Постанова № 70608041, 27.11.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3842/17

Провадження № 2а/242/296/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Пирогової Л. В., при секретарі Клименко А.В., за участю представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа ДП «Селидіввугілля», про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 12.09.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидовського об’єднаного управління ПФУ Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.08.2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Селидівського об’єднаного УПФУ Донецької області №1485 від 10.08.2017 року відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи 25 років в підземних умовах. Відповідач не зарахував до його пільгового стажу періоди роботи: з 11.01.1994 р. до 31.07.2002 р. на підприємстві ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» – оскільки підприємство не здійснювало реєстрацію дії, щодо зміни місцезнаходження на території підконтрольній українській владі; з 01.08.2002 р. до 30.03.2007 року на підприємстві ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» – оскільки з початку реструктуризації або знаходження в стадії ліквідації шахти «Гірник» минуло більше 2 років на підприємство ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» не здійснювало реєстрацію дії, щодо зміни місцезнаходження на території підконтрольній українській владі; з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» - оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України; з 01.08.2016 р. по 30.06.2017 р. на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» - в зв’язку з відсутністю нарахованої суми заробітної плати. Вважає дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають діючому законодавству. Просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача скасувати рішення №1485 від 10.08.2017 р. повторно розглянути заяву №1421 від 02.08.2017 р. та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві «ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» з 11.01.1994 р. до 31.07.2002 р. та з 01.08.2002 р. до 30.03.2007 року; до страхового стажу - ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.08.2016 р. по 30.06.2017 р.

Позивач та представник третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з,явились, надали заяву з підтриманням позовних вимог та просили розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача – ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 03.04.2017 року, у судовому засіданні позов не визнала, підтримала надані раніше заперечення та просила суд відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_2

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 02.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Селидовського об’єднаного управління ПФУ Донецької області із заявою №1421 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Рішенням Селидовського об’єднаного управління ПФУ Донецької області №1485 від 10.08.2017 року ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи 25 років в підземних умовах.

Відповідачем до страхового та пільгового стажу ОСОБА_2 не зараховано періоди роботи з 11.01.1994 р. до 31.07.2002 р. на підприємстві ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» – оскільки підприємство не здійснювало реєстрацію дії, щодо зміни місцезнаходження на території підконтрольній українській владі; з 01.08.2002 р. до 30.03.2007 року на підприємстві ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» – оскільки з початку реструктуризації або знаходження в стадії ліквідації шахти «Гірник» минуло більше 2 років на підприємство ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» не здійснювало реєстрацію дії, щодо зміни місцезнаходження на території підконтрольній українській владі; з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» - оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України; з 01.08.2016 р. по 30.06.2017 р. на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» - в зв’язку з відсутністю нарахованої суми заробітної плати.

З трудової книжки серія БТ-ІІ №7032447 позивача вбачається, що він з 11.01.1994 року по 30.03.2007 року на підприємстві, в подальшому перейменованому на ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт», електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею, гірником з повним робочим днем під землею, машиністом підземних установок 3 розряду та машиністом підземних установок 2 розряду електромеханічної служби з повним робочим днем під землею, звільнено у зв’язку з ліквідацією підприємства (п. 1ст. 40 КЗпП України), що підтверджується записами №2,3,4,5,6,7,8,9,10,11 трудової книжки.

Зі змісту довідок №159 від 13.11.2014 р., особової картки №2163/336 встановлено, що ОСОБА_2 працював на ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» з 11.01.1994 року по 30.03.2007 року та за періоди роботи на ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт», які є спірними, позивачеві щомісяця нараховувалась заробітна плата, з якої нараховано ЄСВ та перераховано до ПФУ.

З 25.06.2007 р. ОСОБА_2 прийнятий на підприємство ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» де працює на підземних роботах по теперішній час за професіями, що відносяться до списку № 1, що підтверджується відповідними записами №14,15,16 трудової книжки.

Зі змісту довідок №51 від 09.12.2015 р., №447 від 06.09.2017 р., №448 від 06.09.2017 р. встановлено, що ОСОБА_2 працює на ВП «Шахта «Курахівська» з 25.06.2007 р. та по теперішній час та за періоди роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», які є спірними, позивачеві щомісяця нараховувалась заробітна плата, з якої нараховано ЄСВ та перераховано до ПФУ.

Перевіривши доводи позову, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з позиції відповідності їх вимогам щодо належності та допустимості, з’ясувавши всі обставини у справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Аналіз наведених норм свідчить, що обчислення страхового стажу за спірні періоди роботи позивача, має проводитись в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначається статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі – Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року №383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_2 містить записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 1. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву.

Про те, що у спірний період роботи на підприємстві «ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» з 11.01.1994 р. до 31.07.2002 р. та з 01.08.2002 р. до 30.03.2007 року позивач був зайнятий протягом повного робочого дня за професією, що надає право на пільгову пенсію, свідчать трудова книжка позивача та надані документи, що відповідає вимогам, визначеним у абзаці 2 пункту 1 Порядку N 637, за яким за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Доказів того, що позивач у спірні періоди був зайнятий на підземних роботах неповний робочий день, відповідачем не надано.

Суд вважає, що не зарахування періоду роботи на підприємстві ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. до страхового стажу ОСОБА_2 на підставі відсутності відомостей про сплату щомісячних внесків до ПФУ та з 01.08.2016 р. по 30.06.2017 р., за відсутності суми нарахованої заробітної плати є безпідставним, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримуються суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов,язків підприємством, на якому він працює.

Суд наголошує, що у відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Суд вважає неспроможними твердження відповідача з приводу не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 11.01.1994 р. до 31.07.2002 р. та з 01.08.2002 р. до 30.03.2007 року ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» того, що підприємство не здійснювало реєстрацію дії, щодо зміни місцезнаходження на території підконтрольній українській владі і тому не може бути врахована при призначенні пенсії, виходячи з наступного.

За приписами ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу ст. 244-2 КАС України враховується колегією суддів при розгляді даної справи.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

На підставі викладеного в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.

Наведені вище обставини свідчать, що відповідачем, при прийнятті рішення порушено принцип пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи на пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія.

З урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд прийшов до переконання, що не зараховуючи ОСОБА_2 періоди роботи: до пільгового стажу - на підприємстві «ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» з 11.01.1994 р. до 31.07.2002 р. та з 01.08.2002 р. до 30.03.2007 року; до страхового стажу – на ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.08.2016 р. по 30.06.2017 р., відповідач діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення, необґрунтовано. А отже рішення відповідача, що оскаржується, є незаконним, та таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку про обґрунтованість позову і його задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області понесені ним судові витрати по справі в розмірі 640 грн.

Керуючись статтями 1, 3, 6, 8, 19, 22-24,55,124 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», статтями 2-15, 94, 158-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа ДП «Селидіввугілля», про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_2 та скасувати рішення Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №1485 від 10.08.2017 року про відмову в призначені пенсії.

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 02.08.2017 року №1421 відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на підприємствах: ВСП «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» з 11.01.1994 р. до 31.07.2002 р. та з 01.08.2002 р. до 30.03.2007 року; до страхового стажу - ВП «Шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р., з 01.08.2016 р. по 30.06.2017 р.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати по справі в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 30.11.2017 року.

Суддя Л.В.Пирогова