухвалою суду Публічне акціонерне товариство "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/11471/17 про зупинення провадження, а справу передати до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірної ухвали.

Так, апелянт у своїй скарзі як на підставу посилався, на те, що призначення судової експертизи з одночасним зупиненням провадження по справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта.

Також на думку апелянта, господарський суд першої інстанції замість дослідження доказів по суті спору, суд призначив будівельно-техніну експертизу з приводу достовірності відомостей Державного реєстру прав, хоча ці відомості не є предметом спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2017р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Майданевич А.Г., Тищенко О.В.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2017р. у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи, за результатом якого обрано суддю Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017р. у справі № 910/11724/17 у зазначеному складі суддів апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 23.11.2017р.

У судовому засіданні 23.11.2017р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017р. у справі №910/11724/17 про зупинення провадження скасувати, справу передати для розгляду по суті Господарському суду міста Києва.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 23.11.2017р. заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі позивача, просив суд відмовити в її задоволенні, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017р. у справі №910/11724/17 залишити без змін.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача 2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності представників відповідача 2 є можливим.

Частиною шостою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 року по справі № 910/11724/17 зупинено провадження по справі до закінчення експертних досліджень і одержання результатів експертизи , призначеною ухвалю Господарського суду міста Києва від 24.10.2017р. по справі № 910/11724/17.

Апелянт, оскаржуючи ухвалу про зупинення, зазначає в апеляційній скарзі про безпідставність зупинення провадження по справі, у зв'язку з відсутністю обґрунтування призначення судової експертизи. Крім того, судом замість дослідження доказів по суті спору, призначено будівельно-техніну експертизу з приводу достовірності відомостей Державного реєстру прав, хоча ці відомості не є предметом спору, тому не має потреби у спеціальних знаннях для встановлення, фактичних даних, які б входили до предмета доказування.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи апелянта, більш стосуються підстав призначення експертизи, а не зупинення провадження у справі.

Пунктами 2, 3, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 року передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 65 та п. 1 ч. 3 ст. 79 ГПК України судову експертизу може бути призначено судом як в порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду. Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Суд першої інстанції, враховуючи, що для вирішення справи по суті, необхідно встановити чи належить склад зберігання ЗММ, розміщений на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул.. Лугова, 1-А , позначений на схематичному плані під літерою "Ф" (реєстраційний номер 399652180000), до об'єктів нерухомого майна, господарський суд міста Києва вважає за необхідне призначити судову будівельно-технічну експертизу, доручивши її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Тобто, судом було враховано всі обставини справи, а також невідповідність доводів сторін, які суперечать один одному, отже з метою встановлення дійсності господарським судом першої інстанції призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до п. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» «ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з ч. 5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження».

Згідно з п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Як вже зазначалося вище, за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження по справі у випадку призначення судової експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Колегія суддів зазначає, що зупиняючи провадження у справі на час проведення призначеної ним експертизи, господарський суд вчинив дії у межах наданих йому законом повноважень.

Слід зазначити, що апелянт, вимагаючи скасувати оскаржувану ухвалу, посилається на практику Вищого господарського суду України, в якій говориться, що висновок про призначення судової експертизи та висновок про зупинення провадження у справі перебуває у нерозривному зв'язку один з одним, а отже оскаржувана ухвала підлягає розгляду і в частині призначення судової експертизи, і в частині зупинення провадження у справі, та відповідно можуть бути скасовані повністю.

Колегія суддів враховує, що практика Вищого господарського суду України суперечить п. 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» в частині оскарження ухвали про призначення судової експертизи.

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що ухвала про призначення експертизи може бути оскаржена, проте, лише у зв'язку з виключними обставинами, а саме, відсутністю підстав для призначення такої експертизи, тобто її безпідставністю. Вирішувати наявність таких підстав має суд першої інстанції з урахуванням обставин справи.

Якщо суд з метою встановлення обставини, як у даному випадку, приймає рішення про необхідність проведення експертизи, тобто така експертиза встановлює, уточнює або підтверджує обставини в рамках предмету спору, то вважати її безпідставною не можна.

При цьому, у випадку призначення експертизи, яка не має значення для вирішення справи, якщо вона не встановлює, не уточнює або не підтверджує необхідні для вирішення в рамках предмету спору обставини, вона може бути скасована. Тобто, якщо експертиза жодним чином не впливає на предмет розгляду справи та не направлена на встановлення відповідних обставин в рамках предмету спору, а є свідомим затягуванням судового процесу, що порушує право сторони на судовий захист у розумний строк.

Проте, вище встановлено, що призначення експертизи було обґрунтованим та направленим на встановлення дійсних обставин, а отже доводи апеляційної скарги щодо недоцільності призначення судової експертизи, і, як наслідок, зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції відхиляє.

З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про призначення експертизи.

Стосовно ж визначення кола питань, поставлених місцевим господарським судом на вирішення експерта колегія суддів зазначає, що відповідно до норм ч. 2 ст. 41 ГПК України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом; остаточне ж коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Отже, виходячи з викладених норм, заперечення питань, постановлених господарським судом для роз'яснення судовим експертом не є правовою підставою для скасування ухвали про призначення судової експертизи у господарській справі.

Стосовно заперечення Позивачем оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі апеляційний суд зазначає про наступне.

Нормами п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Отже, у разі наявності встановлених законодавцем підстав для застосування господарським судом права під час здійснення провадження у господарській справі (що мало місто на підставі вказаної норми згідно оскаржуваної ухвали) посилання на незаконність застосування судом такого права суперечить наведеній нормі законодавства.

Отже, оскільки за нормами ст. 41 ГПК України для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, а тому призначення у цій справі судової експертизи з направленням матеріалів до судово-експертної установи є обґрунтованою та законодавчо встановленою підставою для зупинення провадження у такій справі.

У зв'язку із наведеним слід зазначити, що скаржником не спростовано законність оскаржуваної ухвали місцевого суду про зупинення провадження у справі.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам принципів справедливості, розумності та добросовісності, оскільки спрямована на встановлення усіх обставин справи в їх сукупності, перевірки їх належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а також встановлення обсягу дійсних прав та обов'язків сторін в контексті спірних правовідносин.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду від 24.10.2017р. про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017р. у справі №910/11724/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № №910/11724/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.Г. Майданевич

К.В. Тарасенко