Вирок № 70607358, 28.11.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

221/1543/15-к

1-кп/264/99/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2017 р. колегія суддів Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М. суддів Литвиненко Н.В., Кузнецова Д.В., при секретарі Солонській Т.В., за участю прокурора Яксманецького В.В., обвинуваченої ОСОБА_1, її захисника Царьової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження № 22015050000000067 від 29 січня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дзержинськ Донецької області, громадянки України, із середньою освітою, працюючої шихтовщиком на комбінаті ПАТ «Металаргійний комбінат «Азовсталь», розлученої, не судимої, яка зареєстрованана та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 протягом січня 2015 року, діючи умисно на території Волноваського району Донецької області, за власною ініціативою сприяла діяльності терористичної згідно ст. 1 п. 16 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» організації «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), утвореної 07 квітня 2014 року у м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (а саме - шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого Конституцією України, згідно ст. ст. 2, 73 якої територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом), тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.

Завідомо для ОСОБА_1 учасники вказаної терористичної організації з моменту її створення систематично вчиняли на території України терористичні акти, здійснювали залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняли інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводило до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

ОСОБА_1 усвідомлювала, що основною метою діяльності терористичної організації «ДНР» є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР» на території Донецької області в порушення порядку, встановленого ст. ст. 2, 73 Конституції України.

Вказана терористична організація завідомо для ОСОБА_1 є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з планом спільних злочинних дій.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що були у вказаних блоках.

При цьому на керівників та учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань) покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної терористичної організації.

«ДНР» завідомо для ОСОБА_1 має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:

- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення ДНР, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;

- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу «ДНР».

Достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, ОСОБА_1 у вказаний період часу за власною ініціативою, діючи з метою сприяння злочинній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України шляхом надання учасникам цієї терористичної організації відомостей щодо місць дислокації, чисельності та маршрутів пересування, підрозділів та військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької області, здійснювала на виконання отриманого нею від учасників терористичної організації «ДНР» відповідного завдання, цілеспрямований збір та передачу учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка», зокрема громадянину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивний «ОСОБА_3»), який є заступником командира не передбачених законом збройних формувань терористичної організації «ДНР» - так званого 9 батальйону територіальної оборони «Новоазовськ», що організаційно входить до складу не передбачених законом збройних формувань терористичної організації «ДНР» - ВЧ 08819, а також громадянину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який є одним з учасників не передбачених законом збройних формувань терористичної організації «ДНР» - 9 батальйону територіальної оборони «Новоазовськ», деталізованих даних про дислокацію, чисельність, маршрути пересування військовослужбовців та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції поблизу м. Маріуполя Донецької області, зокрема в районі м. Маріуполя Донецької області та с.Виноградне, Лебединське Волноваського району Донецької області, для подальшого використання учасниками вказаної терористичної організації наданої нею інформації у веденні терористичної діяльності проти органів державної влади та військових підрозділів України, а саме - у здійсненні артилерійських обстрілів місць дислокації військовослужбовців та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції поблизу м. Маріуполя Донецької області.

При цьому ОСОБА_1, діючи з єдиним умислом на неодноразове сприяння діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка», усвідомлювала, що терористична організація «ДНР», діяльності якої вона сприяє, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції.

Так, 20-21 січня 2015 року, точні дата та час органами досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1, перебуваючи на автодорозі сполученням м. Маріуполь - с.Лебединське Волноваського району Донецької області, з використанням транспортного засобу, не встановленого органами досудового розслідування, встановила місце дислокації військової техніки Збройних Сил України, яка дислокувалась біля с.Виноградне Волноваського району Донецької області, та діючи умисно, з власного телефонного номеру НОМЕР_2, з метою сприяння учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передала зазначеним вище учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка» на завідомо для неї використовуваний ними мобільний телефонний номер НОМЕР_3 інформацію щодо можливого розташування позицій військової техніки Збройних Сил України біля населеного пункту Виноградне Волноваського району Донецької області.

22 січня 2015 року в період часу з 17 години 04 хвилин до 17 годин 10 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи на території с. Лебединське Волноваського району Донецької області, точне місце перебування органами досудового розслідування не встановлене, діючи умисно, з власного телефонного номеру НОМЕР_2, з метою сприяння учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передала зазначеним вище учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка» на завідомо для неї використовуваний ними мобільний телефонний номер НОМЕР_4 інформацію щодо можливого розташування позицій військової техніки Збройних Сил України біля населеного пункту Лебединське Волноваського району Донецької області.

