Рішення № 70614924, 23.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017Справа №910/13875/17За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Фізичної особи-підприємця Сухомлінова Дениса Сергійовича

про стягнення 85147,20 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Борисюк О.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Герасименко Володимира Григоровича (відповідач) 93 762,08 грн. заборгованості за договором № 601/767/11 від 27.06.2011 з яких: 58 045,13 грн. - основний борг, 8 830,62 грн. - штраф 15 %, 2 613,72 грн. - 3% річних, 12 964,36 грн. - інфляційні втрати, 11 308,25 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 19.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13875/17 та призначено її до розгляду на 19.09.2017.

19.09.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли довідка про відсутність аналогічного спору та клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача.

В судове засідання 19.09.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 19.09.2017 не з'явився, витребуваних судом відзиву на позовну заяву та документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав суду пояснення щодо поданого через відділ діловодства суду клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача, проте, просив суд залучити вказану у клопотанні особу до участі у справі не як іншого відповідача, а як співвідповідача по справі, надав пояснення в обґрунтування заявленого клопотання та просив суд його задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 залучено до участі у справі №910/13875/17 Фізичну особу-підприємця Сухомлінова Дениса Сергійовича як відповідача 2 та відкладено розгляд справи №910/13875/17 на 12.10.2017.

10.10.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судове засідання 12.10.2017 з'явились представник позивача та представники відповідача 1 та надали пояснення по справі.

В судове засідання 12.10.2017 представник відповідача 2 не з'явився, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 розгляд справи №910/13875/17 відкладено на 14.11.2017.

13.11.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про заміну неналежного відповідача. В зазначеному клопотанні ФОП Герасименко Володимир Григорович просить суд замінити первісного неналежного відповідача ФОП Герасименко Володимир Григорович на належного - ФОП Сухомлінова Дениса Сергійовича.

14.11.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про відмову від позовних вимог до ФОП Герасименко Володимир Григорович.

В судове засідання 14.11.2017 завились представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 2 в судове засідання 14.11.2017 не з'явився, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав пояснення щодо поданої заяви про відмову від позовних вимог до відповідача 1 та надав клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017 припинено провадження у справі №910/13875/17 в частині відповідача 1 - Фізичної особи-підприємця Герасименко Володимира Григоровича, продовжено строк вирішення спору у справі № 910/13875/17 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 23.11.2017.

17.11.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Сухомлінова Дениса Сергійовича 85 147,20 грн. заборгованості.

21.11.2017 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач уточнив суми, які просить стягнути з відповідача: заборгованість у розмірі 85147,20 грн., з яких 47805,93 грн. основного боргу, 12964,36 грн. інфляційних втрат, 13068,66 грн. 15% річних та 11308,25 грн. пені.

У судовому засіданні 23.11.2017 представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням уточнень та задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення позовних вимог (з урахуванням уточнень сум) відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у даній заяві та в уточненнях до неї та відповідно має місце нова ціна позову.

Представники відповідача в судове засідання 23.11.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а тому відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 23.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2011 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (далі - підприємство) та Фізичною особою-підприємцем Герасименко Володимиром Григоровичем (далі - розповсюджувач) укладено договір № 601/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.09.2010 №767, з наступними змінами та доповненнями, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

17.01.2014 між сторонами укладено додаткову угоду № 601/767/11-3, відповідно до умов якої сторони визначили, що сума за договором встановлюється підприємством відповідно до Порядку та адресної програми, викладеної у новій редакції, що додається та є невід'ємною частиною договору, а розповсюджувач сплачує виставлені підприємством рахунки, згідно із новими тарифами, встановленими Порядком.

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення рекламного засобу, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів, не тягне за собою припинення даного договору в цілому.

Згідно із п. 3.1. договору, адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет.

Адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів (п. 3.2. договору.).

Відповідно до пункту 3.6. договору, адресні програми є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.2.3. договору встановлено обов'язок розповсюджувача не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

У відповідності до п. 6.1 договору, сторони домовились, що ціною договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.

Відповідно п. 6.6. договору, плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, виключно на поточний рахунок підприємства в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування.

Пунктом 7.2. договору визначено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів-пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі нерозміщення розповсюджувачем соціальної реклами-штраф у розмірі 500 гривень за кожний день затримки розміщення соціальної реклами.

Згідно із п. 7.3. договору, крім штрафних санкцій, підприємство має право нараховувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми.

Згідно із адресною програмою №3 від 17.01.2014 до договору, розповсюджувачу надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ами): Дарницький р-н, Харківське шосе/Сімферопольська, 21/9; дата закінчення строку дії пріоритету - 21.12.2016.

