Рішення № 70615044, 23.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017Справа №910/9754/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до Фізичної особи-підприємця Рогаужа Віталія Юрійовича

про стягнення 105485,75 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Кучеренко О.І. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Рогаужа Віталія Юрійовича про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 09.03.2011, в сумі 105485,75 грн., з яких 45700 грн. заборгованості по кредиту та 59785,75 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Позивач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що в позовній заяві позивача чітко не зазначено дату, з якої відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення кредитного ліміту, крім того, відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення принаймні заборгованості по процентам поза межами трирічного загального строку позовної давності.

В той же час, відповідач стверджує, що ознайомлення останнього з Умовами ("Умов та правил надання банківських послуг") (далі - Умови) шляхом подання заяви від 09.03.2011 не можна вважати складовою частиною Договору банківського обслуговування (далі Договір), оскільки Умови не містять підпису відповідача, а отже відсутні докази того, що відповідач розумів саме ці Умови та відсутні докази того, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент подання заяви відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

09.03.2011 Фізична особа-підприємець Рогауж Віталій Юрійович (далі - відповідач) приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору, Відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першої» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Пункт 3.2.1.1.6 Умов визначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

У випадку непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулению, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг Клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п.3.2.1.4.4 Умов - Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов при непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в сумі 45700 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв'язку із чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за кредитом у розмірі 45700 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 72596,99 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 93636,62 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 14227,20 грн.

В подальшому позивачем, на адресу відповідача було направлено претензію за вих.№10221K3M0S0BF від 28.02.2017 з вимогою про погашення заборгованості за Договором. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без задоволення.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач належним чином не виконав умови Договору внаслідок чого станом на день розгляду справи за відповідачем рахується та є непогашеною на даний час:

- 45700 грн. - заборгованість за кредитом;

- 72596,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 93636,62 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 14227,20 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Разом з тим, враховуючи те, що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачу, про що роз'яснено у п.9 постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012, позивач вважає за необхідне захистити свої порушені права шляхом стягнення з відповідача частини боргу, а саме 45700 грн. заборгованості за кредитом та 59785,75 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Оскільки, що діюче законодавство не зобов'язує кредитора вимагати від боржника повернення обов'язково повної суми заборгованості, кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника повернення всього боргу або будь яку його частину. Таким чином, сума до стягнення становить 45700 грн. заборгованості за кредитом, за період з 02.07.2014 по 07.03.2017 та 59785,75 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, за період з 17.11.2014 по 07.03.2017.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаної суми заборгованості і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, стосовно заперечень відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами ст.257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки..

Статтями 261, 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, судом встановлено, що пунктом 3.2.1.5.7 Умов визначено, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач 09.03.2011 звернувся до позивача із заявкою про відкриття рахунку, чим приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування був обізнаний про збільшення строків позовної давності, що не суперечить чинному законодавству та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Враховуючи викладене, оскільки сторонами при укладенні договору було погоджено збільшення строків позовної давності до п'яти років, суд приходить до висновку, щодо необґрунтованості заперечень відповідача та відсутності для застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Також не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо тієї обставини, що судом, рішенням від 15.06.2015 у справі №910/10626/15 з відповідача на користь позивача вже було стягнуто заборгованість за наданим кредитом, оскільки як вбачається з тексту зазначеного рішення суду та пояснень представника позивача, а також не спростовано відповідачем, предметом розгляду у зазначеній справі було стягнення гарантійного платежу, тоді як предметом розгляду справи, що розглядається є стягнення заборгованості за наданим відповідачу кредитом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

Судовий збір, відповідно до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рогаужа Віталія Юрійовича (03062, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; ідентифікаційний код 14360570) 45700 (сорок п'ять тисяч сімсот) грн. заборгованості по кредиту, 59785 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 75 коп. заборгованості по процентам та витрати на сплату судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 28.11.2017

Суддя Я.В. Маринченко