Ухвала суду № 70598798, 21.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року м. Київ К/800/26366/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року

у справі №808/1506/17

за поданням Головного управління ДФС України у Запорізькій області (надалі - ГУ ДФС у Запорізькій області)

до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» (надалі - ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма»)

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

встановив:

У травні 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з поданням, в якому просила підтвердити обґрунтованість свого рішення від 26.05.2017 року про адміністративний арешт майна ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» на підставі ст. 94 Податкового кодексу України у зв'язку з відмовою в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 року, закрито провадження у справі.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, заявник звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення, яким задовольнити подання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є підставою для арешту майна платника.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

У випадку виявлення наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2017 року відкрито провадження у справі №808/1288/17 за адміністративним позовом ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання противоправним та скасування наказу від 28.04.2017 року №1090 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Наведене підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах з огляду на заперечення платником законності проведення контрольного заходу, недопуск до якого й зумовив звернення ГУ ДФС у Запорізькій області до суду з розглядуваним поданням.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з доводами судових інстанцій про наявність у даному випадку правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ І.О. Бухтіярова

____ Ю.І. Цвіркун