Ухвала суду № 70603089, 29.11.2017, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/3000/17

У Х В А Л А

29.11.2017 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Середи Л.В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Золотоноша заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Еліт-транс”, ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал страхування” про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Дана справа перебуває в провадженні Золотоніського міськрайонного суду.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по вказаній цивільній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПП «Еліт-транс». Свої вимоги заявник мотивує тим, що ПП «Еліт-Транс» до початку та на момент розгляду справи ухиляється від врегулювання спору, не вчиняє жодних дій, спрямованих на добровільну виплату суми відшкодування. На думку ОСОБА_1 відповідач перебуває у нестабільному фінансовому стані, що стверджується даними розміщеними на офіційному веб-порталі Черкаської міської ради та надані заявником як доказ правомірності його вимог. ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення позову наполягає, що в нього є підстави вважати, що відповідач може витратити наявні у нього на банківських рахунках грошові кошти, а у разі невжиття заходів забезпечення позову дана обставина може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, разом з тим накладення арешту на частину коштів у межах ціни позову, які знаходяться на рахунку у банку є спів мірним позовним вимогам та забезпечить в подальшому виконання рішення суду, а також не позбавляє можливості відповідача здійснювати господарську діяльність.

Суд, розгладаючи дану заяву виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України – забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Положеннями ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства “Еліт-транс” про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач ПП «Еліт-транс» є юридичною особою і здійснює господарську діяльність, у зв'язку з чим накладення арешту на його грошові кошти призведе до неможливості здійснення фінансової діяльності.

Більше того, заявник просить накласти арешт на розрахунковий рахунок, який начеб-то належить ПП «Еліт-Трас», при цьому заявник не надає жодних доказів належності цього рахунку відповідачу, так само як і доказів того, що на даному рахунку знаходиться сума коштів 92448,75 грн., при цьому арешт на інше майно відповідача заявник застосовувати не просить.

Разом з тим суд враховує, що цільове призначення вказаного рахунка невідоме, а тому на ньому можуть знаходитись кошти призначені для виплати заробітної плати, податків, чи кошти призначені для виконання договорів, пов’язаних із господарською діяльністю відповідача, а тому таке забезпеченням позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на вказаному розрахунковому рахунку відповідача, може потягти за собою фактичне блокування його господарської діяльності та завдати шкоди третім особам.

Окрім вказаного суд враховує, що приводом для звернення заявником до суду із вказаною заявою про забезпечення позову, як вбачається із матеріалів справи та суті самої заяви, стало те, що відповідач, начеб-то, перебуває у нестабільному фінансовому стані, а як доказ зазначеного ОСОБА_1 надає повідомлення із офіційного веб-порталу Черкаської міської ради від 23.11.2017 року про те, що відповідач відмовляється від обслуговування міського маршруту №2.

Однак із аналізу вказаного повідомлення судом вбачається, що такий крок підприємства пояснюється тим, що на вказаному маршруті незначний пасажиропотік, та в порівнянні із високими цінами на паливно-мастильні матеріали, запасні частини, відсутність фінансування перевезення пільгових категорій громадян підприємство зазнає збитків.

Жодних доказів про скрутне матеріальне становище підприємства, можливість ним ухилятися від виконання судового рішення у випадку його задоволення заявником до суду надано не було, а тому суд приходить до висновку, що заявником не доведено суду, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Отже суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову встановив, що заявник не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України, не обґрунтував, чому саме такий вид забезпечення позову слід застосувати до відповідача, тим більше, що із матеріалів справи вбачається, що по даній справі залучений ще один відповідач, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст., 151, 152, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Еліт-транс”, ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал страхування” про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Середа Л.В.