Ухвала суду № 70608045, 30.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9798/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1979/2017

Головуючий у 1-ій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 81

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Груіцької Л.О., Новосьолової Г.Г.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2017 року про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця, заінтересовані особи Дружківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 червня 2016 року.

28 листопада 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу про залишення без розгляду скарги ОСОБА_2, яка ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 січня 2017 року скасована, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Після чого, ухвалою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2017 року скарга залишена без розгляду у зв’язку з пропуском десятиденного строку оскарження, передбаченого ст. 385 ЦПК України.

На вказану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення його скарги.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що строки процесуального оскарження ним не порушено. Протягом травня-серпня 2017 року він не був повідомлений належним чином про виклик до суду.

Заявник підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про залишення скарги без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що скаржник пропустив десятиденний строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, передбачений частиною 1 ст. 385 ЦПК України.

Проте ухвала, що є предметом апеляційного оскарження, постановлена з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке.

Згідно із ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 385 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Виходячи з викладеного, пропуск зазначених строків, які визначаються як процесуальні строки, не є підставою для відмови у прийнятті скарги, оскільки вони можуть бути поновлені судом за наявності поважних причин і на них поширюються правила статті 72 ЦПК. Тому скарга, подана після закінчення відповідного строку, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням заявника не знайде підстав для його поновлення.

Слід також мати на увазі, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб, який судам і потрібно враховувати, а не загальний строк, визначений статтею 385 ЦПК.

Десятиденний строк обчислюється з моменту одержання заявником копії відповідної постанови, у даному випадку, копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

При вирішенні судом питання, на якій стадії процесу слід залишити скаргу без розгляду, необхідно керуватися такими обставинами.

Якщо оскаржуються дії чи рішення з чітко визначеним строком оскарження, наприклад, з моменту одержання певної копії постанови державного виконавця, або зі скарги вбачається, коли заявник дізнався про порушення свого права, і при цьому скарга подана з пропущенням встановленого строку та відсутнє клопотання про поновлення цього строку, суд має право залишити скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі. Це повністю відповідає положенням статей 11, 72 ЦПК щодо диспозитивності цивільного судочинства. При цьому заявнику роз'яснюється його право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку.

Якщо зі скарги чітко не вбачається, чи пропущений строк звернення до суду, то суд має два варіанти процесуальних дій: залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недолік скарги й зазначити з посиланням на відповідні докази дату, коли йому стало відомо про порушення свого права чи свободи. Суд у судовому розгляді може з'ясувати зазначене питання з відповідним рішенням: залишити скаргу без розгляду у зв'язку з пропущенням строку на оскарження та відсутність клопотання про його поновлення або розглянути скаргу по суті, якщо буде встановлено, що строк не пропущено.

У разі якщо подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, то у будь-якому випадку це клопотання вирішується в судовому засіданні відповідно до вимог статті 73 ЦПК.

При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, то суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 16 постанови від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Тобто, у даному пункті постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ йдеться про випадок залишення без розгляду скарги на дії державного виконавця на стадії прийняття скарги, коли із її змісту та доданих до неї письмових доказів чітко вбачається, що вона подана з пропуском встановлених ст. 385 ЦПК України строків оскарження та при цьому відсутнє клопотання заявника про його поновлення.

Залишаючи скаргу ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що сам заявник в своїй скарзі зазначив про отримання відповіді начальника ДВС на його скаргу 26 липня 2016 року. В свою чергу, до суду заявник із скаргою звернувся 25 листопада 2016 року, що, на думку суду, у будь-якому випадку є порушенням вимог ст. 385 ЦПК України. Також в ухвалі зазначено про те, що ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 18 липня 2017 року, не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином та в установленому ст. 76 ЦПК України порядку, у зв’язку з чим суд вважав за можливе розглянути справу без його участі.

Водночас, в матеріалах справи відсутні відомості щодо дати отримання ОСОБА_2 оскаржуваної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 30 червня 2016 року, а зі скарги ОСОБА_2 випливає, що 26 липня 2016 року він отримав відповідь начальника ДВС на своє звернення.

Тобто, з наявних у справі доказів неможливо достовірно встановити початок перебігу строку на оскарження дій державного виконавця.

В свою чергу, твердження в ухвалі про належне повідомлення ОСОБА_2 про судове засідання, призначене на 18 липня 2017 року, спростовується конвертом на ім’я заявника, який є в матеріалах справи, з відміткою про повернення до суду за закінченням терміну зберігання (а. с. 97).

Отже, якщо зі скарги чітко не вбачається, чи пропущений строк звернення до суду, то суд має два варіанти процесуальних дій: залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недолік скарги й зазначити з посиланням на відповідні докази дату, коли йому стало відомо про порушення свого права чи свободи. Суд у судовому розгляді може з’ясувати зазначене питання з відповідним рішенням: залишити скаргу без розгляду у зв’язку з пропущенням строку на оскарження та відсутність клопотання про його поновлення або розглянути скаргу по суті, якщо буде встановлено, що строк не пропущено.

Окрім того, суд першої інстанції розглянув питання не повідомивши належним чином державну виконавчу службу про розгляд справи, що був призначений на 18.07.17 р.

Відповідно до ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, останній раз Дружківський міський відділ державної виконавчої служби був повідомлений про розгляд справи на 01.03.2017 року, про що свідчить клопотання представника відділу про розгляд справи за його відсутності.

Після цього справа неодноразового відкладалася і була розглянута без належного повідомлення виконавчої служби 18 липня 2017 року. (а. с. 72 – 98)

Тобто, висновки суду першої інстанції про пропуск строку на оскарження дії державного виконавця є передчасними.

Виходячи із вищевикладеного, ухвала Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2017 року не є законною та обґрунтованою, а залишення скарги без розгляду із наведених підстав, є сумнівним з точки зору дотримання права ОСОБА_2 на доступ до правосуддя, проголошеного ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, завершальною стадією якого є виконання судового рішення.

З огляду на те, що судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для залишення скарги без розгляду, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд питання.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312 ч. 1 п. 3, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: В.Б. Азевич

Судді: Л.О. Груіцька

ОСОБА_3