Ухвала суду № 70611294, 30.11.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа №456/3716/17

Провадження № 2-а/456/194/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області про зобов’язання прийняти рішення щодо взяття на квартирний облік,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області та просить зобов’язати виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області на підставі поданої нею заяви від 04.08.2017 року прийняти рішення щодо взяття її на квартирний облік та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи в межах наведених у ній доводів, приходжу до переконання, що слід відмовити у відкритті провадження в даній справі з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої ст. 55 Конституції України рішення, прийняті суб’єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безсторонннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Перелік публічно-правових справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій ст. 17 КАС України, зокрема на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 36 Житлового кодексу УРСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради.

Відповідно до ст. 39Житлового кодексу УРСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли щодо права на житло, а саме: прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо взяття позивачки на квартирний облік, між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем, до відання якого належить облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Відтак, предметом вирішення є не спір про зобов’язання органу місцевого самоврядування до вчинення дій, пов’язаного з реалізацією компетенції такого органу в сфері управління, а правовідносини, які виникли у зв’язку з реалізацією певними суб’єктами права на отримання житла.

Враховуючи викладене, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічний підхід до застосування норм процесуального права щодо компетенції адміністративних судів був висловлений Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалі від 20 жовтня 2016 року (справа № К/800/28060/15).

Таким чином, на думку суду, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із житлових відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 109 ч. 1 п. 1 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області про зобов’язання прийняти рішення щодо взяття на квартирний облік.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня отримання її копії.