Ухвала суду № 70598285, 24.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2017 р.Справа № 630/422/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 23.08.2017р. по справі № 630/422/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області

про визнання дій неправомірними, зобовязання проведення нарахування та виплати грошової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:

-визнати дії Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг, протиправними;

-зобов'язати Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області призначити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 23.06.2017 року.

Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 23.08.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 23 червня 2017 року.

Зобов'язано управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 23 червня 2017 року.

Стягнуто з управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір на користь держави в розмірі 640 грн. р/р: 31215256700001 одержувач: ГУК в м. Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк ГУДКС в м. Києві, МФО 820019, Судовий збір (Державна судова адміністрація України).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Люботинського міського суду Харківської області від 23.09.2017 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 разом з донькою 24 жовтня 2014 року були взяті на облік як внутрішньо переміщенні особи відповідно до довідки № НОМЕР_1 від 24 жовтня 2014 року, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2. Довідка видана Управлінням праці та соціального захисту населення Люботинської міської ради (а.с.7).

З заперечень відповідача судом першої інстанції встановлено, що 12 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витратна проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг.

Рішенням від 19 травня 2016 року їй було призначено допомогу на період з 12 травня 2016 року по 23 жовтня 2016 року в розмірі 1326 грн. та зроблено перерахунок на зменшення виплат (зміни у складі сімї) з 01 липня 2016 року по 21 серпня 2016 року в розмірі 1326 грн. та з 01 вересня 2016 року по 23 жовтня 2016 року в розмірі 1105 грн.

Розпорядженням від 05 серпня 2016 року в звязку із змінами в законодавстві зроблено автоматичний рорахунок на подовження допомоги на проживання на 6 місяців з 24 жовтня по 31 жовтня 2016 року в розмірі 1105 грн. та з 01 по 11 листопада 2016 року в розмірі 884 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобовязаний призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 23 червня 2017 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам визначанється Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. за № 505 (далі по тексту Порядок № 505).

Відповідно до пункту 2 Порядку грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Призначення та виплату грошової допомоги здійснюють органи: соціального захисту населення за фактичним місцем проживання (перебування) за заявою уповноваженого представника сім'ї.

12 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витратна проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг.

Рішенням від 19 травня 2016 року їй було призначено допомогу на період з 12 травня 2016 року по 23 жовтня 2016 року в розмірі 1326 грн.

Згідно письмових пояснень відповідача від 20.11.2017 р., наданих до суду апеляційної інстанції, починаючи з 1 липня 2016 року зроблено перерахунок призначеної позивачу та її неповнолітній дитині допомоги та встановлено її розмір з 01 липня 2016 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 1326 грн. та з 01 вересня 2016 року по 31 жовтня 2016 року в розмірі 1105 грн. З 1 листопада 2016 р. по 11.11.2016 р. допомога була призначена тільки на дитину. 16 листопада 2016 р. позивач знов звернулася за призначенням допоги та рішенням відповідача від 8.12.2016 р. допомогу призначено лише на дитину.

Отже, ОСОБА_1 отримувала щомісячну адресну грошову допомогу як внутрішньо переміщена особа для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2016 р. по 31 жотвня 2016 р. включно, після останньої дати допомога була призначена лише на дитину.

18 травня 2017 року позивач знов звернулася до відповідача про призначення державної адресної допомоги на наступний шестимісячний строк, але їй було відмовлено в зв'язку з тим, що раніше виплата призначеної допомги було припинено на підставі пункту 7 Порядку № 505

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції не було надано рішення про припинення виплати допомоги позивачу

У відповідності до приписів п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до пункту 7 вищезазначеного Порядку (в редакції станом на час звернення позивача із заявою про призначення допомоги) якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

З аналізу наведених норм випливає, що допомога не виплачується, у разі припинення її виплати, на наступний шестимісячний період.

У відповідності до п. 12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Остання допомога була призначена позивачу по 31 жовтня 2016 р., а на наступний шестимісячний період допомога була призначена лише на дитину позвача починаючи з 16.11.2016 р. .

Враховуючи те, що шестимісячний строк з часу припинення вперше призначеної адресної допомоги ОСОБА_1 сплив 30 квітня 2017 р., а 18 травня 2017 року позивач звернулася з заявою не про поновлення призначеної допомоги, а про призначення адресної допомоги позивачу на наступний шестимісячний строк, то посилання відповідача на порушення п. 7 Порядку колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Оскільки позивач у позові просила призначити щомісячну адресну допомогу з 23.06.2017 року, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що допомога на наступний термін повинна бути призначена позивачу з 23.06.2017 року, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 23 червня 2017 року та зобов'язання Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу з 23 червня 2017 року.

Щодо доводів апеляційної скарги про невірний розподіл судом першої інстанції судових витрат, колегія суддів зазначає, що ст. 94 КАС не передбачає звільнення суб'єкту владних повноважень від компенсації судових випрат на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, у разі звільнення суб'єкту владних повноважень від сплати судового збору.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Люботинської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Люботинського міського суду Харківської області від 23.08.2017р. по справі № 630/422/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 29.11.2017 р.