Ухвала суду № 70598101, 15.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1013/17

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

ОСОБА_1

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Миколаївській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017р. по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» до Головного управління ДФС в Миколаївській області про визнання протиправними дії, рішення від 30.01.2017р. №000014/04-40, рішення №421/10/14-29-40-48 та №422/10/14-29-40-48 від 30.01.2017р., податкового повідомлення-рішення №000041 від 7.03.2017р.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017р. ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС України, про визнання протиправними дій, рішення за №000014/04-40 від 30.01.2017р., рішення за №421/10/14-29-40-48 та за №422/10/14-29-40-48 від 30.01.2017р., податкового повідомлення-рішення №000041 від 7.03.2017р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за період з 1.05.2016р. до моменту закінчення перевірки. За результатами перевірки складено акт за №2/14-29-40-12/31929492, яким встановлено порушення ст.ст.11, 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за №481/95-ВР від 19.12.1995р..

На підставі акту перевірки відповідачем 30.01.2017р. прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за №000014/04-40 та в подальшому контролюючим органом 30.01.2017р. прийняті рішення за №421/10/14-29-40-48 про анулювання ліцензії ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №140835 та рішення за №422/10/14-29-40-48 про анулювання ліцензії ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за №140836.

У лютому 2017р. відповідачем повторно здійснено фактичну перевірку ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», за результатами якої складено акт за №26/14-29-40-12/31929492 від 22.02.2017р., у висновках якого вказано на порушення ст.ст.15,17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за №481/95-ВР від 19.12.1995р..

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №000041 від 7.03.2017р. про застосування до ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 1 029 956,2грн..

Позивач вважає, що рішення податкового органу прийнятті з порушенням норм податкового законодавства, а тому є незаконними та необґрунтованими, і підлягають скасуванню. Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017р. адміністративний позов частково задоволено.

Визнано протиправними дії посадових осіб ГУ ДФС у Миколаївській області по призначенню та здійсненню фактичної перевірки ПП ТАВРІЯ ПЛЮС.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій за №000014/04-40 від 30.01.2017р..

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Миколаївській області за №421/10/14-29-40-48 від 30.01.2017 року про анулювання ліцензії ПП ТАВРІЯ ПЛЮС на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №140835 з терміном дії з 20.03.2016р. до 20.03.2017р.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Миколаївській області №422/10/14-29-40-48 від 30.01.2017р. про анулювання ліцензії ПП ТАВРІЯ ПЛЮС на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами №140836 з терміном дії з 20.03.2016р. до 20.03.2017р..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області №000041 від 7.03.2017р..

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Миколаївській області на користь ПП ТАВРІЯ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 31929492, вул. М'ясоїдівська, 14, м. Одеса, 65091) на п/р 26002221811 в ПАТ МАРФІН БАНК, МФО 328168) судові витрати у загальному розмірі 21849 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок девять) грн. 34 коп..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що для прийняття наказу за №24 від 16.01.2017р. не було законних підстав, акт перевірки від 17.01.2017р. складений з порушенням діючого законодавства, а тому в подальшому рішення про застосування фінансових санкцій та про анулювання ліцензій ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» за №421/10/14-29-40-48 та за №422/10/14-29-40-48 від 30.01.2017р. прийняті з порушенням норм податкового законодавства. Податкове повідомлення-рішення також має бути скасоване, оскільки рішення про анулювання ліцензій вважаються такими що діяли під час здійснення повторної перевірки.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, що 17 січня 2017р. на підставі наказу в.о. ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_2 за №24 від 16.01.2017р. проведено фактичну перевірку ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», м.Миколаїв, вул.Мала Морська,108/5, з питань дотримання законодавства в частині виробництва, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за період з 1.05.2016р. до моменту закінчення перевірки.

За результатами перевірки головними державними ревізорами ГУ ДФС в Миколаївській області 17.01.2017р. складено акт перевірки за №2/14-29-40-12/31929492, яким встановлено порушення ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» ст.ст.11,15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за №481/95-ВР від 19.12.1995р..

З урахуванням висновків акту перевірки, податковим органом 30.01.2017р. прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за №000014/04-40, та на підставі цього рішення в подальшому контролюючим органом 30.01.2017р. прийнятті рішення за №421/10/14-29-40-48 про анулювання ліцензії ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за №140835 та за №422/10/14-29-40-48 про анулювання ліцензії ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за №140836.

Отже, на думку податкового органу, після прийняття вищенаведених рішень про анулювання ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, позивач був позбавлений можливості здійснювати торгівлю вказаними виробами.

На підставі наказу в.о. начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_2 за №133 від 13.02.2017р., відповідачем повторно здійснено фактичну перевірку ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», за результатами якої було складено акт перевірки за №26/14-29-40-12/31929492 від 22.02.2017р., згідно якого встановлено порушення ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» ст.ст.15,17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за №481/95-ВР від 19.12.1995р..

На підставі акту повторної перевірки від 22.02.2017р. ГУ ДФС у Миколаївській області 7.03.2017р. було прийнято податкове повідомлення-рішення за №000041 про застосування до ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» штрафних санкцій у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 1 029 956,20грн..