Права та обов'язки, передбачені умовами адресної програми №3 від 17.01.2014 до договору, застосовуються до сторін, починаючи з 01.01.2014 в порядку, передбаченому п. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем були надані в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів та виставлені рахунки на оплату за період з січня 2015 по грудень 2016 на загальну суму 58 045,13 грн., а саме: №101529 від 14.01.2015 на суму 2559,60 грн., № 102888 від 09.02.2015 на суму 2559,60 грн., № 104204 від 10.03.2015 на суму 2559,60 грн., № 105487 від 04.04.2015 на суму 2559,60 грн., № 106069 від 05.05.2015 на суму 2559,60 грн., № 108146 від 11.06.2015 на суму 2559,60 грн., № 109419 від 08.07.2015 на суму 2559,60 грн., № 110723 від 11.08.20145 на суму 2559,60 грн., № 112082 від 08.09.2015 на суму 2559,60 грн., № 113972 від 15.10.2015 на суму 2559,60 грн., № 115201 від 13.11.2015 на суму 2559,60 грн., № 116775 від 14.12.2015 на суму 2559,60 грн., № 118398 від 15.01.2016 на суму 2559,60 грн., № 119339 від 05.02.2016 на суму 2559,60 грн., № 121042 від 12.03.2016 на суму 2559,60 грн., № 122584 від 13.04.2016 на суму 2559,60 грн., № 124156 від 13.05.2016 на суму 2559,60 грн., № 125543 від 14.06.2016 на суму 2559,60 грн., № 127288 від 15.07.2016 на суму 2559,60 грн., № 129611 від 12.09.2016 на суму 2559,60 грн., № 131915 від 13.10.2016 на суму 2559,60 грн., № 133617 від 14.11.2016 на суму 2559,60 грн., № 135570 від 15.12.2016 на суму 1733,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2014 між Фізичною особою-підприємцем Герасименко Володимиром Григоровичем (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Сухомліновим Денисом Сергійовичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу рекламної конструкції, відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність покупцю одну рекламну конструкцію (ОЗР), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе та Сімферопольська, 21/9. Крім цього, продавець при необхідності надає покупцю послуги з переоформлення дозвільної документації на право розміщення об'єктів реклами й на право користування місцем, відповідно до адреси, вказаної в зазначеній документації.

03.06.2014 між Фізичною особою-підприємцем Герасименко Володимиром Григоровичем та Фізичною особою-підприємцем Сухомліновим Денисом Сергійовичем підписані Акт приймання-передачі рекламної конструкції та Акт приймання-передачі пакету дозвільної документації.

18.09.2017 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (кредитор), Фізичною особою-підприємцем Герасименко Володимиром Григоровичем (первісний боржник) та Фізичною особою-підприємцем Сухомліновим Денисом Сергійовичем (новій боржник) укладено угоду № 9/17-Г про заміну боржника у зобов'язанні (далі - угода), відповідно до п. 1.1 якої первісний боржник за згодою кредитора робить заміну боржника на нового боржника шляхом переводу боргу перед кредитором в сумі 58045,13 грн., який виник на підставі договору № 601/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та первісним боржником.

Положеннями п. 2.1, 2.2 угоди встановлено, що новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання, якого він набуває, на умовах, визначених цією угодою. Первісний боржник зобов'язується передати новому боржнику копії документів, які підтверджують дійсність вимог кредитора по виконанню зобов'язання первісного кредитора.

Відповідно до п. 4.2 угоди, сума боргу у розмірі 58045,13 грн. повинна бути перерахована новим боржником у порядку, встановленому умовами договору № 601/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати за право тимчасового користування місцями розміщення рекламного засобу згідно з договором № 601/767/11, а також згідно угоди № 9/17-Г про заміну боржника у зобов'язанні, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 85147,20 грн., з яких 47805,93 грн. основного боргу, 12964,36 грн. інфляційних втрат, 13068,66 грн. 15% річних та 11308,25 грн. пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до вимог чинного законодавства, умов договору та адресних програм до договору, позивачем у спірний період надано право на тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу за адресою: Дарницький р-н, Харківське шосе/Сімферопольська, 21/9; дата закінчення строку дії пріоритету - 21.12.2016.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що в порушення п. 5.2.3, п. 6.6. договору відповідач плату за користування вказаними місцями для розповсюдження реклами за період з січня 2015 року по грудень 2016 року здійснив лише частково на суму 10 239,20 грн.

Таким чином, заборгованість за договором № 601/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва становить 47 805,93 грн.

Враховуючи укладений між позивачем та відповідачем договір про заміну боржника у зобов'язанні № 9/17-Г, відбулась заміна боржника у грошовому зобов'язанні на суму 58 045,13 грн., однак після укладення угоди, новим боржником сплачено борг на суму 10 239,20 грн.

Згідно п. 4.2 угоди, Фізична особа-підприємець Сухомлінов Денис Сергійович взяв на себе зобов'язання сплатити суму боргу у розмірі 58 045,13 грн. у порядку, встановленому умовами договору № 601/767/11 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем обов'язку зі сплати заборгованості у розмірі 47 805,93 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 12964,36 грн. інфляційних втрат, 13068,66 грн. 15% річних та 11308,25 грн. пені.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у п. 7.2. договору.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що він є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 11 308,25 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 15% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

У пункті 7.3 договору сторони погодили наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді 15% річних.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 15% річних, суд встановив, що вони є вірними, а тому з відповідача підлягають стягненню 12964,36 грн. інфляційних втрат та 13068,66 грн. 15% річних.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Фізичної особи-підприємця Сухомлінова Дениса Сергійовича повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сухомлінова Дениса Сергійовича (02160, м. Київ, бул. Ярослава Гашека, будинок 7 А, квартира 17, код ідентифікаційний 3072014650, дата народження 09.02.1984) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8, код 26199714) 47 805,93 грн. основного боргу, 12 964,36 грн. інфляційних втрат, 13 068,66 грн. 15% річних, 11 308,25 грн. пені та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2017.

Суддя С.О. Турчин