Рішення № 70615154, 28.11.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2017 р. Справа № 918/86/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши в матеріалах справи про банкрутство Приватного підприємства "Фламінго-Тойс"

позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон"

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Фламінго-Тойс"

про стягнення грошової компенсації за неправомірне використання об"єкта права інтелектуальної власності

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з"явився

від відповідача: представник ОСОБА_2

від кредиторів: ДФС у Рівненській області:ОСОБА_3, від ПАТ "Приватбанк"-ОСОБА_4

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон" (надалі Позивач, Товариство, ТзОВ "Оріон") звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Фламінго-Тойс" (надалі Відповідач, Підприємство, ПП "Фламінго-Тойс") в якому просить стягнути з останнього грошову компенсацію за неправомірне використання обєкта права інтелектуальної власності у розмірі 145 000 грн. (сто сорок пять тисяч гривень) 00 коп..

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що він на підставі ліцензійної угоди від 01 листопада 2013 року, укладеної з ОСОБА_5 (власник патенту), набув у власність виключні майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок «Іграшка-автомобіль для катання дітей «Оріоша», що виникають за патентом України на промисловий зразок № 24960, в тому числі шляхом виготовлення виробів, що захищені Патентом, пропонування їх для продажу, продаж, експорт та імпорт виробів, їх рекламування, зберігання та інші права. Однак Відповідач виробив та реалізовував іграшку дитячу пластмасову "Автошка", яка містить усі суттєві ознаки основного варіанта іграшки-автомобіля для катання дітей «Оріоша».

До винесення рішення зі спору представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог в якій просить стягнути з Відповідача грошову компенсацію за неправомірне використання обєкта права інтелектуальної власності у розмірі 32 000, 00 грн..

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відтак, заява представника Позивача приймається судом до розгляду, а предметом спору є вимога про стягнення з Відповідача грошової компенсації за неправомірне використання обєкта права інтелектуальної власності у розмірі 32 000, 00 грн..

Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав, представник його в судовому засіданні проти вимог Позивача заперечив пославшись на їх недоведеність та необгрунтованість.

Представник Позивача в судове засідання не з"явився, натомість подав клопотання про відкладення розгляду в зв"язку з пізнім отриманням судової повістки та неможливістю з"явитися в судове засідання у зв"язку з віддаленістю місця розгляду справи.

Клопотання Позивача не підлягає задоволенню, так як суд явку представника Позивача в судове засідання не визнавав обв"язковою і наявні в справі матеріали надають можливість розглянути справу без участі представника Позивача.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

На підставі ліцензійної угоди від 01 листопада 2013 року, укладеної між ОСОБА_5 (власник патенту) та ТОВ «Оріон» (правонаступник), Позивач набув у власність виключні майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок «Іграшка-автомобіль для катання дітей «Оріоша», що виникають за патентом України на промисловий зразок № 24960, в тому числі шляхом виготовлення виробів, що захищені Патентом, пропонування їх для продажу, продаж, експорт та імпорт виробів, їх рекламування, зберігання та інші права.

У серпні 2013 року в місті Харків на ринку Барабашова робітником ТОВ «Оріон» була придбана іграшка дитяча пластмасова «Автошка», яка містить усі суттєві ознаки основного варіанта іграшки-автомобіля для катання дітей «Оріоша». На етикетці іграшки "Автошка» зазначено, що її виробляє ПП «Фламінго-Тойс».

У квітні 2016 року в місті ОСОБА_2 на ринку «Сьомий кілометр» робітником ТОВ "Оріон" була придбана іграшка дитяча пластмасова «Автошка», яка містить усі суттєві ознаки основного варіанта іграшки-автомобіля для катання дітей «Оріоша». На етикетці іграшки «Автошка» зазначено, що її виробляє ПП «Фламінго-Тойс».

14 серпня 2013 року ТОВ «Патентно-адвокатське бюро «Лексінтелз», діючи в інтересах ТОВ «Оріон», направило на адресу Відповідача претензію з вимогою припинити незаконне використання промислового зразка.

Листом від 03 вересня 2013 року відповідач відмовився виконати вимоги Позивача.

На запит ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 був отриманий висновок судового експерта з питань інтелектуальної власності № ED-2-8-125.16 від 06.06.2016 року, у якому встановлено, що в іграшці "Автошка» використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 24960.

Ухвалою суду від 23.01.2017 року судом призначено у справі судову експертизу. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено питання:

- Чи містить іграшка дитяча пластмасова "Автошка" усі суттєві ознаки основного варіанта іграшки-автомобіля для катання дітей "Оріоша"?

- Чи використано у іграшкових виробах всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №24960?.

Відповідно до Висновку №477 від 24.02.2017р. судової експертизи у виробі "Іграшка-автомобіль "Оріоша" використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №24960, у виробі "Іграшка-автомобіль "Автошка" використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №24960.

Матеріалами справи встановлено, що виробником виробу "Машинка для катання "Автошка" є ПП "Фламінго-Тойс", 35304, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Корнин, вул.Тракторна, 2.

Статтею 418 Цивільного кодексу України (ЦК України, ЦКУ) передбачено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

На підставі ст.420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Статтею 426 ЦК України передбачено, що способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ст.427 цього ж Кодексу майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором (ст.431 ЦКУ).

Відповідно до ст.432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Також відповідно до п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право та суміжні права суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Матеріалами справи встановлено та доведено Позивачем, що Відповідач - ОСОБА_1 підприємство "Фламінго-Тойс" здійснило дії, які призвели до порушення права інтелектуальної власності Позивача на промисловий зразок «Іграшка-автомобіль для катання дітей «Оріоша», що виникло за патентом України на промисловий зразок № 24960, а відтак Відповідач має нести відповідальність, передбачену вищеназваними нормами закону, і, відповідно вимоги Позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі від розміру задоволених позовних вимог покладаються на Відповідача.

Крім того суд ставить до відома Позивача, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фламінго-Тойс" (35304, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Корнин, вул.Тракторна, 2, ЄДРПОУ 38058937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" (65114, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-в, Одеська обл., ЄДРПОУ 13920050) грошову компенсацію за неправомірне використання обєкта права інтелектуальної власності в розмірі 32 000, 00 грн. та 480, 02 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 30 листопада 2017 року.

Суддя Марач В.В.