25 січня 2015 року в період часу з 22 години 05 хвилин до 22 годину 08 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи на території с. Лебединське Волноваського району Донецької області, точне місце перебування органами досудового розслідування не встановлене, діючи умисно, з власного телефонного номеру НОМЕР_2, з метою сприяння учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передала зазначеним вище учасникам терористичної організації «Донецька народна республіка» на завідомо для неї використовуваний ними мобільний телефонний номер НОМЕР_3 інформацію щодо можливого розташування позицій військової техніки Збройних Сил України біля населеного пункту Талаківка Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області.

Зазначені злочинні дії ОСОБА_1 були припинені співробітниками Служби безпеки України у зв'язку з її затриманням 29 січня 2015 року.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні винною себе визнала та пояснила, що у січні 2015 року вона мала телефонні розмови з чоловіками, яких звали ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Вони дзвонили їй самі та на їх питання вона повідомляла обстановку в місті Маріуполі, про блок-пост збройних сил України біля с.Виноградне. Кілька разів вона їм вказувала про техніку збройних сил України та її рух. Підтвердила в судовому засіданні, що знала, що вони знаходяться на тимчасово окупованій території. Також вони вказавали їй по телефону, щоб вона не висловлювалася відкрито та запропонували «Гради» називати "карандашами". Підтвердила, що на диску який було прослухано в судовому засіданні її голос, та її розмови з вказаними чоловіками. Просила не наказувати її суворо. Щиро покаялась. Вказала на те, що вона весь час працювала на заводі, раніше не судима, має хронічні захворювання, має сім'ю, трьох дітей та двох онуків. Разом з нею мешкає донька ,яка сама виховує дитину інваліда, та вона їй допомогає. Бажає продовжувати працювати на заводі на жити в Україні.

Крім визнання ОСОБА_1 вини, її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю підтверджується наступними доказами.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1 по роботі з 2012 року. Так ,як ОСОБА_1 мешкає у с. Лебединське та працює в м. Маріуполі на заводі, вона залишалася іноді у неї ночувати тому що блок- пости закривалися і вона не могла проїхати до дому. 26.01.2015 року ОСОБА_1 залишилася у неї ночувати та розповіла їй про те, що їх начальник ОСОБА_6 дав її мобільний телефон члену ДНР ОСОБА_4, який їй дзвонить. В той час на її мобільний телефон подзвонив цей чоловік, та ОСОБА_1 попросила її сказати йому, що вона вже спить, що вона і зробила, на його питання вона відповіла, що в місті є «Гради».

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_1 7-8 років, бо вони разом їздять на роботу, та мешкають у одному селі. Кілька разів їздив разом з ОСОБА_1 в м. Маріуполь на роботу, та одного разу в січні 2015 року ОСОБА_1 попросила його заміряти відстань від блок-посту збройних сил України, який знаходився біля м. Маріуполя до села Лебединське, сказавши, що їй цікаво, оскільки її чоловік ходить пішки. Він заміряв та сказав їй скільки складає відстань по спідометру його автомобілю.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1 протягом 20 років, як та проживала с. Лебединське. Дійсно під час поїздки на автомобілі, ОСОБА_1 попросила ОСОБА_7 заміряти відстань по спідоментру від блок-посту збройних сил України, який знаходився біля м. Маріуполя до села Лебединське. Під час поїздки з ОСОБА_1 ні яких розмов про блок-пости та про війну не було. Своє прохання ОСОБА_1 пояснила, тим, що її чоловік Павло ходить пішки і їй цікаво, яка тут відстань.

Так згідно із витягом з кримінального провадження №22015050000000067 від 29 січня 2016 року вбачається, що громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом січня 2015 року передавала представникам терористичної організації «ДНР» «Новоазовськ» деталізовані дані про пересування та дислокацію підрозділів ЗС України, що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Волноваського району Донецької області та поблизу м. Маріуполь Донецької області, визначаючи місця для ударів артилерії терористичної організації ДНР. (а.с. 59 т.2)

За повідомленням заступника начальника Новоазовського МВ Управління СБ України в Донецькій області ОСОБА_9 від 29 січня 2015 року в ході виконання завдань з виявлення осіб, причетних до діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка», встановлена мешканка с. Лебединське Новоазовського району ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрована АДРЕСА_1) використовує мобільний номер НОМЕР_1. Встановлено, що ОСОБА_1 отримувала завдання та передавала заступнику командира так званого 9 батальйону територіальної оборони ДНР "Новоазовськ», що входить до складу ВЧ 08819 на прізвисько «ОСОБА_3» ОСОБА_3, деталізовані дані про пересування та дислокацію підрозділів ЗС України, що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції поблизу м. Маріуполя, зокрема, в районі мкр. Східний та с.Виноградне (блокпост № 15) визначаючи місця для ударів артилерії незаконних військових формувань. Крім того, ОСОБА_1 можливо причетна до трагедії, яка сталась 24.01.2015 року при обстрілі бойовиками ДНР мкр. Східного в м. Маріуполі, та загибелі військового ЗСУ на блокпосту № 15 ( с. Віноградне), так як передавала уточнені дані щодо цих квадратів та попереджала про можливість влучення у жилі дома. (а.с. 42 том 1).