Не погодившись з прийнятими ГУ ДФС в Миколаївській області рішеннями, позивач звернувся в суд з відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень ГУ ДФС в Миколаївській області, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За приписами пп.75.1.3. п.75.1. ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки передбачено ст.80 ПК України, відповідно до якої така перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою перевірки, зазначеною у наказі за №24 від 16.01.2017р., став пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, з вищенаведеної норми податкового законодавства вбачається, що підставою для проведення фактичної перевірки може бути інформація про наявність порушень вимог діючого законодавства в частині роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.

Судом першої інстанції було встановлено, і цей факт знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що податковим органом не було надано жодного доказу, який свідчив би про наявність такої інформації до початку прийняття наказу про проведення перевірки.

Виходячи з наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про те, що наказ про проведення фактичної перевірки прийнято з порушенням норм податкового законодавства, оскільки інформації про порушення вимог діючого законодавства у контролюючого органу не було. Така інформація не була надана і до суду апеляційної інстанції.

Аналогічна позиція висловлена у рішенні ВАС України №К/800/49630/15 від 6.04.2016р., де вказано, що дотримання посадовими особами контролюючого органу вимог п.81.1 ст.81 ПК України при призначення податкової перевірки є обовязковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки. Передбачене цією нормою право платника не допустити посадових (службових) осіб до перевірки є лише додатковою гарантією захисту прав платника податків у сфері публічного права, яким платник вправі скористатися на власний розсуд. Невикористання такого права не може жодним чином виправдовувати допущені субєктом владних повноважень порушення під час призначення і проведення податкової перевірки та включати юридичні наслідки таких порушень.

Що стосується порядку оформлення перевірки, то у відповідності до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За правилами п.86.5 ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст.80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Як вбачається із акту перевірки за №2/14-29-40-12/31929492 від 17.01.2017р., доказом порушення вимог ст.15-3 ЗУ за №481/95-ВР від 19.12.1995р. є протокол за №532049, однак в матеріалах справи протокол з таким номером відсутній, крім того відсутній і підпис керівника установи про ознайомлення з таким актом.

Виходячи з того, що податковим органом не надано належних доказів на підтвердження вини позивача, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив відсутність такої вини. Під час зясування обставин по справі, представник податкового органу не зміг надати будь-які докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Що стосується застосування відповідних фінансових санкції, то слід зазначити, що відповідальність за порушення законодавства у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачена ст.17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». За порушення норм цього закону посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Абзацом 9 цієї статті передбачено, що до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст.15-3 цього Закону.

Оспорюване рішення про застосування фінансових санкцій складено у відповідності до вимог ст.86 ПК України, однак, виходячи з того, що воно прийнято на підставі акту перевірки за №2/14-29-40-12/31929492 від 17.01.2017р., який складений із порушеннями, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що таке рішення не можливо вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.

Що стосується рішення про анулювання ліцензій, то у відповідності до ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог ст.15-3 цього закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у невизначених для цього місцях.

При цьому, як визначає вищенаведена норма Закону, дія анульованої ліцензії призупиняється і не діє, з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття рішення за №421/10/14-29-40-48 від 30.01.2017р. про анулювання ліцензії №140835 на право здійснення ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» роздрібної торгівлі алкогольними напоями та рішення за №422/10/14-29-40-48 від 30.01.2017р. про анулювання ліцензії №140836 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, став складений з порушеннями акт перевірки за №2/14-29-40-12/31929492 від 17.01.2017р. та рішення про застосування фінансових санкцій.

Під час зясування обставин по справі судами було встановлено, що наявний лист ТОВ «ТАВРИЯ-В» за №92 від 14.02.2017р., в якому зазначається, що водієм ТОВ «ТАВРІЯ-В» ввечері 2.02.2017р. в почтовому відділені було помилково отримано лист від ГУ ДФС у Миколаївській області направлений на адресу ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС». Даний факт виявлено не одразу, а тому відповідну кореспонденцію позивач отримав тільки 14.02.2017р..

Отже, вказані докази свідчать про те, що дія спірних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами призупинила свою дію, з часу коли позивач отримав письмове розпорядження, тобто з 14.02.2017р.

Перевіряючи обгрунтованність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №000041 від 7.03.2017р., судами було встановлено, що вказане рішення прийнято за фактом проведення перевірки за період з 3.02.2017р. по 12.02.2017р. (включно), в який позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами без наявності ліцензій, чим порушив вимоги ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Судом першої інстанції встановлено, і з вказаним висновком погоджується апеляційний суд, що оскільки перевірка проводилась в той час, коли субєкт господарювання ще не отримав письмове розпорядження податкового органу про анулювання ліцензій, вказані ліцензії не зупинили свою дію, а тому факту порушення діючого законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів не відбувся.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що податкове повідомлення-рішення №000041 від 7.03.2017р. прийнято в супереч нормам діючого податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилалися на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1