Ухвала суду № 70598627, 22.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року м. Київ К/800/21107/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Харківська ОДПІ) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги,

за касаційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточнень, просив: визнати протиправними дії Харківської ОДПІ, які полягають у складенні податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску за формою, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та складенні податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску стосовно особи, яка не вела підприємницьку діяльність у зв'язку з обставинами непереробної сили (АТО); визнати нечинною, протиправною, скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 серпня 2015 року №Ф-3301-25.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, позов задоволено частково. Скасовано податкову вимогу Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 10 серпня 2015 року №Ф-3301-25 в частині суми боргу в розмірі 3803 грн 85 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог частині відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що з 29 листопада 2011 року ФОП ОСОБА_3 перебував як платник єдиного внеску та платник податків на облік в ДПІ у Ворошилівському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області.

З 8 червня 2015 року позивач став на облік у Харківській ОДПІ як платник податків та платник єдиного внеску.

Харківською ОДПІ сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 червня 2015 року №Ф-369 у розмірі 3803 грн 85 коп, у тому числі: за ІІІ квартал 2014 року (строк сплати 20 жовтня 2014 року) - 1267 грн 95 коп, за ІV квартал 2014 року (строк сплати 20 січня 2015 року) - 1267 грн 95 коп, І квартал 2015 року (строк сплати 20 квітня 2015 року) - 1267 грн 95 коп.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області, за результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_3, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-369 скасовано.

Харківською ОДПІ було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 серпня 2015 року №Ф-3301-25, відповідно до якої станом на 31 липня 2015 року за платником рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 4226 грн 50 коп.

Позивач оскаржив вказану вимогу, рішенням ДФС України від 29 вересня 2015 року №9078/с/99-99-10-01-07-25 її залишено без змін.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

2 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15 жовтня 2014 року (далі - Закон №1669).

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону №1669 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 було доповнено пунктом 9-4 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону №1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного розпорядження до зазначених населених пунктів належить м.Донецьк.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та 2 грудня 2015 року розпорядженням №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, пунктом 3 якого визнано такими, що втратили чинність, розпорядження від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 5 листопада 2014 року №1079-р.

Статтею 10 Закону №1669 встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Судами встановлено, що позивач звертався до відповідача з заявою про списання безнадійного податкового боргу з єдиного соціального внеску за період реєстрації податкової адреси на території проведення АТО та надавав сертифікат Харківської торгово - промислової палати про форс - мажорні обставини.

Таким чином, для звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закон №2464-VI, та від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань платник єдиного внеску зобов'язаний подати відповідну заяву, а також документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мало місце на території проведення антитерористичної операції, яким є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно із підпунктом 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Відповідно до 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року №1588, у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. У такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього порядку. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Дана ситуація врегульована пунктом 10.14 Порядку, відповідно до якого, після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Отже, суди дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про скасування вимоги відповідача від 10 серпня 2015 року №Ф-3301025 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 3803 грн 85 коп, оскільки за цей період позивач звільнений від сплати єдиного внеску та вказана недоїмка виникла за період коли позивач перебував на обліку в ДПІ у Ворошилівському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, а тому до обов'язків саме цього контролюючого органу відноситься адміністрування єдиного внеску за спірний період.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й.Рецебуринський

Ю.К. Черпак

І.В. Штульман