Відповідно рапорту заступника начальника Новоазовського МВ Управління СБ України в Донецькій області в ході виконання завдань з виявлення осіб, причетних до діяльності терористичної організації «ДНР» ОСОБА_1 отримувала завдання та протягом січня 2015 року передавала заступнику командира так званого 9 батальйону територіальної оборони ДНР "Новоазовськ", що входить до складу ВЧ 08819 на прізвисько «ОСОБА_3» (ОСОБА_3) деталізовані дані про пересування та дислокацію підрозділів ЗС України, що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції поблизу м. Маріуполя, зокрема в районі мкр. Східний та с. Виноградне (блокпост № 15) (а.с.43т.1)

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 29 січня 2015 року, ОСОБА_1 була затримана під час вчинення злочину. В ході особистого обшуку у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено паспорт громадянки України та мобільний термінал «Nokia Xpress Music» чорного кольору. IMEI: НОМЕР_5, із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» (а.с.44-47т.1)

Протоколом огляду предметів від 30 січня 2015 року слідчим в приміщенні службового кабінету №2 в м. Маріуполі Управління СБ України в Донецькій області ОСОБА_10 були оглянуті та вилучені паспорт громадянки України на ім»я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, виданий 28 лютого 2002 року Новоазовським РВ УМВС України в Донецькій області. Мобільний термінал «Nokia Xpress Music» чорного кольору. IMEI: НОМЕР_5, із сім-карткою біло-синього кольору № 89380039992111854418F. Встановлено номер телефону -« НОМЕР_2» Під час перегляду вмісту пам»яті телефону встановлено, в телефонній книзі вказаного мобільного приладу виявлено контакт «ОСОБА_4» з номером телефону «НОМЕР_3» (а.с. 52-55.т.1)

Висновком комп'ютерно-технічної експертизи №132 від 11.03.2015 року встановлено, що наданий на дослідження мобільний телефон «Nokia Xpress Music» чорного кольору. IMEI: НОМЕР_5, із сім-карткою біло-синього кольору № 89380039992111854418F, номер телефону - «НОМЕР_2» знаходиться у працездатному стані. В ході дослідження отримана інформація щодо списків контактів, а саме контакт «ОСОБА_4» з номером телефону «НОМЕР_3». (а.с. 58-63 т.1)

Листами-відповідями УСБУ в Донецькій області по оперативним даним мобільний телефон з номером НОМЕР_3 (на який дзвонила ОСОБА_1 і який в її мобільному телефоні в карту пам»яті вбитий як «ОСОБА_4») використовується ОСОБА_4, який являється одним з бійців так званого 9 батальйону територіальної оборони ДНР «Новоазовськ», що входить до складу ВЧ 08819 (а.с. 64-65,82-85 т.1)

Протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу (інформація була розсекречена) і інформації щодо деталізації вхідних та вихідних телефонних дзвінків з мобільного телефонного номеру НОМЕР_2 (який належить обвинуваченій ОСОБА_1, був у неї вилучений) на мобільний телефонний номер НОМЕР_3, який в мобільному телефоні обвинуваченої ОСОБА_1 в карті пам»яті вказаний як «ОСОБА_4» який використовується ОСОБА_4, який являється одним з бійців так званого 9 батальйону територіальної оборони ДНР «Новоазовськ», що входить до складу ВЧ 08819 (тобто який використовується учасником терористичної організації «ДНР», вбачається, що обвинуваченій ОСОБА_1 дзвонив на вказаний телефон чоловік і вона повідомляла йому інформацію про рух та розташування транспорту та людей збройних сил України близько с. Лебединське та м.Маріуполя, Донецької області (а.с.68-77 т.1)

Довідкою слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області від 06 березня 2015 року підтверджено, наявність підрозділів сил АТО в період з 20 січня 2015 року по 25 січня 2015 року в районі н.п. Маріуполь, н.п. Павлополь, н.п. Гнутово, н.п. Сартана, н.п. Талаківка та н.п.Виноградне (блокпост №15) (а.с.81 т.1)

Довідкою начальника Новоазовського МВ Управління СБ України в Донецькій області від 31 січня 2015 року, щодо дислокації підрозділів збройних сил України в районі с. Сартана та східної околиці м. Маріуполя, а також обстрілів вказаних військових формувань з боку бойовиків ДНР з 21.01.2015 року по 25.01.2015 року. (а.с.82т.1)

Відповідно до листа Апеляційного суду м. Києва від 29.05.2017 року № 01-1/491 н/т, вбачається, що слідчим суддею Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_14. 10 грудня 2014 року була постановлена ухвала, яка зареєстрована за № 01-10468 цт, якою УКРП ДКР Служби безпеки України надано дозвіл на проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних засобів з метою пошуку ознак або фактів терористичної або іншої протиправної діяльності. (а.с. 67 т.2)

Суд вважає, що вищевказані докази, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні є достовірними та допустимими. Усі вищевказані докази узгоджуються між собою, тому суд приймає їх за основу при ухваленні вироку.

