Ухвала суду № 70604889, 30.11.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат , -

в с т а н о в и л а :

В червні 2016 року Державна іпотечна установа звернулася до суду із позов до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат та призначено справу до розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати, як необґрунтовану та постановлену із порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, а позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

При цьому положеннями ч. 1 ст. 113 ЦПК України визначено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит та інфляційних втрат, скориставшись при цьому своїм правом пред'явити позов за місцем проживання відповідачів, а саме до Сватівського районного суду Луганської області.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2016 року позовну заяву Державної іпотечної установи до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за договором - повернуто позивачу, як не підсудну Сватівському районному суду Луганської області для подання до належного суду, оскільки відповідачі не перебувають на території Луганської області.

В червні 2016 року позивач звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до відповідачів, оскільки в ухвалі Сватівського районного суду Луганської області вказано, що згідно листа Міністерства соціальної політики України від 03.02.2016 року № 14321/о/14-16/081, місце фактичного проживання відповідачів м. Сміла Черкаської області та м. Суми.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачі за місцем перебування на території м. Сміла та Смілянського району ніколи не перебували та вказана справа підсудна Сватівському районному суду або Троїцького районного суду Луганської області не може бути взято до уваги, оскільки позивач подавав позов до Сватівського районного суду Луганської області.

Суд першої інстанції правильно визначившись із підсудністю наявного спору між сторонами, постановив оскаржувану ухвалу і, при цьому, не порушив порядок відкриття провадження у справі, встановлений ст. 122 ЦПК України.

Суд також враховує, що заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 жовтня 2016 року справа розглянута по суті із постановленням судового рішення.

Таким чином судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :