Ухвала суду № 70597829, 27.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар В» до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Стар В» звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2016 за № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що ввозяться СПД, у розмірі 16002,24 грн (в т.ч. за основним платежем 12801,79 грн та 3200,45 грн за штрафними санкціями) та за № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 35204,93 грн (в т.ч. 28163,94 грн за основним платежем та 7040,99 грн. за штрафними санкціями).

Вимоги позовної заяви обґрунтовує тим, що оскаржені рішення суперечать нормам законодавства, а дані щодо заниження вартості ввезеного на митну територію України транспортного засобу, викладені в акті митного органу, не відповідають дійсності. Зазначає, що при митному оформлені транспортного засобу в режимі імпорту визначено митну вартість за ціною договору, яка й була фактично сплачена постачальнику. Вважає, що відповідачем в акті перевірки не доведено факту невідповідності задекларованої митної вартості товару, що імпортується, дійсній вартості такого товару, а тому висновки контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 позову заяву задоволено з тих підстав, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень суб’єкта владних повноважень.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, так як вважає, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем надано недостовірні дані щодо вартості вантажного автомобіля, що призвело до заниження митних платежів, у зв'язку з чим донараховано до сплати ПДВ та ввізне мито на суму заниження митної вартості.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо донараховано позивачу податкових зобов’язань, законність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем неповно були досліджені як подані позивачем для митного оформлення документи, так і документи, які надійшли від митних органів Німеччини, в наслідок чого Головним управління ДФС у Закарпатській області безпідставно донараховано позивачу податкові зобов’язання на загальну суму 40965,75 грн.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з врахуванням наступних встановлених обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Так, судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що з 24.10.2005 ТОВ «Авто-Стар В» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області, а також як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності перебуває на обліку в Закарпатській митниці ДФС. Основним видом діяльності ТОВ «Авто-Стар В» за КВЕД 45.11 є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Працівниками головного управління ДФС у Закарпатській області проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Авто-Стар В» законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товару «вантажного автомобіля – платформа для перевезення вантажів в контейнерах по дорогах загального користування, марка: DAF, модель AS105XF, номер шасі: XLRAS47MS0E738267, календарний рік виготовлення 2006, бувший у використанні» задекларованому згідно МД від 11.07.2013 за № 305070000/2013/005785, про що складено акт № 9/07-16-22-05/33850990 від 30.03.2016.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимоги п. 1 ч. 1 ст. 279, ст. 257, п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2 ст. 53, ч. 21 ст. 58, п. 14 ст. 354 Митного кодексу України № 4495-VI та п. 190,1 ст. 190 Податкового кодексу України, що діяли на день подання до митного оформлення товару за МД від 11.07.2013 № 305070000/2013/005785, та як наслідок, призвело до заниження податкових зобов'язань позивача на загальну суму 40965,73 грн, у тому числі по ввізному миту – 12801,79 грн, по податку на додану вартість – 28163,94 грн.

Згідно акту головного управління ДФС у Закарпатській області № 9/07-16-22-05/33850990 від 30.03.2016, підставою для донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість та ввізного мита є та обставина, що ТОВ «Авто-Стар В» при митному оформленні транспортного засобу, що імпортується, надало митному органу документи (контракт купівлі-продажу від 20.06.2013 за № 01/06-2013, рахунок-фактуру від 02.07.2013 за № 01/06-2013, CMR від 02.07.2013 № б/н), які містять недостовірні дані щодо продавця і відправника даного транспортного засобу (панамської фірми «PANEVEST & CO S.A.»), а також щодо умови поставки згідно з Інкотермс та вартості купівлі-продажу автомобіля.

ТОВ «Авто-Стар В» скористалось правом подання до ГУ ДФС у Закарпатській області письмового заперечення на вищевказаний акт перевірки, однак відповідачем такі листом від 15.04.2016 «Про надання відповіді за результатами розгляду заперечень» за № 802/10/07-16-22-05-06 залишені без задоволення.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області 18.04.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення за № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем мито на товари, що ввозяться СПД, у розмірі 12801,79 грн за основним платежем та 3200,45 грн. за штрафними санкціями та за № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 28163,94 грн за основним платежем та 7040,99 грн за штрафними санкціями.

ТОВ «Авто-Стар В» скористалось процедурою оскарження адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України від 12.07.2016 «Про результати розгляду скарги» за № 15079/6/99-99-11-03-03-25 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Після чого ТОВ «Авто-Стар В» оскаржило податкові повідомлення-рішення у судовому порядку.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції правомірно виходив з такого.

Як визначено ч. 1 ст. 257 МК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає статі за ці товари (ст. 49 МК України)

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (стаття 52 частини 2 пункт 2 МК України).

Згідно п. 1 ч. 1. ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за методом, зокрема, основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно пунктів 2-6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

З наведено вбачається, що митне оформлення імпортних товарів здійснюється, зокрема, на підставі точних відомостей про митну вартість таких товарів, яка має базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. При цьому, саме ціна зовнішньоекономічного контракту є основним методом визначення митної вартості з якої здійснюються усі інші податкові нарахування.

Судом встановлено, що 20.06.2013 між покупцем ТОВ «Авто-Стар В» та продавцем фірмою «PANEVEST & CO S.A.» (Панама) було укладено контракт № 01/06-2013. Згідно п. 1.1 цього контракту його предметом є купівля-продаж вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF, 2006 року випуску, що був у використанні, технічно справного, без скритих недоліків, білого кольору. Пунктом 2.1 даного Контракту обумовлено, що ціна за товар, який продається за цим контрактом, встановлюється в Євро і становить 13600 Євро, в тому числі вантажний автомобіль DAF FAN05460T AS105XF – 9500 Євро.

Відповідно до рахунку-фактури продавця фірми «PANEVEST & CO S.A.» № 01/06-2013 від 02.07.2013, який містить відмітку ПАТ «Комерційний інвестиційний Банк» про його оплату 06.11.2015, ціна вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF складає 9500 Євро.

В матеріалах справи також наявні документи: довідка Банку про купівлю валюти від 06.11.2015, платіжне доручення в іноземній валюті № 300 від 06.11.2015 та довідка ПАТ «КомІнвестБанк» № 04-6/2-44 від 06.05.2016, якими підтверджується факт проведення оплати ТОВ «Авто-Стар В» на користь продавця фірми «PANEVEST & CO S.A.» за поставлений вантажний автомобіль DAF FAN05460T AS105XF саме у розмірі 9500 Євро.

З граф 22 вбачається, що «Валюта та загальна сума за рахунком» та 42 «Ціна товару» МД від 11.07.2013 за № 305070000/2013/005785, за відомостями якої здійснювалося митне оформлення вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF, позивачем задекларовано вартість вказаного транспортного засобу у розмірі 9500 Євро.

Вказані фактичні обставини у своїй сукупності підтверджують, що при митному оформленні товару (вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF) за МД від 11.07.2013 за № 305070000/2013/005785 ТОВ «Авто-Стар В» визначило та задекларувало митну вартость ввезеного транспортного засобу в режимі імпорту на рівні фактичної ціни придбання такого товару, яка одночасно відповідала ціні контракту, згідно умов якого ТОВ «Авто-Стар В» було придбано вантажний автомобіль у дійсного постачальника такого товару фірми «PANEVEST & CO S.A.».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання митного органу на відповідь Головної митниці Дюссельдорфа Федеративної Республіки Німеччини, згідно якої фірма «S&M Team GmbH» продала ТОВ «Авто-Стар В» вищевказаний вантажний автомобіль (номер шасі: XLRAS47MS0E738267) за рахунком № 0042-2013, оскільки контролюючим органом не надано та у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази існування будь-яких правовідносин купівлі-продажу вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF, 2006 року випуску, між фірмою «S&M Team GmbH» та ТОВ «Авто-Стар В».

Не спростовує вірність вказаного висновку й посилання апелянта на окремі документи німецької фірми «S&M Team GmbH» (рахунок № 0042-2013 від 04.07.2013; рахунок № 2013 від 04.07.2013; експортну декларацію MRN 13DE295679847752E0; відмітку про вивезення MRN 13DE295679847752E0), оскільки відповідні документи німецькою фірмою «S&M Team GmbH» складені в односторонньому порядку, підпису уповноваженого представника та/або печатки TQB «Авто-Стар В» не містять.

Більше того, у своєму листі німецька фірма «S&M Team GmbH» повідомила, що «оформлення вантажного автомобіля DAF в адрес української фірми ТОВ «Асто-Стар В» здійснювалося на прохання представника фірми «PANEVEST & CO S.A.».

Суд звертає увагу, що в акті перевірки відповідачем по справі встановлено: «до митного оформлення були подані реєстраційні документи на транспортний засіб від 07.12.2006 № КА-К-1-179/11-00017, від 07.12.2006 № UL 005093 та № MI 040891, виданий 05.07.2013 на ім’я громадянина України ОСОБА_2». Та одночасно констатовано, що «переміщення даного транспортного засобу на адресу ТОВ «Авто-Стар В» здійснював громадянина України ОСОБА_2, згідно довіреності панамської компанії – продавця «PANEVEST & CO S.A.» від 20.06.2013».