Так, Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 року зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до п.«а» ст.2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.

Поняття терористичної організації визначено відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 року і це є стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції 2001 року, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 року №1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст.258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.

При цьому, колегія суддів також враховує Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 року №129-VІІІ; Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 року №145-VІІІ; Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року №337-VІІІ, в яких «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями, референдум, проведений у травні 2014 року - фіктивним, проведеним у неконституційний спосіб.

Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від 23.12.2005 року №13 вказує, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації, то відповідно до п.13 вказаної постанови Пленуму вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.

Колегія суддів враховує, що обвинуваченій ОСОБА_1 яка є дорослою, право- та дієздатною людиною, було достовірно відомо, оскільки це є очевидним, що «ДНР» діє на території України незаконно, її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції. Всі перелічені ознаки в сукупності є загальновідомими та на думку колегії суддів дають об'єктивні підстави вважати «ДНР» терористичною організацією у межах правої кваліфікації, передбаченої ст.258-3 ч.1 КК України.

Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність , яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з'ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.

Таким чином, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши їх в сукупності, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв'язку та достатності для ухвалення обвинувального вироку, колегія суддів дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у іншому сприянні діяльності терористичної організації, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, колегія суддів виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, скоїла особливо тяжкий злочин, працює, розлучена. Згідно листа ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 знаходиться під «Д» наглядом в медичній частині Маріупольського слідчого ізолятору з діагнозом: хронічний бронхіт з бронхоспастичним компонентом, ВСД за гіпертонічним типом.

Обставинами, які пом'якшують покарання суд вважає, що обвинувачена вину визнала повністю та щиросердно розкаялася у вчиненому, раніше не судима, має хронічні захворювання та перебуває на "Д" обліку у терапевта, працевлаштована шихтовиком на ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», має постійне місце мешкання, має трьох дітей та онуків, мешкає разом з дочкою та трьома онуками, з яких одна дитина інвалід, допомогає дочці виховувати дитину - інваліда, тобто має стійкі соціальні зв'язки.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлені.

Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» припризначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У відповідності до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен враховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання з тим, щоб особі за вчинений нею злочин, було призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного статті цього Кодексу за цей злочин.

Враховуючи всі ці обставини в їх сукупності, у відповідності до ч.2 ст.50 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, передбачений кримінальним законом, але без конфіскації майна та із застосуванням вимог ст. 69 КК України.

Саме призначення обвинуваченій більш мякого покарання ніж передбачено санкцією статті на думку колегії суддів, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення засудженої і попередження нових злочинів.

Відповідно ч.5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

21.06.2017 року набрали чинності зміни до ч.5 ст. 72 Кримінального кодексу, відповідно до яких попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Так, згідно із протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину вбачається, що обвинувачена затримана 29 січня 2015 року, (а.с.44-47 том 1), а ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31 січня 2015 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Маріупольський слідчий ізолятор".

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно зарахувати строк її попереднього ув'язнення з 29 січня 2015 року по 20 червня 2017 року включно за правилами ст. 72 ч. 5 КК України (в редакції від 26.11.2015 року), де одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.

З обвинуваченої підлягають стягненню витрати за проведення комп'ютерно-технічної експертиз.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішити питання , щодо речових доказів.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, та призначити їй покарання з застосуванням вимог ст.69 КК України за ч. 1 ст. 258-3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу без конфіскації майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ "Маріупольський слідчий ізолятор", обраний відносно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 29 січня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання термін її попереднього ув'язнення з 29 січня 2015 року з моменту затримання по 20 червня 2017 року включно за правилами ст. 72 ч. 5 КК України (в редакції від 26.11.2015 року), де одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (03113, м.Київ, вул. Миколи Василенка, 3, р/р 31257236107395, ДКСУ у м.Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 20001993) витрати за проведення комп'ютерно-технічних експертиз №132 від 11 березня 2015 року в сумі 982,72 грн.

Речові докази: диск за результатами проведення негласного розшукового закладу, компакт-диск із записами розмов по телефону, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження. Мобільний термінал «Nokia Xpress Music» чорного кольору. IMEI: НОМЕР_5, із сім-карткою мобільного оператора «Київстар», які знаходяться в м. Маріуполі Управлінні СБ України в Донецькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Гоовуючий суддя : Іванченко А. М.

Судді: Литвиненко Н.В.

Кузнецов Д.В.