Ухвала суду № 70602374, 28.11.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6778/17

Номер справи місцевого суду: 517/268/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

з участю секретаря – Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Великомихайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по відшкодуванню переплати пенсії,за апеляційною скаргою Великомихайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 29 червня 2017 року,-

встановила:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню переплати пенсії і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_2 з 14.08.1999 року перебуває на обліку в УПФУ у Фрунзівському районі Одеської області та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ" Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

22 травня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії відповідно до п.4 ст.42 ЗУ № 1058 –ІV та 23 травня 2014 року спеціалістом було проведено відповідний перерахунок пенсії.

При проведенні перевірки пенсійної справи гр. ОСОБА_2, було виявлено рахункову помилку, розпорядженням № 109672 від 25.12.2015 року пенсійну справу приведено у відповідність. В результаті чого виникла переплата пенсії за період з 01.06.2014 року по 31.12.2015 року на загальну суму 6 860,68 грн. Про дану переплату гр. ОСОБА_2 повідомлено листами від 02.02.2016 року №85 та від 13.05.2016 року№ 415, однак згоди на добровільне погашення з пенсії пенсіонерка не дала.

Позивач, просив суд стягнути з відповідача заборгованості по відшкодуванню переплати пенсії у розмірі 6 860,68 гривень.

Рішення ухвалено у відсутності сторін.

Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 29 червня 2017 року у задоволенні позову Великомихайлівського об’єднаного управління ПФУ Одеської області відмовлено (а.с.55-56).

В апеляційній скарзі, Великомихайлівське об’єднане управління ПФУ Одеської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Великомихайлівського об’єднаного управління ПФУ Одеської області (р/р 25609301196218 філія – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Одеса, МФО 328845, код 41250458) суму заборгованості 6860,68 грн. , яка виникла у зв’язку з переплатою пенсій (а.с.86-89).

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Великомихайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено рахункову помилку, яка відбулася та внаслідок чого відповідачу було надміру виплачено кошти, а також не було доведено недобросовісність відповідача при отриманні пенсії, а тому відповідно до ст. 1215 ЦК України надлишково нарахована відповідачу пенсія , поверненню не підлягає.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку Великомихайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

22.05.2014 року ОСОБА_2 звернулася до ВОУПФУ в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії, відповідно до п.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

23.05.2014 року, спеціалістом проведено відповідний перерахунок.

Відповідно до повідомлень ВОУПФУ в Одеській області від 02.02.2016 року №85 та від 13.05.2016 року № 415, позивач повідомляв ОСОБА_2 про те, що при проведенні перевірки пенсійної справи та за результатами співставлення даних в автоматизованих системах, виявлена переплата у розмірі 6 860, 68 грн. Для отримання детальної інформації, рекомендовано звернутися до управління ПФУ у Фрунзівському районі Одеської області.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, вірно посилався на те, що механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина перша якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України №374/7695 від 15.05.2003 року.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Поняття «рахункова помилка» в чинному законодавстві не визначено.

У пункті 24 роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» надається роз'яснення поняття лічильної (рахункової) помилки, як помилки, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок належить неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період. Натомість, як вже зазначалось вище, позивач посилається на помилкове задвоєння суми страхових внесків, які були враховані для обчислення зарплати для призначення пенсії, а не, наприклад, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена у постанові Верховного суду України справа № 6-151цс 13 від 22.01.2013 року,яка відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов’язковою для застосування, зазначено, що відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції, вірно встановлено, що позивачем не надані, а матеріали справи не містять докази недобросовісності з боку набувача пенсії.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову, вірно посилався на те, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено рахункову помилку, яка відбулася та внаслідок чого відповідачу було надміру виплачено кошти.

Таким чином, матеріали справи не містять докази недобросовісного набуття відповідачем, отриманих коштів у розмірі 6860,68 грн., які є сумою пенсії, призначеної ОСОБА_2 ВО УПФУ Одеської області , так і не встановлено наявності рахункової помилки, а також виплата коштів проведена позивачем добровільно, отже відповідно до ст. 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі ,суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню,повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення ,яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що надлишково сплачена відповідачу пенсія була нарахована через рахункову помилку не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять, а позивачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані докази рахункової помилки.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що надлишково сплачена відповідачу пенсія є фактично завданням ВО УПФУ Одеської області майнової шкоди, оскільки такий довід не спростовує законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Інших доводів, які спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі Великомихайлівським ОУПФУ Одеської області не наведено.

За таких обставин, відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ПК України, апеляційна скарга Великомихайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303,п.1ч.1 ст. 307,313,314,315,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Великомихайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області відхилити.

Рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 29 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5