Постанова № 70606171, 18.09.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1642/17

Справа №760/10283/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2017 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік;

- зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки (2014 -2016), що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2017, з дати звернення до відповідача, тобто з 15.03.2017.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач вказує, що з 02.10.2006 перебував на обліку та отримував отримував пенсію за вислугу років, відповідно до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»

15.03.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Позивачу було призначено відповідний вид пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007.

12.05.2017 позивач звернувся до відповідача про надання роз'яснення про порядок обрахунку його пенсії.

Проте, відповідач листом № 963/02/0-796 від 24.05.2017 надав відповідь на дане звернення, посилаючись на те, що при призначенні позивачу пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 рік в сумі 1197,91 грн., а не показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки.

З наведених підстав позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

13.09.2017 до канцелярії суду надійшло заперечення проти позову від Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. У своїх запереченнях відповідач вказує про те, що під час підрахунку заробітку для обчислення пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., а не показник середньої заробітної плати за останні три роки, що передували зверненню позивача. Також Управління посилається на норми ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 і зазначає про те, що ОСОБА_1 вже перебував на обліку у Пенсійному фонду та отримує пенсію, а тому вважає таку процедуру переведенням з одного виду пенсії на інший і не розглядає її як нове призначення пенсії. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 9 цього Кодексу, зокрема визначено, що суд при вирішенні справи керується і принципом законності. Частиною 4 цієї статті, зокрема відзначається принцип ієрархічності нормативно-правових актів. Так, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору чи іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу правову силу.

Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ч. 3 ст. 2 КАСУ встановлено перелік обставин, які підлягають перевірці з боку суду у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Статтею 22 Конституції України забороняється звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

При розгляді справи встановлено, що позивач з 15.03.2017 одержує пенсію за віком, призначену Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

З 02.10.2006 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

15.03.2017 позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Як вказав позивач, вказана у заяві пенсія була призначена йому, але розмір пенсії виявився значно меншим, ніж очікував позивач, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо обрахунку розміру пенсії, на що отримав відповідь про те, що при обрахунку був застосований показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач вважає такий обрахунок пенсії безпідставним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, та просить здійснити перерахунок пенсії з 15.03.2017, на що слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 9 закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов"язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв"язку з втратою годувальника.

Позивач ОСОБА_1 набув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, оскільки досяг 60-річного віку, та має достатній страховий стаж та перебуває на обліку у відповідача.

При цьому слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону № 1058 проводиться в межах одного закону, а у цьому законі передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника. У таких випадках і застосовується правова норма частини 3 статті 45 щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії

У даному випадку позивач, отримуючи пенсію за одним Законом, звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за іншим Законом.

У своїх запереченнях відповідач вказує про те, що під час підрахунку заробітку для обчислення пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн., а не показник середньої заробітної плати за останні три роки, що передували зверненню позивача. Також Управління посилається на норми ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 і зазначає про те, що ОСОБА_1 вже перебував на обліку у Пенсійному фонду та отримує пенсію, а тому вважає таку процедуру переведенням з одного виду пенсії на інший і не розглядає її як нове призначення пенсії.

Однак, слід зазначити, що позиція відповідача є безпідставною та такою, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, оскільки позивач, отримуючи пенсію за вислугу років, просив призначити йому пенсію за віком на підставі Закону "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Як вбачається з письмових доказів по справі, відповідачем були ототожнені поняття: "перехід/переведення" та "призначення", вид пенсії по закону № 1058 та різні види пенсії за іншими законами, що підтверджується новою редакцією частини третьої статті 45 Закону № 1058, в якій мов йде про розрахунок пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший по матеріалах пенсійної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України і у постанові від 09.06.2015 року (справа № 21-550а14), в якій дійшов висновку щодо права позивача на обрахування заробітної плати для пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки перед зверненням із заявою про призначення пенсії, які до цього отримували пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 2262.

Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства, у позивача достатньо підстав для призначення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, за останні три роки - 2014-2016 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, на підставі ст. 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", а тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, але перерахунок повинен бути зроблений з 15.03.2017 - дати звернення з заявою про нарахування пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір судового збору в даному конкретному випадку, суд визначає за ставкою судового збору, яка була визначена на час подання позову.

Оскільки позов задовольняється, то позивачу підлягає відшкодуванню, сплачений ним при подачі позову судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 11, 18, 71, 93, 99, 104, 161-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а саме: за 2007 рік, при призначенні пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення, нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 1 ст. 27, ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, а саме: за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2014-2016 роки, починаючи з 15.03.2017.

Стягнути з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: