Ухвала суду № 70606355, 23.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54853/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Войтюк О.С., за участю адвоката Олійника С.В., власника майна ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві провадження №757/54853/17-к за клопотанням ОСОБА_2 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

19.09.2017 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабаня В.М. надійшло клопотання ОСОБА_2 в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 року у справі № 757/27752/17-к, якою задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015000000000541, поданого слідчою групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України Шевчук К.О., та зокрема накладено арешт на грошові кошти, які в безготівковому вигляді знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ «Інтеграл-банк» (код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 52/2.

В обґрунтування доводів поданого клопотання зазначено, що арешт на грошові кошти заявника накладено незаконно, необґрунтовано, без достатніх правових підстав, без ретельної перевірки та встановлення всіх обставин справи. До того ж, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба,ОСОБА_2 не є підозрюваною, обвинуваченою в даному кримінальному провадженні, цивільний позов до неї не пред'являвся, тому підстави для накладення арешту відсутні.

У судове засідання з'явилась ОСОБА_2 із захисником - адвокатом Олійником С.В., які клопотання підтримали з підстав викладених у ньому, і просили задовольнити.

Слідчий групи слідчих ГСУ НП України у кримінальному провадженні №12015000000000541 в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Вислухавши обґрунтування сторони, вивчивши клопотання та письмові докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015000000000541, внесеного 22.09.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань зачастинами 2,5 ст. 191, частинами 2, 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України, за підозрою ОСОБА_4, в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_5, в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених частиною2 ст.191, частинами 2,3 ст. 212, ч. 2 ст.364-1, ч.2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України.

Згідно ч. 3 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частина 4, ст. 170 КПК України визначає, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Абзац 2, частини 4, статті 170 КПК України, передбачає накладення арешту на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу чи нижчу від ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Як вбачається із тексту ухвали від 19.05.2017, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках фізичних осіб зазначених в клопотанні з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою припинення злочинної діяльності колишнього керівництва ПАТ «Інтеграл-банк», оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

В клопотанні вказано, що в кримінальному провадженні № 12015000000000541, в рамках якого був накладений арешт на майно заявника, підозра ОСОБА_2 не пред'являлась, що підтверджується витягом з ЄРДР який знаходиться у матеріалах клопотання про накладення арешту.

Також, у позовній заяві про визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12015000000000541 та відшкодування шкоди, завданої злочином, поданої позивачем до Печерського районного суду за вих. № 05-1-01/87 від 14.02.2017 р., відсутні позовні вимоги до ОСОБА_2, що підтверджується завіреною копією позовної заяви, яка знаходиться в матеріалах справи, та вказує на те, що заявник не є цивільним відповідачем у зазначеному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні, заявник ОСОБА_2 на обґрунтування поданого клопотання надала показання, згідно яких грошові кошти, розміщені на арештованому рахунку в ПАТ «Інтеграл-банк» належать їй, здобуті в результаті зайняття брокерською діяльністю та заощадженні після отримання заробітної плати і дивідендів. Банківським рахунком користується на підставі укладеного договору банківського рахунку №5496 від 19.04.2011 р.

На підтвердження фактів щодо законності походження майна, в якості доказів суду були надані копія договору банківського рахунку, виписка від 15 вересня 2015 р. з особового рахунку з дати відкриття до 15.09.2015 р. на ім'я ОСОБА_2, квитанція №2050 від 06 липня 2015 про залишок суми грошових коштів на зазначеному рахунку.

До того ж, в судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що ніколи не працювала в ПАТ «Інтеграл-банк», не є пов'язаною особою з вказаним банком, ніяких стосунків до підозрюваних в кримінальному провадженні № 12015000000000541не має і з ними особисто не знайома,про скоєння ними злочинів їй не відомо. В матеріалах справи відсутні докази, які могли б спростувати показання заявника, що на думку суду доводить невідповідність зазначених коштів ознакам, визначеним ч. 4 ст. 170 КПК України.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Неявка слідчого в судове засідання без поважних причин, надає слідчому судді підстави вважати, що взастосуванні цього заходу в подальшому відпала потреба.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Необхідність накладення арешту на банківські рахунку, як вказано в ухвалі слідчого судді від 19.05.2017, обумовлювалася тією обставиною, що гроші наявні на рахунку ОСОБА_2 в достатній мірі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки отримані нею внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, враховуючи, що допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України, доказів, які б могли свідчити про відповідність грошових коштів на банківському рахунку ОСОБА_2 критеріям, визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України, органом досудового розслідування для вивчення та дослідження слідчому судді не представлено, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, підстави, які визначають ступінь необхідності вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, не встановлено у судовому засіданні, відтак не наведено доводів для подальшого застосування арешту.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя приходить до висновку про обгрунтованість клопотання про скасуванання арешту, накладеного на грошові кошти на банківському рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ «Інтеграл-банк» (код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735).

Керуючись ст. ст. 2, 16, 170, 174, КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017на грошові кошти, які на банківському рахунку № НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_6 у ПАТ «Інтеграл-банк» (код ЄДРПОУ 22932856, МФО 320735), розташованому за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 52/2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М. Карабань