Отже, факт придбання ТОВ «Авто-Стар В» вантажного автомобіля саме від фірми «PANEVEST & CO S.A.», окрім контракту № 01/06-2013 від 20.06.2013, інвойсу фірми «PANEVEST & CO S.A.» № 01/06-2013 від 02.07.2013 року та платіжних документів, додатково підтверджується реєстраційними документами на відповідний транспортний засіб, котрі оформлені на уповноваженого представника фірми «PANEVEST & CO S.A.» ОСОБА_2, та наявною у матеріалах справи довіреністю фірми «PANEVEST & CO S.A.» від 20.06.2013.

Згідно письмових пояснень представника фірми «PANEVEST & CO S.A.» ОСОБА_2 від 17 березня 2016 року та від 08 серпня 2016 року (а.с. 84), підпис на якому посвідчено нотаріусом, останній підтверджує, що у спірних правовідносинах він діяв в інтересах фірми «PANEVEST & CO S.A.», котра надала йому необхідні довіреності, у тому числі на перевезення (доставку) транспортних засобів фірми «PANEVEST & CO S.A.» на митну територію України з метою їх продажу ТОВ «Авто-Стар В».

Вказана обставина підтверджується також міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 02 липня 2013 року (а.с. 57), згідно графи 1 якої відправник вантажу є саме фірма «PANEVEST & CO S.A.» (продавець за контрактом укладеним із позивачем), а згідно графи 16 перевізником виступає – ОСОБА_2, який у спірних правовідносинах діє як уповноважений представник панамської фірми «PANEVEST & CO S.A.».

Суд бере до уваги також те, що згідно умов контракту № 01/06-2013 від 20.06.2013, прописаного у пп. 1., пп. 2. п. 3.1. контракту, обов’язок щодо поставки товару, отримання дозволів на вивіз товару та отримання дозволів на проїзд країни транзиту покладено на продавця – фірму «PANEVEST & CO S.A.», а товар було поставлено на умовах DDU – Виноградів у відповідності до умов Інкотермс 2000 (пункт 4.2. контракту та графа 20 МД № 305070000/2013/005785 від 11.07.2013).

За змістом цих правил оформлення документів, і в тому числі інвойсів (рахунків), на підставі яких здійснюється переміщення вантажу через митний кордон, покладається на продавця, тобто саме на фірму «PANEVEST CO S.A.», а тому ТОВ «Авто-Стар В» визначаючи митну вартість товару діяв добросовісно, без жодного умислу щодо її заниження, оскільки пред’явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані продавцем вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF – фірмою «PANEVEST & CO S.A.», які є чинними, мають юридичну та доказову силу та які відображають дійсні та достовірні відомості стосовно умов купівлі-продажу ТОВ «Авто-Стар В» вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF, 2006 року випуску у фірми «PANEVEST & CO S.A.» за ціною 9500 Євро.

Окрім того слід зазначити, що факт придбання ТОВ «Авто-Стар В» вищевказаного вантажного автомобіля власне від фірми «PANEVEST & CO S.A.» за ціною 9500 Євро встановлено також постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2017 у справі № 308/399/17 за позов ОСОБА_3 (директора ТОВ «Авто-Стар В») до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, яка набрала законної сили.

Посилання відповідача на правовий висновок Вищого адміністративного суду України, зроблений у справі № К/800/60367/14 (постанова від 16.03.2017) колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що відповідній правовий висновок суду касаційної інстанції до застосування у межах даної адміністративної справи не підлягає, оскільки зроблений на підставі інших фактичних обставин.

Отже, позивач за доставку вантажного автомобіля DAF FAN05460T AS105XF на митну територію України не відповідав, учасником жодних правовідносин, пов'язаних із організацію оформлення дозвільних та транспортних документів щодо вивезення товару з країни відправника та країн транзиту, не був.

Відносини у сфері оподаткування регулюються пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, норма якого встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на порядок визначення митної вартості товару, що ввозиться на митну територію України, з метою визначення митних платежів, які підлягали сплаті до бюджету при імпорті товарів. За змістом указаної норми митна вартість товару, що ввозиться на митну територію України, вважаються визначена платником вірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованої митної вартості товару, що імпортується, дійсній вартості такого товару.

Колегія суддів вважає, що апелянт ні в акті перевірки № 9/07-16-22-05/33850990 від 30.03.2016, ні в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами не довів факт невідповідності задекларованої митної вартості товару, що імпортується, дійсній вартості такого товару, в той час як ст. 71 КАС України покладає такий обов’язок на суб’єкта владних повноважень.

Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих рішень.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі № 807/948/16 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст виготовлено 30.11.2017.